За п’ятнадцять років у три рази збільшилась кількість громадян та громадянок, які б хотіли вступу України до Північноатлантичного Альянсу. А держава за цей час отримала допомогу у стандартизації армії, реабілітації військових, зокрема й проведенні Ігор нескорених.
На початку листопада 2021 року Україна отримала нового міністра оборони — ним став Олексій Резніков.
Колишній віце прем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, очоливши оборонне відомство, сказав, що вступ до НАТО — стратегічна мета для України.
Україна прагне вступити до НАТО з низки причин, зумовлених її розташуванням і сусідством з країнами-агресорами. Мова йде про Росію, яка вже відкрито напала на Україну — анексувала Крим і окупувала частину Донецької та Луганської областей. А також не варто забувати про Білорусь, яка після демократичних протестів і санкцій з боку європейських держав може стати союзницею Росії у питанні окупації України.
Ми розібрались у тому, який шлях пройшла Україна, аби вступити до НАТО та наскільки наша армія наразі готова стати частиною Альянсу.
Шлях політичного визнання
Курс на вступ України до НАТО проголосили ще у 90-х роках. Тоді, після розпаду Радянського Союзу, влада шукала можливості отримати геополітичних партнерів. Це б дозволило розвивати незалежну Україну і допомогло відійти від впливу Росії .
Тоді Україна вступила до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже у 1994 році приєдналась до програми «Партнерство заради миру». Згодом, у 1997 році, при Альянсі створюють Комісію Україна — НАТО, яка мала розвивати подальшу співпрацю. Україна доповнює Хартію про партнерство, а комісія отримує можливість впроваджувати євроатлантичні реформи у країні.
Після початку російсько-української війни НАТО розширює співпрацю з Україною. А з 2016 року практична допомога НАТО надається Україні у вигляді Комплексної програми допомоги, спрямованої на посилення обороноздатності, кібербезпеки, енергетичної безпеки, розмінування вибухівки та інших напрямках.
У червні 2017 року Верховна Рада ухвалює закон, яким членство держави в Альянсі визначається стратегічним пріоритетом національної зовнішньої та безпекової політики. А у 2019 році набула чинності відповідна поправка до Конституції України.
І вже влітку 2020 року Україна стала однією з шести держав зі статусом партнера НАТО із розширеними можливостями. Сама програма була створена Альянсом у 2014 році, й тоді до неї увійшли п’ять держав: Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія і Йорданія. Програма має допомогти країнам зміцнити потужність військових сил, відповідно до стандартів НАТО.
Український військовий експерт Олександр Мусієнко зазначає:
«Країни НАТО розуміють, які загрози є [від Росії], і вони використовують всі механізми, які надані нам статусом партнера НАТО з розширеними можливостями. Весь алгоритм залучається. І ми теж не сидимо, склавши руки. Ми зміцнюємо оборону, розуміємо, де є проблемні точки, що необхідно виправити, і робимо все, щоб спільно проводити навчання з НАТО».
Готовність суспільства
Ставлення українського суспільства до вступу у НАТО змінювалось відповідно до того, яку політику вела держава й хто очолював країну. У 2002 році, після заяви тодішнього президента Леоніда Кучми про бажання України вступити в НАТО думки українців розділились.
За даними, опублікованими на аналітичному порталі «Слово і Діло», у 2002 році вступ до Альянсу підтримували 32% українців, у 2006 — 15,4%, у 2013 — 18%.
Ставлення змінилось після того, як росіяни анексували Крим, та окупували частину Донецької та Луганської областей. За даними Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, у 2014 році вступ до Альянсу підтримували 46% українців. А вже у 2017 році рівень підтримки зріс до 47%.
У листопаді 2021 року, за даними соціологічної групи Рейтинг, рівень підтримки українців сягнув свого максимуму і зріс до 58%.
Ми також запитали у читачів «Першого Криворізького», чи підтримують вони вступ до НАТО. Усього у ньому взяли участь 840 читачів: 42,5% – підтримують, вступ до НАТО та 5,36% – скоріше підтримують. Натомість 49% – не підтримують приєднання України до альянсу та майже 3% ще не визначилися.
Значна кількість громадян інших країн підтримує Україну на її шляху до вступу у НАТО. Зокрема, згідно дослідження центру «Нова Європа», яке проходило у Німеччині, Франції, Італії та Польщі 38% опитаних підтримують вступ України до Північноатлантичного альянсу.
Відповідність стандартам
Аби стати повноправними членами НАТО, країна має відповідати його стандартам. Усього їх близько 1200, та відповідність може бути не за всіма з них.
Якщо відмовитись виконувати умови стандартизації, можна втратити можливість вступу, як це сталося з Росією на початку 2000-х років. Тоді Володимир Путін хотів потрапити у європейську спільноту, але відмовився вдосконалити армію до необхідного рівня.
У 2020 році Верховна Рада запровадила в Україні нові військові звання вищого офіцерського складу, відповідно до стандартів НАТО. А станом на 1 січня 2021 року ми запровадили 292 стандарти і документи НАТО, що складає 19% від загальної кількості і дорівнює показнику нових членів Альянсу. 196 стандартів — у період з 2014-2019 років і 96 — з 2019 по січень 2021 року. За показниками відповідності ми обігнали Австрію, та наблизились до Чорногорії.
Дослідники центру «Нова Європа» зазначають, що важливо розуміти, що перехід на стандарти Альянсу не відкриває країні шлях до членства — це добровільний крок держави, і Альянс нічого не обіцяє в обмін на це. Ба більше, жодна країна-учасниця НАТО не впровадила усі стандарти.
Експерти, з якими ми говорили, зазначають, що ми цікаві НАТО у декількох аспектах: геополітичному і військовому, оскільки наразі українська армія має досвід війни, який подекуди відсутній у військових країн-членів Альянсу. Так, згідно з даними Global Firepower, українська армія посідає 25 сходинку у рейтингу світових армій.
Спеціальний кореспондент відділення висвітлення міжнародного співробітництва інформагентства АрміяInform Єгор Брайлян розповідає, що можливість отримати план дій щодо членства в НАТО залежатиме від трьох факторів: позиції Росії, американсько-європейських і українсько-американських стосунків.
«На мою думку не варто дивитися лише на документи, необхідно бачити реальну співпрацю і взаємодію між Україною і НАТО, тоді ми зможемо зрозуміти які перспективи у нас є. Наразі співпраця в рази краща, ніж була раніше Ми цікаві Альянсу своїм геополітичним розташуванням, зокрема й у питаннях Чорноморського регіону, — додає експерт. — Все буде залежати від того, якою буде стратегія в цьому регіоні, а також наскільки Україна може “вписатись” у глобальну візію Альянсу, зокрема й у питаннях клімату. Бо в питанні безпеки й армії ми вже цікаві досвідом участі у гібридній війні».
Ціна питання
Наразі Україна нічого не сплачує НАТО. З початку російської агресії на українській території ми отримуємо пакетну допомогу від країн Альянсу на різні напрями діяльності. Серед них реабілітація ветеранів, кібербезпека, енергетична безпека, розмінування територій та інші.
Держави-члени НАТО сплачують прямі і непрямі внески. Прямі — становлять 0,3% від оборонних видатків країн-союзників і спрямовуються на забезпечення роботи організації. Більша частина внесків — непрямі і сплачуються у вигляді виділення коштів на оборонну сферу своєї країни, участі у військових операціях тощо.
Головна вимога до усіх країн членів — забезпечення ефективності і обороноздатності свої армії, аби у разі потреби вона могла діяти ефективно та злагоджено з арміями інших країн. Тому країни-партнери не мають витрачати 2% ВВП на оборону, але бажано це робити, якщо вони хочуть стати членами Альянсу.
У випадку з Україною ця вимога повністю виконана. Оскільки за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру країна перебуває у ТОП-40 країн світу по обсягам військового бюджету. Дослідники оцінюють видатки Києва на оборонну сферу у 2020 році у 5,9 мільярда доларів США, що становить 4,1% ВВП країни.
За потреби організація створює трастові фонди, які направляють на вирішення різних питань і проблем. Їх наповнюють держави-члени наповнюють
Пакет допомоги НАТО Україні включає 16 програм і вісім трастових фондів із сумарним бюджетом на 40 мільйонів євро. У 2019 році через такі трастові фонди Україна отримала медичне обладнання для відновлення поранених, а також засоби захищеного зв’язку. А з 2016 року наші військові отримували натівські медичні аптечки.
Щоб отримати План дій з членства, український уряд має запровадити низку реформ. Зараз мова йде про реформу Служби безпеки України, яка де-факто працює за пострадянською моделлю, а НАТО прагне, аби ця структура дійсно працювала на рівні контррозвідки, говорить Олена Трегуб, Генеральна секретарка незалежної антикорупційної комісії.
Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).
Автор матеріалу Денис Шабанін
