Ми у медіа
Шанс на нові можливості: що не так із євроінтеграцією Запоріжжя
15 квітня 2020, 12:53
автор: Маріанна Фахурдінова, Тетяна Левонюк

 

Стаття Маріанни Фахурдінової та Тетяни Левонюк для “Європейської правди”.

Стаття є скороченою версією аналітичного брифу “Український Детройт чи місто можливостей: як євроінтегрується Запоріжжя?”, написаного за результатами регіональної поїздки Центру “Нова Європа” до Запоріжжя.

 

 

Для одних Запоріжжя – це столиця козацької Запорізької Січі, першої форми української державності, що розвивалася співмірно процесам творення держав-націй у Європі. Для інших – промислове місто, оповите “заводським духом” радянських часів.

В тіні цих примар минулого місто-завод насправді поступово занепадає та перетворюється на місто втрачених можливостей.

Однією з опцій для майбутнього розвитку міста та регіону могла би стати євроінтеграція.

Втім, чи готові містяни до європейського вектора розвитку?

 

“Заводомерія” назавжди?

Історично склалося, що у Запоріжжі та регіоні домінує соціально-економічний порядок денний.

Ключові підприємства, такі як “Запоріжсталь” та “Мотор Січ”, так чи інакше фінансують і більшість громадських організацій.

Отже, недаремно в розмовах з аналітиками Центру “Нова Європа” неодноразово лунали висловлювання про “місто-завод”, “заводомерію” та “заводську прохідну”.

Події на Майдані внесли зміни в політичний ландшафт регіону, але не такі масштабні, як хотілося б. З’явилися нові обличчя, почали вибудовувати діалог між громадськістю та владою. Проте сплеск громадської активності не зміг докорінно змінити систему місцевої влади.

Відсутність впізнаваних та сильних лідерів серед представників проєвропейського вектора є чи не найбільшою перешкодою для поширення ідей євроінтеграції.

На додачу стратегічно важливе розташування Запоріжжя між зоною ведення бойових дій на Сході та анексованим Кримом на півдні із виходом до Азовського моря робить регіон потенційно вразливим до можливих подальших агресивних дій з боку Російської Федерації.

Така загроза є однією з ключових перешкод для євроінтеграції регіону.

Натомість аудиторія, яка могла б потенційно стати адептами цієї ідеї, є. Так, під час дискусії Центру “Нова Європа” зазначалося, що 41% мешканців Запоріжжя підтримують рух до ЄС, а ще 38% виступають за самостійний розвиток та нейтральний статус України.

За належної комунікації цю нішу можна було б заповнити європейськими сенсами. Варто також відзначити, що в регіоні діє багато європейських проєктів, але вони працюють фрагментарно, не маючи єдиного консолідованого вікна.

 

Проєкти ЄС і лідерство у відновлюваній енергетиці

За даними дослідження Центру “Нова Європа”, область посіла четверте місце за кількістю проєктів з модернізації міської інфраструктури через Державний фонд регіонального розвитку та обсягами їх фінансування (2015-2019 рр.).

Регіон також займає четверте місце за кількістю проєктів, профінансованих Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським банком реконструкції та розвитку, та обсягами їх фінансування.

На сьогодні ЄІБ реалізує у Запорізькій області більше 30 проєктів на загальну суму близько 992 млн грн (деякі з них є першими великим проєктами за останні 25 років – наприклад, будівництво поліклініки у Приморську).

Поява нових або відремонтованих інфраструктурних об’єктів впливає на сприйняття європейської інтеграції населенням, яку вони можуть “відчути на дотик”, а також змінює ментальність людей – громади починають планувати якісні інфраструктурні проєкти та отримувати кошти на їх реалізацію.

Характеризуючи Мелітополь, місцеві активісти відзначають, що “місто є найбільш євроінтегрованим в області, бо залучає найбільшу кількість європейських грантів”.

Втім, окрім наявної інвестиційної допомоги від ЄС, потенційно перспективними напрямками для співпраці міг би бути вихід запорізького бізнесу на ринки ЄС.

Хоча експорт товарів з підприємств на ринки Європейського Союзу наразі вдвічі перевищує експорт до РФ (відповідно 28% і 13% у першому півріччі 2019 року), вийти на ринок ЄС змогли поки не всі.

Іншою можливістю для європейської інтеграції міг би стати міжнародний аеропорт “Запоріжжя”, який би дав суттєвий поштовх для розвитку міста та регіону (наразі найбільший найближчий аеропорт – у Харкові).

І нарешті, не можна оминути увагою той факт, що Запорізька область стала беззаперечним лідером за кількістю кіловат електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел.

На території області розташовані одні з найпотужніших вітряних електростанцій в Україні – Ботієвська та Приморська ВЕС.

Крім того, в області реалізуються численні інвестиційні проєкти з будівництва парків вітрових та сонячних електростанцій.

Це також можна назвати частиною євроінтеграції, оскільки одним із взятих Україною зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС є розвиток та підтримка відновлюваної енергетики, яка гарантує екологічну безпеку та енергетичну незалежність.

 

Децентралізація  євроінтеграція “на дотик”

Ще один показовий момент – завдяки успіхам децентралізації громади Запорізької області часто виявляються більш мобільними та євроінтегрованими, ніж головне місто області.

Приміром, Широківська ОТГ має свою Агенцію розвитку, Молодіжну раду, проводить бізнес-діалоги та є лідером з впровадження медичної реформи у Запорізькій області.

Веселівська ОТГ на місці закинутого сміттєзвалища побудувала сонячну електростанцію, а також придбала першу в Україні мобільну лінію сортування відходів.

Успішні приклади євроінтеграції демонструють і малі міста.

Так, Мелітополь, на думку місцевих мешканців, є найбільш євроінтегрованим містом Запорізької області. Більшою мірою це забезпечується якісною комунікацією населення та влади, а також розвитком малого та середнього бізнесу.

Приміром, у Мелітополі був створений Молодіжний парламент, який включає представників усіх навчальних закладів міста та місцевих підприємств, а також діє школа молодого політика.

Крім того, місто прийняло “Європейську хартію рівності чоловіків та жінок” і планує розробити концепцію розвитку велоінфраструктури.

 

Автори: Тетяна Левонюк, Маріанна Фахурдінова,

аналітикині Центру Нова Європа

Цей полісі бріф підготовлений Центром “Нова Європа” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст полісі бріфу є винятковою відповідальністю Центру “Нова Європа” та його партнерiв i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!