Блог Альони Гетьманчук на “Українській правді”.

Котрий тиждень поспіль з сумом спостерігаю, як з Китаю роблять не тільки ледве не рольову модель у боротьбі з коронавірусом і головного донора України. Як 34% українців, за даними КМІС, вважають, що найбільш ефективно Україні у боротьбі з пандемією коронавірусу може допомогти Китай. І тільки 10% – ЄС і 8,7 % – США.

Насправді, якщо подивитись на наявні дані, то якраз може виявитись, що ключовими донорами України в умовах пандемії є західні партнери – ті ж Європейський Союз і США. А Китай просто вдало комунікує. Нічого дивного: ще у січні ЄС надіслав до Китаю понад 50 тонн медичного обладнання, але на прохання китайського уряду не афішував це в медіа. А от коли Китай щось надсилає, то “афішування” відбувається у неспівмірному до розміру (і часто якості) допомоги масштабі. Як результат, 52% італійців називають Китай найбільш дружньою країною.

Ми в Центрі вирішили не бути голослівними і підготували аналітичну довідку та інфографіку, в якій зобразили, хто, в якому обсязі і чим допомагає Україні під час пандемії. Це ще раз наштовхує на думку, що, очевидно, в Україні багато хто під впливом постійних повідомлень про черговий літак з медобладнанням з Китаю, придбане переважно за кошти з України, вирішив, що йдеться про безкінечний потік гуманітарної допомоги Китаю. Тобто, “вантажі з Китаю” прирівняли до “допомоги Китаю”.

Звісно, у Києві мають бути вдячні всім міжнародним партнерам, які так чи інакше допомагають Україні в часи пандемії, зокрема і Китаю. Водночас, має бути й об’єктивна оцінка допомоги та адекватна комунікація, а не підживлення чергового міфу. Адже як бачимо на досвіді Італії, від вчасної промоції допомоги до статусу найбільш дружньої країни – один крок. З усіма потенційно можливими від таких статусів наслідками.

А тепер про допомогу в цифрах: