Аналітика
Громадська думка в Німеччині, Франції і Нідерландах
16 червня 2022, 11:44
автор: Леонід Літра


Результати соціологічного опитування, здійсненого у Франції, Німеччині і Нідерландах компанією Kantar на замовлення Центру “Нова Європа (опитування проводилося 9-13 червня 2022 року).

PDF-версію документа, підготовленого Леонідом Літрою, старшим аналітиком Центру “Нова Європа”, можна знайти за посиланням тут. Текст доступний також англійською, французькою, німецькою, нідерландською тут.

Інфографіка за результатами опитування доступна тут: українськоюанглійською, німецькоюнідерландською та французькою мовами.

 

Громадська думка – центральний елемент ухвалення рішень у демократичних суспільствах. Війна Росії проти України змусила Захід переглянути свою політику щодо України. Однак концептуальна зміна країн ЄС щодо України стосується не лише війни. Майже два десятиліття Україна стукала у двері ЄС. Наприкінці лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. Відтоді країна ґрунтовно готувала ЄС до того, щоб він ухвалив рішення щодо України. Окрім виконання Угоди про асоціацію та імплементації реформ, спрямованих на наближення України до ЄС, Київ відповів на анкету Європейської комісії, яка визначає готовність України щодо початку процесу вступу. Проте шлях до ЄС не є цілком технічним. Уряди країн-членів ЄС повинні будуть дати свою згоду на заявку України в ЄС, запропонувавши нашій країні статус кандидата. Таке рішення не може бути ухвалене без урахування громадської думки.

Загальна мета опитування полягала в тому, щоб визначити рівень підтримки прагнень України стати кандидатом на членство в ЄС і з’ясувати, чи підтримують громадяни Німеччини, Франції та Нідерландів вступ нових членів, коли ті будуть готові. Крім того, ми поставили запитання респондентам про кінцеву мету тієї підтримки, яку їх країни надають Україні для боротьби з російською агресією. Отримані дані мають допомогти Німеччині, Франції та Нідерландам розробити основану на фактах політику щодо заявки Києва на членство в ЄС та протидії російській агресії. Крім того, ці результати даватимуть змогу Україні краще відчути настрій у німецькому, французькому та нідерландському суспільствах та відповідно скорегувати свою політику.

 

Методологія

Опитування було проведено у Франції, Німеччині та Нідерландах компанією Kantar на замовлення Центру «Нова Європа». Загалом на три запитання відповіли понад 3100 респондентів у віці від 18 до 65+. Респонденти представляють свої країни пропорційно відповідно до статі, віку та регіонів. Усі відповіді були зібрані за допомогою інтернет-опитування, проведеного 9-13 червня 2022 року. Опитування здійснено за фінансової підтримки Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Center).

 

Опитувальник

Q1. Наскільки ви згодні чи не згодні з таким твердженням?

ЄС повинен запропонувати Україні статус кандидата (ще не повне членства в ЄС) якомога швидше

а) Повністю згоден(-а)

б) Частково згоден(-а)

в) Ані згоден(-а), ані не згоден(-а)

г) Частково не згоден(-а)

д) Повністю не згоден(-а)

е) Я не знаю / Я вважаю за краще не відповідати

 

Q2. Наскільки ви згодні чи не згодні з таким твердженням?

ЄС має схвалювати вступ нових держав-членів, коли вони будуть готові

а) Повністю згоден(-а)

б) Частково згоден(-а)

в) Ані згоден(-а), ані не згоден(-а)

г) Частково не згоден(-а)

д) Повністю не згоден(-а)

е) Я не знаю / Я вважаю за краще не відповідати

 

Q3. Наскільки ви згодні чи не згодні з наступним твердженням?

Метою підтримки України з боку [КРАЇНИ] має бути поразка Росії та звільнення українських територій, окупованих Росією

а) Повністю згоден(-а)

б) Частково згоден(-а)

в) Ані згоден(-а), ані не згоден(-а)

г) Частково не згоден(-а)

д) Повністю не згоден(-а)

е) Я не знаю / Я вважаю за краще не відповідати

 

Аналіз відповідей 

Q1.

Громадяни Німеччини, Франції та Нідерландів підтримують надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Серед усіх респондентів кількість тих, хто підтримує цей крок якнайшвидше, майже однакова серед усіх країн: 46% – у Німеччині, 42% – у Франції, 45% – у Нідерландах. Водночас, значна частина суспільства не визначилась щодо своєї позиції у питанні кандидатського статусу для України: 25% – у Німеччині, 26% – у Франції та 21% – у Нідерландах. Крім того, невелика кількість респондентів відповіли на запитання: «Я не знаю». Що, безумовно, можна інтерпретувати як хороший сигнал для України, так це низька кількість опонентів статусу кандидата для України: 22% – у Німеччині, 24% – у Франції та 24% – у Нідерландах.

Однак для більшої ясності варто виключити оцінки тих, хто волів обрати опцію «ані згоден(-а), ані не згоден(-а)», і тих, хто «не знають», щоб краще зрозуміти, як виглядали би результати у разі референдуму. Як показано на графіку нижче, переважна більшість опитаних підтримують запит України щодо кандидатського статусу. Серед тих, хто визначився зі своєю позицією щодо цього питання, аж 68% у Німеччині та 65% у Франції і Нідерландах підтримують статус кандидата на членство в ЄС для України. У регіональному розрізі у Німеччині найбільша підтримка спостерігається на Півночі: 50% за та 14% проти. Крім того, у Німеччині та Франції більшу підтримку виявляють чоловіки, аніж жінки.

Ці дані чітко вказують на те, що надання Україні статусу кандидата не є проблемою для німецького, французького та нідерландського суспільств. Навпаки, з боку громадян є твердий запит щодо майбутнього членства України в ЄС.

 

Q2.

Труднощі, які часто виникають в ЄС щодо ухвалення певних рішень, зокрема щодо нещодавнього шостого пакету санкцій ЄС проти Росії, порушили питання про готовність ЄС розширюватись. Саме тому ми запитали про готовність прийняти в ЄС нові держави-члени, коли ті будуть готові, у трьох країн, які ставляться до цього дещо скептично. Серед тих, хто визначились із відповіддю, переважна більшість у трьох країнах підтримують це рішення: 72% у Німеччині, 65% у Франції та 76% у Нідерландах. Що стосується відповідей серед усіх респондентів, свою підтримку висловили більшість у німецькому та нідерландському суспільствах – 51% та 58% відповідно. Тоді як у французькому суспільстві підтримка дещо нижча – 45%. У цьому контексті важливо відзначити, що Франція – це також країна з найбільшою кількістю опонентів розширення ЄС – 25%. У Німеччині (19%) та Нідерландах (18%) кількість тих, хто не згоден з майбутнім розширенням ЄС, значно нижча. Як і у випадку з попереднім запитанням, велика кількість опитаних налаштовані нейтрально: 24% у Німеччині та 25% у Франції. У Нідерландах нейтральними залишаються 17% опитаних – цифра менша, ніж у Франції та Німеччині.

 

Q3.

Війна Росії проти України та героїчний опір Києва агресії на сьогодні є однією з найбільш обговорюваних тем у світі. Майже 50 країн надали Україні військову та гуманітарну допомогу. Усі три країни — Німеччина, Франція та Нідерланди — надали Україні допомогу. У той же час у Берліні та Парижі лунали голоси про те, що «Україна повинна не програти», тоді як про те, що Україна має виграти, не йшлося. Це викликало питання про те, що Берлін і Париж готові підтримати Україну, але водночас ненавмисно закликають Київ піти на поступки та припинити війну. Саме тому Центр «Нова Європа» вирішив запитати громадян Німеччини, Франції та Нідерландів про кінцеву мету тієї підтримки, яку їх держави надають Україні у боротьбі з російською агресією.Дані приголомшливі: більшість респондентів в усіх трьох країнах підтримують ідею того, що Росія повинна зазнати поразки, а окуповані українські території мають бути звільнені. Серед усіх респондентів таку ідею підтримують 51% опитаних у Німеччині, 54% – у Франції та 62% – у Нідерландах. Лише 16% не підтримують цю ідею в Німеччині, 15% у Франції та 11% у Нідерландах. Серед тих, хто визначились зі своєю позицією, дані ще більше підкріплюють думку про те, що росіян потрібно перемогти, а окуповані території звільнити. У Німеччині вони становлять 76%, у Франції – 78%, а в Нідерландах – 85%. Це серйозний публічний мандат для урядів Німеччини, Франції та Нідерландів здійснювати заходи, спрямовані на відновлення контролю України над окупованими територіями та надання більшої військової допомоги Києву.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!