Одними з головних викликів для України у сфері безпеки є розширення зони ескалації конфлікту на Сході та перемога проросійських сил на парламентських виборах в Україні 2019 року. На цьому наголосив старший аналітик Центру «Нова Європа» Лео Літра під час свого виступу на другому Форумі аналітичних центрів Східного партнерства (Eastern Partnership Think Tank Forum), який відбувся з 14 по 16 листопада 2018 року в Бухаресті.

У своєму виступі Лео Літра визначив декілька трендів у сфері безпеки України:

«Найперше я хотів би підкреслити тенденцію збільшення групи так званих “нейтралістів” в Україні. У 2014 році було 22% “нейтральних” людей, які не віддавали переваги жодному з проектів геополітичної інтеграції (ЄС чи Євразійському економічному союзу). У 2018 році їхня кількість збільшилася до 33%», – сказав старший аналітик ЦНЄ.

«Другий момент, який я хотів би виокремити, – це питання Трансатлантичної єдності. Одним із прикладів, який вносить розлад до Трансатлантичної єдності, є проект газопроводу “Північний потік 2”. Цей проект підтримують певні компанії з ЄС, але не США. Україна хотіла б, щоб США застосували санкції проти проекту “Північний потік 2”, але Київ не може це сказати прямо, оскільки це завадить відносинам України з Німеччиною та іншими країнами ЄС, які залучені до проекту “Північний потік 2″», – підкреслив Лео Літра.

Також він звернув увагу на прагнення Росії вплинути на наступні вибори в Україні:

«Важливим питанням для України є президентські та парламентські вибори 2019 року. Ми бачимо намагання Росії мобілізувати своїх прихильників в Україні. Офіційно в Україні є близько 15% прихильників російських політичних проектів. На мій погляд, це не точне число, оскільки багато вищезгаданих “нейтралістів” насправді можуть займати проросійську позицію: вони не дуже охоче заявляють про власну симпатію до Росії під час війни. Наразі я не думаю, що проросійський кандидат переможе на президентських виборах в Україні, але для РФ вони будуть своєрідним тренуванням перед парламентськими. Якщо проросійським політикам вдасться отримати третину мандатів в українському парламенті, це означатиме, що Росія отримає серйозні можливості для блокування певних політичних ініціатив в Україні».

«У контексті реальних військових загроз хотів би підкреслити, що ескалація на Донбасі буде продовжуватись принаймні до проведення виборів в Україні. Наразі ми бачимо нові зони ескалації, наприклад, у Азовському морі», – наголосив старший аналітик ЦНЄ.

Крім цього, Лео Літра торкнувся питання відносин України з Європейським Союзом:

«ЄС має дуже широкі та комплексні відносини з Україною. На мій погляд, за останні 4 роки Україні вдалось досягнути те, що вона не змогла досягнути за 23 роки до того: Угода про асоціацію, безвізовий режим, співпраця у багатьох сферах тощо. Також хороші новини надходять зі сфери торгівлі: 40,5% українського експорту йде до ЄС, тоді як до Росії – приблизно 9,1%. РФ залишається найбільшим торговельним партнером України, але наразі прослідковується тенденція до зміни цього факту».

«ЄС значно посприяв прийняттю антикорупційного законодавства в Україні. Корупція є джерелом слабкості України, але, на мій погляд, найбільшу загрозу для України становить саме Росія», – додав старший аналітик ЦНЄ.

У другому Форумі аналітичних центрів Східного партнерства від Центру «Нова Європа» взяв участь також і Сергій Солодкий, перший заступник директора ЦНЄ. Він модерував панель, присвячену безпековим загрозам для Республіки Молдова.

«Молдовські аналітики говорять про те, що Молдова може стати наступною Україною у плані російської агресії. В Україні водночас говорять про загрози за молдовським сценарієм – про так би мовити “додонізацію” (ризик приходу проросійських сил до влади). Подібні форуми дозволяють не просто взяти на озброєння досвід одне одного, але і продумати шляхи співпраці для протидії спільним загрозам», – наголосив Сергій Солодкий під час модерування.

Другий Форум аналітичних центрів Східного партнерства був організований Центром «Нова Європа» разом із румунським аналітичним центром «Експерти з питань безпеки та глобальних справ» (Experts for Security and Global Affairs), «Інститутом європейської політики та реформ» (Institute for European Policies and Reforms, Молдова) та «Грузинським інститутом стратегічних досліджень» (Georgian Institute for Strategic Studies).

У заході взяли участь більше 25 експертів з країн Східного партнерства та Європейського Союзу, а також майже 100 інших учасників. Форум був спрямований на вирішення поточних проблем та визначення майбутніх перспектив політики Східного партнерства.

Також до вашої уваги відеозапис форуму.

Частина перша:

Частина друга:

Частина третя:

Частина четверта:

Проект підтримується через Схему фінансової підтримки третіх сторін (Re-granting/Financial Support to Third Parties, FSTP) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та фінансується Європейським Союзом у рамках підтримки громадянського суспільства в регіоні.