Ми у медіа
Амбітна мета
4 червня 2019, 07:27
автор: Альона Гетьманчук
Як експерти оцінюють можливість надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО

Наталія ПУШКАРУК, «День»

Днями зі США надійшов сильний сигнал про повну підтримку України перед лицем російської агресії. Зокрема, у Палаті представників Конгресу США презентували проект закону «Про надання підтримки Україні для захисту її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності», про що повідомило посольство України у США в повідомленні на Facebook.

По-перше, цей документ передбачає можливість надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО (Main non-NATO ally, MNNA) на період до вступу нашої держави до Альянсу. На наданні Україні такого статусу наполягав у 2014 році президент Петро Порошенко, але тоді прохання Києва не підтримали. Нині США визнали 17 країн своїми головними союзниками поза межами Альянсу, зокрема до переліку входять Японія, Південна Корея, Ізраїль, Австралія, Нова Зеландія, Аргентина, Філіппіни, Бахрейн, Марокко, Пакистан, Туніс, Афганістан. За президентства Дональда Трампа поки що тільки Бразилія отримала такий статус.

По-друге, законопроект передбачає посилення обороноздатності України в тому числі шляхом передачі озброєнь, продажу летальних оборонних засобів ЗСУ, а також зміцнення спроможностей України протистояти російським кібератакам. При цьому перелік видів озброєнь, що можуть бути передані Україні, доповнюється протитанковими, протикорабельними та протиповітряними системами.

По-третє, в законопроекті визначаються напрямки політики США щодо України, зокрема підтверджується підтримка суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, євроатлантичної та європейської інтеграції. Окрім того, визначено, що політика Вашингтона має бути спрямована на неприйняття будь-яких територіальних змін України, вчинених у силовий спосіб, у тому числі шляхом незаконного вторгнення РФ до Криму і Донбасу та окупації цих територій; засудження триваючого утримання в РФ 24 українських моряків, захоплених поблизу Керченської протоки; спонукання РФ до повної імплементації Мінських домовленостей, підтримки розгортання на Донбасі міжнародних безпекових механізмів, гарантування безпечного повернення внутрішньо переміщених осіб та біженців.

«Я подорожував до України та був на передовій путінської гібридної війни, де Росія тестує свою нову кіберзброю і тактику. Сполучені Штати повинні підтримувати рішучий і сильний підхід, щоб протистояти войовничій поведінці Путіна та надіслати сильний сигнал, що ми не стоятимемо осторонь, доки Росія загрожує нашим союзникам», — вважає співавтор законопроекту, конгресмен від штату Техас, республіканець Майкл Маккол. Інший співавтор, конгресмен від штату Нью-Йорк, демократ Еліот Енгель наголошує: «Перед лицем незмінної російської агресії український народ продемонстрував надзвичайну рішучість і відданість демократії. США мають продовжувати підтримувати їх ефективною безпековою допомогою та жорсткішими санкціями щодо Росії, Путіна та його олігархів доки триватимуть ці напади проти України». Слова обох авторів документу наводяться на сайті Комітету з закордонних справ.

Другим позитивним і важливим сигналом для України стало те, що президент США Дональд Трамп запросив Президента України Володимира Зеленського здійснити перший офіційний візит до Вашингтона, про це повідомили в Адміністрації Президента України.

Володимир Зеленський подякував за запрошення, зазначив, що оприлюднений законопроект є важливим сигналом про міцне стратегічне партнерство обох країн і подякував США за «послідовну підтримку територіальної цілісності України».

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати представлення законопроекту та можливий візит Володимира Зеленського до Білого дому.

«БАГАТО ЩО ЗАЛЕЖАТИМЕ ВІД ПАРАЛЕЛЬНОГО ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ МИРУ»

Костянтин ГРИЩЕНКО, віце-прем’єр-міністр України (2012—2014 рр.), міністр закордонних справ України (2010—2012, 2003—2005 рр.):

— Треба розуміти, яким буде ставлення Адміністрації, оскільки без підпису президента все це може залишитися тільки побажаннями конгресменів.

У принципі, поступова тенденція на розширення військово-технічного співробітництва між двома державами чітко прослідковується, розширюється перелік оборонних систем, які можуть надаватися Україні. Але наскільки далеко піде в цьому плані американська сторона, не зовсім зрозуміло. Там є і категоричні супротивники такого підходу. Нещодавно я зустрічався у Києві з одним із тих, хто категорично виступає проти цього, аргументуючи це тим, що «ми не проти, щоб Україна захищалася, але тільки, щоб американська зброя не вбивала росіян». Є дуже багато певних уявлень, сталих думок з цього приводу. Багато що залежатиме від паралельного переговорного процесу щодо встановлення миру. Думаю, що надання летальної зброї Україні у Вашингтоні буде прив’язуватися до поступу в припиненні вогню, більш жорсткого дотримання цього режиму та поступового виконання хоча б безпекової частини Мінських домовленостей.

— Все-таки, наскільки важливо для України отримати такий статус головного союзника США поза НАТО у нинішній ситуації?

— Це амбітна мета, яка поки що залишаться серйозним завданням на майбутнє. Не думаю, що Адміністрація готова до такого рішення.

— Дональд Трамп запросив українського президента здійснити візит до Вашингтона. Наскільки це важливий жест глави Білого дому?

— Він принципово важливий, він свідчить про те, що питання України включені до порядку денного Адміністрації Трампа попри те, що в них є багато інших нагальних тем. Інша справа — що саме хочуть досягти в ході такої зустрічі у Вашингтоні. Трамп звик отримувати те, що йому потрібно. Відтак можна очікувати, що якщо з американського боку буде мета — досягти швидких рішень, які би дозволили Трампу бути в очах американців справжнім миротворцем, він буде вимагати того, що може бути складним для виконання українській стороні. Хоча це тільки припущення, зараз сказати важко.

«ВАЖЛИВО, ЩОБ ЦЕЙ СТАТУС НЕ ПРОПОНУВАВСЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ЧЛЕНСТВУ УКРАЇНИ В НАТО»

Альона ГЕТЬМАНЧУК,  директор Центру «Нова Європа»:

— Важливо, що у Конгресі США й надалі розробляється законодавство, яке спроможне буде посилити обороноздатність України і одночасно — нашу військово-технічну співпрацю. Щодо запропонованого статусу основного союзника США поза НАТО (MNNA), я б не перебільшувала його значення з точки зору надання безпекових гарантій від США. А саме безпекові гарантії, на думку українського суспільства, є найбільш очікуваним видом допомоги Вашингтона для України, що підтверджується відповідним дослідженням Центру «Нова Європа». Цей статус важливий швидше з політично-символічної точки зору: щоб якимось чином законодавчо, а не тільки риторично оформити союзництво зі США. Практична його цінність полягає в основному в придбанні або оренді на пільгових умовах американської військової техніки. Не виключаю, що Україна вже має більше переваг від співпраці із США, ніж деякі з країн, які володіють цим статусом. Також дуже важливо, щоб цей статус не пропонувався як альтернатива членству України в НАТО, максимум як проміжна стадія.

Що стосується візиту, добре, якщо таке запрошення надійшло, але не варто поспішати з такими візитом. Дипломатія світлин не має превалювати у відносинах з закордонними партнерами. Візит має бути ретельно підготовлений і мати іншу, більш, скажімо, новаторську начинку, аніж зазвичай всі візити президентів України до США. Переконана, можна зробити так, аби зустріч у Білому домі була лише одним із важливих пунктів програми, а не затіняла собою всю американську програму. Також потрібно ще до візиту розставити всі крапки в історії зі звинуваченнями Джуліані. Крім того, важливо ще до візиту мати щонайменше чітку стратегію з реінтеграції тимчасово окупованих районів Донбасу.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!