Ми у медіа
“Колосальний удар”. Чому Афганістан так швидко впав і як це змінить політику США
18 серпня 2021, 11:39
автор: Альона Гетьманчук

Коментар Альони Гетьманчук для LIGA.net.

 

Афганістан захоплений Талібаном. Президент втік, країни Заходу евакуювалися, в Кабулі – хаос. Як це сталося і що далі – розповідає LIGA.net

Війна в Афганістані закінчилася. Талібан захопив майже всю країну всього за 14 тижнів. Президент Ашраф Гані втік, а США й інші західні держави евакуювали посольства і своїх громадян. Форсована перемога талібів – це результат багаторічної корупції та ігнорування проблем урядом Афганістану. Хоча опоненти Байдена критикують його рішення, називаючи поразкою США і “сайгонівським моментом”, реальність інша: виведення військ планувалося давно. Вашингтон змінив зовнішньополітичні пріоритети, одночасно показавши, що їхня підтримка не безмежна.

У цієї події є висновок і для України. Зеленському потрібно донести Байдену, що Україна – не Афганістан і вкладені інвестиції тут працюють.

Як і чому Талібан так швидко захопив всю країну, попри мільярдні вкладення Заходу, і що тепер буде з американською зовнішньою політикою – розбиралася LIGA.net.

 

 

ЯК ТАЛІБАН ЗАХОПИВ АФГАНІСТАН

У квітні США оголосили про виведення військ. Талібан відразу почав наступ на уряд – спочатку на півдні, потім на півночі. У червні під їхнім контролем перебувала чверть країни, а в липні – половина. Але на той момент у талібів не було жодного з 34 адмінцентрів.

Ситуація різко змінилася на початку серпня. Бойовики розпочали наступ одночасно на кілька великих міст. Першим упав Зарандж, за ним посипалися й інші. 13 серпня Талібан за день захопив чотири адмінцентри, включно з Кандагаром – другим найбільшим містом. Через два дні, 15 серпня, таліби без бою захопили Джелалабад, а потім оточили Кабул.

Бойовики не заходили в столицю, їм наказали “бути напоготові”. Учасники переговорів від талібів вирушили в президентський палац. Влада опинилася перед складним вибором: капітулювати або битися. Врешті вирішили передати владу мирно. Вдень президент Ашраф Гані покинув країну, а до вечора Талібан заявив про повний контроль над Афганістаном.

Поки лідери Талібану перебували на переговорах, а бойовики тримали місто в облозі, в Кабулі запанував хаос. Американські військові розпочали екстрену евакуацію посольства, своїх громадян і афганців, які співпрацювали з ними. За прикладом США діяли й інші країни Заходу. Тисячі афганців рушили до аеропорту в надії полетіти з країни. У місті утворилися затори.

 

 

В аеропорту було так багато людей, що контролювати потік не було можливості. Відео нагадують сцени з фільмів про апокаліпсис.

 

Desperate situation unfolding at #Kabul airport this morning. pic.twitter.com/JlAWtTHPBy

 

Люди виходили на злітну смугу, щоб потрапити на літак. Військові стріляли в повітря, намагаючись відігнати натовп. У метушні загинули п’ятеро людей.

 

Not a scene of Hollywood, it ‘s Just #Kabul air port, people want to run away, after the Capture of Kabul by the #Talibans#Afghanistan
By: @Mukhtarwafayeepic.twitter.com/ZLYieJm9mX

 

Літаки разом евакуйовували з Афганістану по кілька сотень людей. Наприклад, 16 серпня під час трагічного рейсу американський військово-транспортний літак Boeing C-17 Globemaster III забрав з аеропорту Кабула 640 афганців, які бігли від талібів, що захопили владу в країні.

 

 

Деякі люди, які не потрапили на борт, чіплялися за шасі літака або шукали місце зовні в надії полетіти. Пізніше з’явилося відео, на якому видно, як вони випадають з літака.

Попри критику та хаос, який виник, президент США Джо Байден і далі наполягає, що рішення про виведення військ було правильним: “Американці не можуть і не повинні вмирати і битися у війні, в якій афганці не хочуть воювати самі”. Водночас він взяв на себе певну відповідальність за поточну ситуацію і зазначив, що Афганістан здався “швидше ніж передбачалося”.

Зараз в Афганістані перебувають 120 українців, які хочуть евакуюватися. Серед них і громадяни, які працювали там за приватними військовими контрактами.

 

 

ЧОМУ ВСЕ СТАЛОСЯ ТАК ШВИДКО

США були присутні в Афганістані 20 років, вклавши в політичний і економічний розвиток країни понад $100 млрд (витрати на всю військову кампанію перевищують $1 трлн), а також тренували і споряджали урядову армію. Вашингтон виділив понад $80 млрд на оборону, $35 млрд на розвиток, $11 млрд на цивільні операції, $9 млрд на боротьбу з наркотиками і близько $4 млрд гуманітарної допомоги.

30 липня спецінспекція США з відновлення Афганістану сказала: “Відповідю на запитання про те, чи були ці гроші витрачені не даремно, врешті-решт буде результат бойових дій на місцях”. Байден висловлював упевненість, що 300 000 афганських військових, підготовлених і оснащених американцями, зможуть стримати наступ Талібану. Але насправді афганських військових було значно менше. За новими даними американських чиновників, їхня реальна чисельність – приблизно 50 000 осіб.

Водночас американська розвідка спочатку прогнозувала, що уряд протримається лише пів року з моменту виведення західних військ. Проте швидкість, з якою Талібан захопив країну, застала зненацька Білий дім. Виникає запитання, чому все сталося так швидко?

Ми не змогли побороти повальну корупцію, різке падіння морального духу, нестримне вживання наркотиків і невміле матеріально-технічне забезпечення, що стоять перед армією і поліцією Афганістану, – каже полковник США у відставці Майк Джейсон.

Чисельність військ Талібану, за даними американського Центру боротьби з тероризмом, становить близько 200 000 чоловік. Основний осередок – 60 000, на місцях – ще 90 000, 50 000, що залишилися, – бойовики з інших угруповань, які підтримують Талібан. Експерти Центру ще в січні 2021 году прогнозували капітуляцію уряду. За їхніми даними, Талібан перевершував афганську армію з фінансів, тактики та вмотивованості. І вони були однакові за рівнем зовнішньополітичної підтримки.

Американський полковник у відставці Майк Джейсон, що набирав і навчав афганські поліцейські підрозділи і командос, пояснює – США не вдалося створити афганські сили як інституцію: “У нас не вийшло створити необхідну інфраструктуру, яка ефективно займалася б військовою освітою, навчанням, системами оплати, кар’єрним зростанням, кадрами, підзвітністю – всім, що становить основу професійних сил безпеки”.

Експерт-міжнародник Денис Москалик називає LIGA.net п’ять причин, чому уряд Афганістану так швидко програв:

Перша – морально-психологічний удар через виведення американських військ: “Афганці вирішили, що їх принесли в жертву талібам, і це повністю деморалізувало сили кабульського уряду”. Хоча США задумалися про виведення військ з Афганістану ще в 2014 році, нинішнє рішення Байдена все одно стало несподіванкою для уряду країни.

Друга – інституційна слабкість Кабула. За словами Москалика, уряд “так і не став чимось більшим, ніж декорацією за окупаційного режиму і джерелом збагачення для певних кланів”: “Не були створені ефективні самостійні інституції, які мали б авторитет і можливість протистояти талібам”.

Третя – високий рівень корупції та неефективності урядових установ: “Допомога від західних країн розкрадалася, а громадяни деморалізувалися. Всі бачили, що режим в Кабулі існує не для побудови демократії або кращого майбутнього, а тільки для збагачення лояльних до США кланів”.

Четверта – затяжна війна і тривалий період підготовки до рішучого наступу: “Таліби роками стверджували свій контроль над окремими районами країни, а в останні пів року посилили тиск і активно захоплювали нові землі. У підсумку в них вже був контроль над значною частиною сільської місцевості та дорогами у всій країні, а великі міста опинилися в облозі. Після цього їм залишалося тільки повністю їх заблокувати і домогтися капітуляції”.

П’ята – компрометація сил і людей, які співпрацювали з американцями: “Без опори на США їхній політичний авторитет в країні став мінімальним, відповідно навіть таджики, колись становили основу антиталібського альянсу, перейшли на їхній бік”.

Схожі чинники озвучив LIGA.net і аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса. Він вважає, що через корумпованість влади в Кабулі урядові війська не мали мотивації воювати і чинити опір. Але свою роль відіграли й еліти на місцях.

Старійшини не хотіли кровопролиття і надавали перевагу домовленостям із талібами, особливо якщо ті були їхніми одноплемінниками. Еліти тиснули на місцеву адміністрацію та військових, щоб вони не воювали, – говорить аналітик УІБ Ілія Куса.

Попри інвестиції США, великим недоліком місцевої армії стало “зникнення американського координуючого чинника”, каже LIGA.net кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин: “Афганські командувачі не змогли розпорядитися тим ресурсом, що перейшов під їхній повний контроль. Найбільша проблема намітилася з логістикою – було порушено постачання окремих гарнізонів. Це критично знизило боєздатність”.

Він також називає корупцію ще однією причиною слабкості уряду й армії: “Під виглядом збереження секретності велися корупційні операції та приписування. Дійшло до того, що розкрився не тільки жалюгідний стан логістики та постачання, але й сама чисельність Збройних сил була завищена”.

На папері армія Афганістану становила 300 000 осіб, а в дійсності під багнетом було не більше 50 000, – каже кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин.

Окремо Мішин зазначає особливу тактику талібів – операції в сільській місцевості та облогу адмінцентрів, а також інформаційно-психологічні операції, які сформували в урядових військових враження, що в Кабулі їх зрадили та покинули.

 

 

ЯК ЗМІНИТЬСЯ ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА США І ЧИ ВІДВОЛІЧЕТЬСЯ РОСІЯ ВІД УКРАЇНИ?

Рішення про виведення військ і хаос, що виник, критики Байдена називають “сайгонським моментом”. Фото вертольота, який евакуював посольство в Кабулі, для них перегукується зі сценами падіння Сайгона наприкінці війни у В’єтнамі. Тоді, як і зараз, посольство США евакуювали в останній момент. Фотографія символізує невдачу Америки.

 

 

Тепер виникає питання, що буде далі з зовнішньою політикою США і чи не закінчиться ця історія відходом в ізоляціонізм? Усі опитані LIGA.net експерти впевнені – мови про ізоляціонізм і поразки США немає. Хоча і визнають, що іміджеві втрати, безумовно, є.

Мішин вважає недоречним порівнювати Кабул із Сайгоном, оскільки “ще з часів Обами пророблялися плани виведення військ США з Афганістану, і назвати відхід американців несподіванкою або провалом не можна”. Водночас він визнає, що кадри евакуації працівників посольства в режимі хаосу задають суттєвого іміджевого удару, який посилюється критикою з боку опонентів з республіканського табору: “Але якщо не буде інцидентів і жертв під час евакуації, то з часом тема піде з інформполя”.

На його думку, про ізоляціонізм не йдеться, “просто змінюється стратегія нацбезпеки США, інші проблеми виходять на перший план, а тому і спостерігається перегрупування сил США в світі”.

Про це ж говорить і Москалик. Він називає рішення Байдена виконанням зобов’язань перед виборцями, і “це не стільки про ізоляціонізм, скільки про зміну зовнішньополітичних пріоритетів США”. Але він також попереджає, що противники демократів говоритимуть про вихід з Афганістану як про поразку США: “Це трактуватимуть як їхню слабкість і ознаку зростання загроз у світі”.

Для США немає жодних серйозних втрат у геостратегічному плані, крім колосального репутаційного удару по них, – каже Куса.

Куса вважає, що рішення Байдена лягає в логіку його зовнішньої політики, відповідно до якої всі ресурси повинні бути переорієнтовані на тихоокеанський регіон для суперництва з Китаєм.

Але деякі експерти бачать прямий висновок для України. “Безвідносно до Афганістану в Білому домі Байдена вже дали зрозуміти, що підтримка України з боку його адміністрації буде чітко обумовленою: обсяг допомоги вимірюється обсягом реформ. Афганістан може тільки поглибити переконання про рівень і спосіб залучення США до трансформаційних процесів у інших країнах світу. Але це не обов’язково погано для України, адже чесна розмова на цю тему давно назріла”, – каже LIGA.net директор центру Нова Європа Альона Гетьманчук.

За її словами, якщо Байден вирішить, що США вже зробили все або більшість з того, що могли для стійкості України, – як в контексті стримування російской агресії, так і в контексті реформ, а тепер настав час Україні подбати про себе самій, – то це серйозна загроза.

Під час візиту Зеленського в Вашингтон важливо донести до Байдена, чому Україна – це не Афганістан і вкладені інвестиції тут працюють. Можливо, не так швидко, як того хотіли в Вашингтоні, але працюють, – говорить директорка центру Нова Європа Альона Гетьманчук.

Росія – одна з держав, зацікавлених в нинішньому результаті конфлікту в Афганістані. По-перше, у РФ налагоджені відносини з Талібаном, про що свідчить низка останніх заяв і дій російського МЗС, яке відмовилося від евакуації посольства і назвало талібів “притомними людьми”. Також в МЗС РФ вже говорять, що встановили робочі контакти з “новою владою”. По-друге, потенційна нестабільність на кордонах сусідів Афганістану дозволяє Росії розширити вплив у регіоні завдяки збільшенню військового контингенту в Таджикистані й Узбекистані.

Чи означає це, що включившись в події в Афганістані, Росія відвернеться від України?

Після відходу США з Афганістану, каже Мішин, існує ризик поширення фундаменталістських ідей у сусідні країни: Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Туркменістан. Для Росії це теж “головний біль”, пояснює він: “У РФ близько 15-20% населення – мусульмани, і дестабілізація урядів країн центральної Азії матиме дуже серйозні наслідки. Частково цим пояснюється факт, що Таджикистан відмовився прийняти Гані, і він полетів в Оман. У Москві бояться, що таліби можуть використовувати його фактор для вторгнення”.

Москалик же вважає, що оскільки центральна Азія – це незалежний напрям російської політики, на якому діють інші сили, то РФ навряд чи значно відволічеться.

Схожої думки дотримується і Куса. Він каже, що ситуація в Афганістані не є загрозою для Росії через розвинені відносини з Талібаном, тому події в центральній Азії, вважає експерт, істотно не вплинуть на ситуацію в Україні.

 

 

ЩО БУДЕ З АФГАНІСТАНОМ

Опитані LIGA.net експерти впевнені, що ситуація в Афганістані стабілізується. Талібан відновить Ісламський емірат, заснований на шаріаті, і сформує уряд. Водночас їхнє правління, можливо, буде менш агресивним, ніж у 1990-х.

Це буде лайт-версія. Правління талібів не буде таким брутальним, як у 90-х. Їм невигідно повертатися до ізоляції. Але це буде консервативна ісламська система, – каже Куса

“Лідери сучасного Талібану діють розумніше минулого покоління керівників, – вважає Мішин. – В якомусь сенсі зразок для них – Саудівська Аравія, але з урахуванням місцевих етноплемінних особливостей. Сунітський іслам ханафітської школи – об’єднувальний фактор для різношерстого населення, що втратив довіру до влади, і він буде національною ідеологією”.

Москалик зазначив, що під загрозою в Афганістані опиняться ті, хто співпрацював з іноземцями і відмовиться жити за новими правилами. Також там завжди є ризик спалаху внутрішнього конфлікту, говорить експерт. Наприклад, зараз у країні таліби не захопили провінцію Панджшер. Ахмад Масуд, син легендарного військового командира Ахмад Шаха Масуда, закликав співвітчизників приєднатися до нього в опорі Талібану. Тепер цей регіон може стати центром опору.

Ми залишилися одні. Ми ніколи не здамося… Наші бійці, старі і молоді моджахеди, тут, в Панджшері, піднімають зброю. Приєднуйтесь до нас по духу або через пряму підтримку, – каже син легендарного військового командира Ахмад Масуд.

Основними країнами, які впливатимуть на Афганістан, є Китай, Пакистан, Росія та Іран. Вони мають непогані відносини з Талібаном і в подальшому зможуть використовувати їх, каже Мішин. За словами експерта, нинішній Талібан сильно залежить від міжнародного визнання, і “його мета – не повторити помилок життя в ізоляції”. Тому деякі країни можуть визнати талібів. Наприклад, Китай, який має великі інтереси щодо включення Афганістану в свій глобальний проєкт “Один пояс, один шлях”.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!