Ми у медіа
Кремль вкотре підвищує ставки: Козак нервує, бо Путіну потрібні результати щодо Донбасу
26 січня 2021, 16:10
автор: Сергій Солодкий

 

Коментар Сергія Солодкого для “ТСН“.

 

Окупаційна влада погрожує провести навесні черговий фейковий “референдум” і “вибори”.

Росія та підконтрольні їй маріонетки в ОРДЛО вигадали новий спосіб шантажу. Точніше, реанімували старий. Донецьк і Луганськ погрожують провести навесні черговий фейковий “референдум” і “вибори”. До того ж, окупаційна влада продовжує примушувати українців оформлювати російські та паспорти своїх псевдоутворень. Інакше люди не зможуть нічого зробити зі своїм майном чи елементарно виїхати на підконтрольну уряду України територію. Що це, черговий шантаж, чи Росія все ж піде на визнання та приєднання ОРДЛО?

ТСН.ua розбирався, навіщо Кремлю вкотре підвищувати ставки.

 

Путін нервує, як і його почет

Чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у четвер, 21 січня, завершилося на підвищених тонах. Офіційного представника Росії Бориса Гризлова випхав з крісла заступник голови АП РФ, більш відомий за треком Нормандського формату на рівні політичних радників Дмитро Козак. Багато хто з українського боку зауважив, що це була його перша поява на рівні ТКГ. Але це далеко не так. Вперше Дмитро Козак взяв участь у такому засіданні у березні 2020 року, коли разом із керівником ОПУ Андрієм Єрмаком завізував створення скандальної Консультативної ради, що передбачала ледь не прямий діалог Києва з бойовиками.

Цього разу Єрмака на ТКГ не було, а Козак, за словами українських переговірників, був дуже роздратованим. “І це було дуже помітно. Вже майже рік засідання ТКГ відбуваються у відеорежимі. Козак на таких відеозасіданнях завжди присутній ніби непомітно, але всі ж бачать, що він підключений до конференції. Але цього разу він не просто з’явився в кадрі, а й випхав Гризлова і всівся на його місце”, — переказує ТСН.ua один із членів української делегації.

Каменем спотикання стала дорожня карта — покроковий план імплементації спірних пунктів Мінських домовленостей, зокрема про вибори та черговість передання контролю над кордоном. Дмитро Козак дуже емоційно доводив, чому Україна має погодитися на варіант дорожньої карти бойовиків і обговорювати її виключно з ними, а не з Росією, бо яка ж вона, мовляв, сторона конфлікту.

Правда ж в тому, що російська верхівка дуже розлючена. По-перше, через негаразди в самій Росії. Економіка, яку підкосили санкції і COVID-19, стагнує. Протестні настрої, які розпалюють журналістські розслідування про палаци Путіна, зростають. По-друге, у Кремлі сподівалися, що зі зміною влади в Україні, зможуть вичавити з нас за максимумом. Задля цього Володимир Путін навіть змінив Владислава Суркова, прихильника жорсткого курсу, на Дмитра Козака. Вже майже рік Козак відповідальний за український напрям у Кремлі, і Путіну потрібен результат, якого, вочевидь, немає.

Проте, за словами першого заступника директора Центру “Нова Європа” Сергія Солодкого, в Росії все ж усвідомлюють – врегулювання конфлікту за російським сценарієм не відбулося.

“Відповідно, останні рішення, заяви, тональність на переговорах – усе це прояви відповідного провалу російського розрахунку. Нервовості російській владі додає прихід до влади у США Джо Байдена, зростання протестних настроїв в самій Росії – усе це звужує поле для маневру, ускладнює здійснення гібридної війни. Припускаю, що ми будемо свідками цілої серії провокацій і заяв зі сторони Росії, які ставитимуть за мету дискредитувати українську владу. Не думаю, що в Москві наразі хтось вірить у поступки Києва (такі сподівання були, коли Володимир Зеленський тільки прийшов до влади). Тому Росія діятиме за раніше апробованим сценарієм – дискредитація українського керівництва, як в очах українців, так і партнерів, союзників України. Москва прагнутиме показати світу: ми все зробили для миру, але через непоступливість Києва маємо погіршення ситуації”, — каже ТСН.ua Сергій Солодкий.

 

Підвищення ставок 

Вочевидь зрозумівши, що на мінському напрямку їм нічого не світить, росіяни вирішили піти на черговий шантаж. Заяви ватажків бойовиків про псевдореферендуми щодо самовизначення Донбасу всерйоз сприймати не варто. Москва досі не визнала їхній псевдореферендум про “незалежність” 2014 року. А от примусова паспортизація несе потрійну загрозу.

По-перше, росіяни таким чином страхують себе від можливого чергового військового наступу, мовляв, вони захищатимуть громадян РФ, а не українців. По-друге, всі знають, що з демографією в Росії не дуже, тому зайва робоча сила їм не завадить. Ну, і, по-третє, вже давно ходять чутки, що голоси новоспечених громадян РФ Кремль хоче використати на вересневих виборах до Держдуми. Правда, яким чином, поки що не зрозуміло.

Варто нагадати, що перший указ про спрощений порядок отримання російського громадянства українцями на непідконтрольних територіях Донбасу Путін підписав у квітні 2019 року. І зробив це одразу після другого туру президентських виборів в Україні. Ще раніше, у 2017 році, Путін видав указ про визнання документів, виданих в ОРДЛО.

В інтерв’ю ТСН.ua віцепрем’єр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков назвав точну цифру, скільки українських громадян отримали російські паспорти: “Близько 300 тис. українців пройшли через примусову російську паспортизацію. Я наразі говорю про окуповані Донеччину з Луганщиною”.

За підрахунками правозахисників, ця цифра ще більша — понад 442 тис. Загалом же кількість російських і фейкових паспортів цих псевдоутворень у 2020 році збільшилася. Через закриті з боку бойовиків КПВВ українці просто не могли потрапити на підконтрольну Україну. Окупаційна влада створила людям нестерпні умови, погрожуючи, що без фейкових або російських паспортів (а їх неможливо отримати без наявності паспорта так званих “ЛДНР”) купівля/продаж майна, ведення підприємницької діяльності та навіть виїзд на підконтрольну урядові України територію буде неможливим.

Політична аналіткиня Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна нагадує, що механізм паспортизації росіяни добре відкатали в Грузії ще до війни 2008 року. Тобто, паспортизація для РФ — це механізм максимального збереження свого політичного впливу на ці території у разі реінтеграції, коли вони там матимуть начебто своїх громадян і апелюватимуть вже до свого російського законодавства про захист співвітчизників.

“Щодо виборів в Держдуму, такий варіант справді розглядається. Як вони це будуть робити? В місцевих пабліках ОРДЛО вже йдуть реляції, що начебто на їхній території будуть відбуватися вибори. Я в це не вірю. В переговорах росіяни відстоюють, що це територія України, вони не визнають їх незалежними утвореннями. Відповідно, якщо вони відкривають дільниці на території України, вони мають це якось зафіксувати, бо там немає російського посольства чи консульства. Тому, думаю, скоріше за все вони відкриють дільниці вздовж кордону. Для чого це? Так само було і в Грузії. Це повзуча інтеграція цих територій, яка відбувається без формального визнання їх окремими суб’єктами та інтеграції в РФ”, — говорить ТСН.ua Марія Золкіна.

Проте, за її словами, є ще один момент із паспортами цих квазіреспублік, що вони начебто вилучатимуть українські паспорти і замінятимуть їх своїми.

“Але на практиці все буде інакше. Повністю позбавляти українських документів чи примушувати їх здати вони не наважаться. Тут суто меркантильне обґрунтування. Без українських пенсій і соціальних виплат Росія не потягне утримання цих територій. Так звана російська соціальна допомога, яку отримують в ОРДЛО, в рази менша за українські пенсії. Тому, якщо вони позбавлять людей можливості перетинати КПВВ, а це відбувається з українськими документами, і обслуговуватися в українських органах влади, то вони одразу одягають на себе зашморг соціального утримання цих територій”, — підсумувала Марія Золкіна.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!