Блог Альони Гетьманчук для “Української правди“.

Ну що ж, цілком передбачувано Козак намагається застосувати на українському напрямку свої напрацювання по Молдові. Дещо в апгрейднутому вигляді, звичайно, без токсичних термінів а-ля “федерація”, але по суті одне і те ж. Меморандум Козака для України починає набирати конкретних обрисів. Завдяки витоку у медіа підписаного у Мінську документу стало відомо про створення так званої Консультаційної ради, у форматі якої представники України в особі 10 осіб і представники ОРДЛО будуть проводити консультації з різних правових і політичних питань.

Перше, що відразу спало на думку, поглянувши на документ імені Єрмака-Козака, це пункт 3.14 сумнозвісного Меморандуму Козака для Молдови, датованого 2003 роком. Там теж про “консультації”, з “органами государственной власти субъектов федерации”. І вже не в рекомендаційному порядку, а в обов’язковому. І вже не про абстрактні правові питання, а про заключення міжнародних договорів. А крім консультацій ще й участь представників “суб’єктів федерацій” у переговорах.

Консультаційна Рада – це не прямі переговори між керівництвом України і “керівництвом” ДНР/ЛНР, тому до криків про оформлену “капітуляцію” треба ставитись обережно. Але це вже є серйозне тестування ґрунту, наскільки українське суспільство готове проковтнути переоформлення Росії з агресора в посередника. Ризикнемо припустити, що наступним кроком буде схиляння Києва саме до прямих переговорів між українським президентом і “лідерами” ДНР/ЛНР. Тому що предметів для “консультацій” більшатиме, Консультаційна Рада не справлятиметься з поставленими завданнями… Спочатку будуть консультуватись про вибори в ОРДЛО, а потім і про інші принципово важливі речі, наприклад про міжнародну угоду, яка гарантуватиме нейтралітет України (цікаво, коли Козак почне її активно просувати?).

Прямі переговори між Києвом, з одного боку, і Донецьком та Луганськом з іншого були ключовою, основоположною

умовою росіян з початку конфлікту. Всі роки для України було критично важливо зацементувати Росію у статусі агресора з усіма міжнародними для неї наслідками. Покарати Росію прирівнювалось до закінчення війни. Сьогодні обрана інша тактика. Але проблема насправді в тому, що як показує досвід інших конфліктів, від переходу Росії зі статусу “агресора” у статус “посередника” конфлікт автоматично не вирішується…

… За легендою президент Молдови відмовився в останній момент підписувати Меморандум Козака під впливом переконливої розмови з американським послом. Однак у дипломатичних колах кажуть, що свою роль зіграв і колишній президент України, який зателефонував молдовському колезі і запитав, чим він власне збирається керувати після підписання Меморандуму Козака? Від Молдови як держави мало що б залишилось… Сподіваюсь, цей екс-президент, який сьогодні має доступ і до Зеленського, зможе вчасно і не по телефону пояснити ризики ігор в “козаківщину” і для українського лідера… Як і те, що відсутність швидкого результату інколи буває найкращим результатом. І не треба боятись чесно і відкрито про це говорити з суспільством.