Блог Альони Гетьманчук для “Української правди”, написаний за результатами Третього німецького сніданку у Києві.

Ще, мабуть, ніколи стільки разів не доводилось чути словосполучення “верховенство права” під час розмови про інвестиції в Україну, як на нашому сьогоднішньому українсько-німецькому робочому сніданку. Про рейдерські захоплення – так. Про брак робочої сили у Західній Україні – теж так. Але щоб більшість месиджів зводились до нарікань на недостатній рівень верховенства права – ні.

Так, інвестори визнають: в останні роки працювати стало простіше. Були навіть дві речі, які ті ж німецькі підприємці не лише схвалювали, а й хвалили. А саме – децентралізація та передбачувана політика Національного банку України. Але останнім часом і щодо другого виникло більше питань, аніж похвал.

Як результат – замість того, щоб говорити про нашестя нових інвесторів з огляду на економічну дипломатію як пріоритет зовнішньої політики нинішньої влади, Україні й надалі доводиться більше дбати про те, як зберегти “старих”. А їх утримати, кажуть німецькі бізнесмени, можна, якщо будуть чинними принаймні наступні ТОП-3 умови: 1. забезпечено верховенство права 2. застосовуватимуться ефективні дії проти корупції з вимірюваними результатами 3. спостерігатиметься передбачуваність та сталість політик (як раніше було з політикою Національного банку).

А от щоб привабити нових інвесторів, крім перерахованого вище, потрібна ще переконлива історія про можливості інвестування в Україну, розказана не українським президентом, прем’єром чи іншими урядовцями. А розказана вже працюючими тут закордонними інвесторами. Зрозуміло, що це не має бути історія про те, як на підприємствах відключають по півроку електричний струм. Чи як для рентабельності бізнесу потрібно відкрити 100 фопів, що для багатьох західних підприємців є просто культурним шоком.

Натомість, треба раз і назавжди попрощатись з термінами а-ля “інвест няня” (президент Зеленський) чи “інвест бодігард” (мер Києва Кличко). Подібні обіцянки, швидше, насторожили і відлякали потенційних інвесторів, аніж зацікавили і надихнули. Спрацювала логіка “Як же там має бути все складно, якщо для ведення бізнесу потрібна ціла інвестняня чи цілий інвестбодігард”. Сподіваюсь, президент зробив вже висновки щодо тих, хто йому таке понаписував…

Але, повертаючись до того, з чого почали: не буде нових серйозних інвестицій, допоки у деяких владних кабінетах впритул не бачитимуть зв’язку між верховенством права та іноземними інвестиціями. І те, що словосполучення “верховенство право” звучить з вуст західних бізнесменів не рідше, а місцями й частіше, аніж у заявах західних політиків та дипломатів – найкраще цьому підтвердження. Настав час поступово прощатись з уявленням про умовний поділ на надто правильних західних політиків і дипломатів, які набридають своєю мантрою про верховенство права й боротьбу з корупцією та цинічних й орієнтованих на стабільність і заробляння грошей західних бізнесменів, які готові заплющити очі і на розхристану Феміду, і на вимоги хабарів, аби лиш працювати на українському ринку. Сигнал надходить чіткий – не буде верховенства права, не буде нових потужних інвесторів.

Верховенство права – це не тільки про справедливість, це й про економічний розвиток і добробут, так щиро обіцяний Зеленським поруч із завершенням війни.

P.S. Українсько-німецькі робочі сніданки – спільна ініціатива Центру “Нова Європа” (Київ) та Інституту європейської політики (Берлін) відбуваються за підтримки МЗС Німеччини та під патронатом Посла ФРН в Україні Анки Фельдгузен.