Події
“Наших пріоритетів у рамках EOP не 3 і не 5 – їх 9, всі вони включені до окремого документу”, – Петренко
13 січня 2021, 11:15

 

Виступ Анатолія Петренка, Заступника Міністра оборони України з питань європейської інтеграції на заході Центру “Нова Європа” “Україна-НАТО. Партнерство розширених можливостей: що далі?” 24 листопада 2020 року.

 

 

“Шановні пані та панове, мені дуже приємно сьогодні долучитися до цієї дискусії, приємно усвідомити, що вона є послідовною, і те про, що йшла мова у червні, ми сьогодні намагаємося підсумувати і визначити, чи є у нас результат. Він дійсно є, і я в своєму коментарі хотів би зупинитися на тому, що нам вдалося досягнути, як ми користуємося новими можливостями, якими є наші амбіції на коротко і середньострокову перспективу.

 

Говорячи про велосипед*, я можу запевнити, що визначенні сили і засоби збройних сил не на велосипеді, ми на військовій техніці в полях, на морі і в повітрі, день і ніч виконуємо завдання із захисту національних інтересів, зміцнення обороноздатності і просування масштабної оборонної реформи.

 

Наших пріоритетів у рамках EOP не 3 і не 5 – їх 9, всі вони включені до окремого документу, затвердженого Міністром оборони, і за 5 місяців, що минули, у нас є результати, якими я хотів би з вами поділитися. Ми, як я вже сказав, принципово розглядаємо Статус партнера з розширеними можливостями як важливий і ефективний інструмент для реалізації завдань оборонної реформи. На жаль, пандемія обмежила нашу практичну співпрацю, особливо з іноземними партнерами. Від цього страждають темпи нашої реформи, але у нас є додаткові результати, які ми здійснюємо з урахуванням нового Статусу партнера з розширеними можливостями.

 

Перш за все, в діалозі керівного складу оборонного відомства постійно є теза про цей статус, і ми вивчаємо досвід наших партнерів, зокрема Швеції, Грузії, Йорданії. Ми усвідомлюємо, що від цього є користь, так повинно бути і для України. Це важливий мотиваційний чинник – бачити, що наші друзі і партнери через такий новий статус розвивають нові оперативні спроможності.

 

Враховуючи, що ЕОР є частиною взаємосумісності, ми розширюємо свою залученість до заходів бойової і оперативної підготовки, особливо у спектрі тих навчань НАТО, які відпрацьовують дії в рамках колективної оборони, згідно зі статтею п’ятою Північноатлантичного договору. Розвиваємо ми свою співпрацю і в рамках концепції оперативних можливостей. Це дозволяє нам проводити неупереджену оцінку рівня боєздатності цих підрозділів, і вже в цьому році ми збільшили внески до спільного фонду. Нами задекларовано 5 нових підрозділів, підготовлено більше 40 військових фахівців, які на постійній основі у всіх родах і видах Збройних сил за стандартами НАТО оцінюють рівень боєздатності військ.

 

Це важливо, в першу чергу, і для спільних діх в рамках операцій, де Україна, попри триваючу російську агресію, зберігає участь своїх контингентів. І ми й надалі будемо фахово готувати і залучати до операції НАТО в Косово і в Афганістані найкращих українських фахівців. Для цього є політична воля, і для цього є виділені необхідні ресурси.

 

Окрім того, в наступному році ми передбачаємо залучення наших нових катерів типу “Islandдо операції НАТО «Морський охоронець», а вже з 2023 року плануємо, що наш флагман фрегат «Гетьман Сагайдачний» після проведення комплексних робіт із вдосконалення його технічних можливостей буде також частиною тієї важливої операції у Середземному морі, яка має безпосередній вплив на Чорноморському безпеку. Разом з Міністерством закордонних справ ми завершили підготовчу роботу з направлення українських військових до складу нової місії НАТО в Іраку, і ближчим часом таке направлення відбудеться.

 

Як зазначала модераторка заходу, ми особливу увагу приділяємо можливостям розширеного обміну інформацією з НАТО, в тому числі обмеженого характеру, і, що прикметно, в режимі реального часу. Така робота ведеться під загальним керівництвом Віцепрем’єр-міністра, ми це щойно всі разом почули. Особливо нас цікавить не лише інформація ситуативного, можливо, розвідувального характеру, а й та, яка посилює нашу протиповітряну і морську безпеку, особливо в Чорноморсько-Азовському регіоні. Для України це становить особливий інтерес, і ми будемо зосереджувати зусилля на тому, щоб дати конкретний результат за цим напрямом роботи.

 

Системна увага приділяється розширенню і призначенню українських представників до військової командної структури і цивільних структур. Ми здійснили необхідні заходи, зробили проєкт змін до нормативно-правової бази, і у наступному році і кількість, і якість українських військових, які будуть проходити службу на посадах НАТО, суттєво зміниться. Ми відходимо від традиційно партнерських посад та, в першу чергу, будемо пропонувати призначення українських військових за тими функціональними напрямками, які становлять інтерес для нас в контексті нашої оборонної реформи. Сьогодні пані посол Лариса Галадза говорила про це з міністром оборони. Я лише можу підтвердити, що спрямованість на оборонне планування, управління ресурсами, стратегічні комунікації – це будуть ті напрями, куди ми будемо пропонувати розширене призначення українських військовослужбовців.

 

Також міністром прийнято рішення, ми в контакті з нашими партнерами в Брюсселі і готуємося до першого призначення цивільного державного службовця в якості добровільного національного внеску до роботи в міжнародному секретаріаті НАТО. Це пропозиція підтримується і Кабінетом Міністрів, і Міністерством закордонних справ. Я щойно направив державному секретарю МЗС наші пропозиції щодо того, як ми хочемо це зробити вже ближчим часом у співпраці з нашими партнерами в штаб-квартирі Альянсу.

 

Декілька слів про найближче майбутнє. 2021 рік – це новий етап оборонної реформи. Зараз завершується розробка цілісного комплекту документів стратегічного рівня з питань оборонного планування, і ми разом з нашими партнерами по НАТО ініціювали і працюємо над переглядом змісту і суті комплексного пакету допомоги. Оновлений пакет допомоги повинен базуватися вже на новій методології «Одна країна один план» і тим самим зосереджувати всі ресурси не лише на просування оборонної реформи в Україні, а й на зміцнення широкої євроатлантичної безпеки у спільних інтересах.

 

Втім, не все ідеально. Є над чим працювати, і для прикладу можу лише сказати про те, що ми продовжуємо констатувати факт заблокованої роботи Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони. Як на мене, це вельми контрпродуктивно, адже міністр оборони держави, яка воює у наближенні до східного флангу НАТО, не в змозі працювати у такому форматі зі своїми колегами, ділитися досвідом, а головне – вийти на узгоджені спільні дії, як, використовуючи весь інструментарій, в подальшому нейтралізувати таку загрозу євроатлантичній безпеці. Для цього ми користуємося наразі всіма альтернативними майданчиками. Я хотів би подякувати пані послу Великої Британії та пані послу Канади за те, що ми наразі готуємо зустріч у форматі “QUINT” з міністром оборони саме для того, щоб момент і динаміка нашої співпраці не були обмежені наразі заблокованим діалогом Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.

 

І на завершення, суто про прагматику. Ми, як особливий партнер з розширеними можливостями, це вже такий новий політичний бренд, серйозно налаштовані на роботу, яка спрямована на об’єднання національних і іноземних ресурсів задля здійснення довгострокових інвестицій у створення фундаментальних спроможностей для захисту спільних безпекових інтересів. Знову-таки повторюсь, в першу чергу, це стосується нашої здатності у повітряному просторі та на морі гарантувати національну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність.

 

Користуючись нагодою, дякую усім нашим партнерам за вагому і багатосторонню підтримку і висловлюю від імені Міністерства збройних сил сподівання на ще більші зрушення і результати за підтримки всіх союзників по НАТО. Це нас, безперечно, всіх зробить сильнішими, і забезпечить сталий поступ до стратегічної мети України –  повноправне членство в Організації Північноатлантичного договору та Європейському Союзі. Дякую усім.”

 

 

 

* Під час свого виступу модераторка заходу Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа» зауважила: “В контексті відносин України з НАТО у мене деколи складається враження, що ми наче рухаємося на велотренажері – ми задаємо певну дистанцію, оновлюємо часові параметри, докладаємо багато зусиль, виснажуємось, а потім виявляється, що перебуваємо на тому самому місці.”

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!