Яким має бути внесок України у дискусію про майбутнє Європи? Що має зробити Україна для того, щоб стати «своєю» для Європейського Союзу? Про це йшлося під час презентації збірки есеїв «Нова Європа» у Києві 5 жовтня, яка збіглася з річницею роботи Центру «Нова Європа».

У презентації збірки есеїв «Нова Європа» взяли участь Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа», Катерина Зарембо, заступниця директора Центру «Нова Європа», Мар’яна Савка, головна редакторка «Видавництва Старого Лева», автори збірки Дмитро Кулеба, голова Представництва України при Раді Європи, та Володимир Єрмоленко, філософ і літературознавець.

Катерина Зарембо під час свого вступного слова звернула увагу на те, що деякі автори збірки есеїв наразі мешкають за кордоном, тому у книзі зібрані погляди на Нову Європу не тільки з України, а й з інших держав.

«Ідея збірки есеїв «Нова Європа» – створити ланку між українськими інтелектуалами та громадськістю», – сказала заступниця директора ЦНЄ.

У свою чергу, Альона Гетьманчук зазначила, що збірка есеїв є одним з компонентів ініціативи ЦНЄ під назвою «Візія Нової Європи».

«Чому ми вирішили це робити? Тому що ми прагнемо йти в ногу з тими дебатами та дискусіями, які відбуваються в самому Європейському Союзі. Я думаю, що багато з вас читали ті візії, які оприлюднили і президент Франції Емануель Макрон, і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер та інші політики. І нам видалось несправедливим, якби Україна не зробила би певний свій внесок у цю дискусію про майбутнє Європи», – наголосила директорка ЦНЄ.

«Для нас також було важливим знайти відповідь на питання, яким чином Україна може використати можливість наявність дебатів про майбутнє Європи всередині Євросоюзу, а також якою є «додана вартість» України в тому, щоби зробити її невід’ємним елементом цього нового європейського пазлу», – додала Альона Гетьманчук.

Також, сказала директорка ЦНЄ, важливим є зближення українського та європейського дискурсів:

«Адже у нас інколи є враження, що ми в Україні говоримо про одні речі, а в Європейському Союзі – про інші. І у нас є дві такі крайнощі: або нам здається, що всі нами живуть і всі про нас думають з ранку до вечора, або ж навпаки – ми нікому не потрібні».

Дмитро Кулеба у своїй промові наголосив, що для України немає альтернатив європейському вектору у зовнішній політиці.

«Ми бачимо наші відносини з ЄС через призму того, що потрібно зробити «всі» реформи, і тоді ми станемо європейською державою. Адже, наприклад, Іспанія та Греція свого часу не відповідали усім критеріям для вступу до ЄС. Проте в Євросоюзі відчували, що ці держави є для них «свої», отже й Україна має стати «своєю» для європейських держав», – наголосив голова Представництва України при Раді Європи.

А Володимир Єрмоленко звернув увагу на дещо різне ставлення до цінностей безпеки серед європейців та українців:

«Європа втратила звичку стикатися зі «світом кочівників», який не визнає кордонів. А одна з головних ідей «російського світу» – це відсутність кордонів свого впливу. Європейці певною мірою здобули цінності безпеки. А для України безпека – це те за що ми боремося щоденно».

«Або демократичні цінності йдуть на схід, або авторитарні цінності йдуть на захід. І це Європа має розуміти», – наголосив філософ.

У свою чергу, Мар’яна Савка сказала, що Європа хоче від України, щоб вона дотримувалась правил і свого слова, навівши як приклад історію із публікацією у нашій країні творів французького письменника Мілана Кундери:

«У Мілана Кундери був дуже великий жаль до України. Але дуже багато років ми не могли видавати його твори українською, тому що ще до незалежності в одному з українських журналів вийшов його текст «піратським» чином, без дотримання авторських прав. Кундера настільки загнівався на Україну, що припинив будь-яку комунікацію з українськими видавцями. Цього року «Видавництво Старого Лева» подолало цей бар’єр і видало книжку Мілана Кундери українською, дотримавшись усіх правил».

Захід відбувся в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції викладені під час заходу є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).