Події
“Те, що міститься у цій публікації, – це те, чого завжди бракувало українській дипломатії”, – Кулеба
11 січня 2021, 15:25

 

Пропонуємо до вашої уваги виступ Дмитра Кулеби, Міністра закордонних справ України, на заході Центру “Нова Європа” “Дипломатія 2021: пріоритети влади, очікування суспільства” 16 грудня 2020 року. На захді було презентовано документ “Дипломатія 2021: очікування суспільства” – загальнонаціональне опитування українців, здійснене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”. 

Переглянути трансляцію заходу можна тут.

 

“Я жодної хвилини не вагався, коли отримав запрошення від пані Гетьманчук взяти участь у цьому заході, тому що те, що міститься у цій публікації, – це те, чого, на мою думку, завжди бракувало українській дипломатії – чіткого розуміння очікувань суспільства. Я не прихильник того, що необхідно повністю синхронізуватися з побажаннями народу, при всій моїй повазі до народу, тому що існують різні історичні закономірності. Втім, безумовно, це дуже допомагає в роботі – мати як орієнтир прагнення і очікування суспільства від тебе. Я думаю, було б добре, якби подібне опитування сталого системним, для того, щоб ми могли відстежувати динаміку настроїв у суспільстві і його тяглість.

 

Не буду приховувати, я був дуже радий, що те, що я почав робити як міністр інтуїтивно, підтверджується тепер цифрами дослідження, і що українці дійсно хочуть, щоб дипломати більше уваги приділяли підтримці українського експорту у світі та залученню інвестицій в Україну. Тут йдеться, звісно, про культурне перетворення – так званий cultural shift. Іноді у спілкуванні з нашими послами я з’ясовую дуже цікаві культурні відмінності. Спочатку наче всі виступають за (цю ідею – ред.), але потім з’ясовується, що конкретний посол вважає, що його головна задача – передати інвестору презентацію і піти, а що далі інвестор буде робити з тією презентацією – це вже не наша проблема. Інші погоджуються, що потрібно допомагати українським компаніям налагоджувати зв’язки з компаніями в інших країнах, але обмежуються тим, що: «Ну ми ж дали українській компанії мейл та телефони, якими вони мають подзвонити, нехай самі далі цим займаються».

 

Таким чином, існують культурні відмінності, які потрібно шліфувати та змінювати всередині системи, і це дослідження, ці цифри, які ми маємо, безумовно, допоможуть нам у нашій роботі, особливо зараз. У четвер розпочнеться конференція українських послів, керівників закордонних дипломатичних установ. Це велика подія, що відбувається раз на два роки, і ми будемо використовувати ті дані, які сьогодні оприлюднюються, вже у роботі з послами для їхнього орієнтування.

 

 

Мене нічого не здивувало (у дослідженні – ред.) і, в принципі, я задоволений результатами. Я бачу, що ми більш-менш синхронізовані з українським суспільством. Безумовно, там є такі цікаві дилеми, як ціннісно-прагматичний чи прагматично-ціннісний підходи. Про це можна говорити безкінечного. Я вважаю, що цінності важливі, вони є фундаментальними, але бути виключно ціннісним можна лише тоді, коли в тебе добре наповнені кишені, гарантована твоя безпека, і ти можеш собі дозволити таку розкіш. Якщо в тебе немає цих умов, ти повинен мати дуже серйозну долю прагматизму в тих рішеннях, які ти ухвалюєш.

 

Я радий, що моделлю лідерства для українців стала канцлер Німеччини, а не президент Білорусі. Наскільки я пам’ятаю, він раніше був дуже популярним в Україні. Це демонструє, я думаю, те, до яких радикальних і карколомних змін готова свідомість простого українця, коли він так швидко змінює свої вподобання. Це тішить, це теж європейська інтеграція на зовсім іншому глибинному рівні. Я думаю, що пані Меркель проявила себе справжнім лідером в умовах пандемії, і тому українці, очевидно, рішуче схилилися саме в її бік.

 

Є цифри, які мене трішки не те, що насторожують, але дивують. Я вважаю, що дуже важливий результат – сьомий. Ми дуже довго жили в цьому міфі – мовляв, давайте підемо на якісь поступки і тоді все буде нормально. І те, що суспільство в переважній більшості відмовляється від ідеї про те, що Росія припинить свою агресивну політику, якщо Україна відмовиться від прагнення приєднатися до ЄС і НАТО, це теж дуже важливий суспільний зсув. Це зміцнює нашу переговорну позицію, коли йдеться про протидію російській агресії проти нашої держави.

 

 

Щодо 2021 року, безумовно, ми будемо рухатися за всіма напрямами, які суспільство теж від нас очікує. Для себе я намітив декілька тем, які я не зрушив з місця у 2020 році, через те, що ми зрушили з місця багато інших процесів і тем, і будемо про це зараз докладно говорити найближчими днями. Адже ми також наближаємось до дня української дипломатії 22 грудня. Дякую заздалегідь за всі ваші привітання. Отже, це буде тема протидії російській агресії на всіх фронтах, це буде рік запуску Кримської платформи.

 

Це буде новий елемент у всій архітектурі протидії російській агресії. У презентованому опитуванні серед цифр є також ставлення українців до створення Кримської платформи. Я дуже радий, наскільки ми потрапили в очікування українського суспільства – близько 30% позитивно оцінили ініціативу створення Кримської платформи. Для теми мало розкрученої, яка знаходиться ще тільки в стадії розробки, я вважаю, що це феноменально гарний результат. Ми точно потрапили в якусь больову точку українського суспільства, яке вважало, що українська держава занадто мало робить для деокупації Криму.

 

 

Це буде рік закордонних українців, ми будемо дуже серйозно працювати над підвищенням ефективності взаємин із закордонними українцями. Будемо продовжувати рухатись азійським треком, будемо більш предметно займатися Африкою. Ми багато аналітики провели в цьому році щодо Африки, і тепер ця аналітика має перетворитися в політику. Дуже-дуже віримо, що у нас відбудуться важливі прориви у двосторонніх відносинах з низкою країн Латинської Америки, з Азійськими країнами, тож будемо активно над цим працювати. З того нового, що я озвучив, це Крим, це закордонні Українці, це нові географічні відкриття.

 

Я хочу, щоб наша дипломатія ніколи не відривалася від народу. Ми маємо, з одного боку, вести країну вперед, і ми знаємо, куди ми її ведемо, – ми ведемо її на захід, назад в європейський політичний, правовий і культурний простір. Для цього ми використовуємо не лише всім відомі, усталені формати: інтеграція до Європейського Союзу та НАТО, а також створюємо нові мережива, які зв’язують Україну тісніше з усім, що знаходиться на захід від нашого кордону. У цьому році ми створили Люблінський трикутник. Нещодавно виникла невеличка пауза у його розвитку, тому що відбувалась зміна міністра в Польщі, потім були вибори в Литві. Однак потім ми переговорили з новими польським та литовськими колегами, і всі підтвердили, що це абсолютно важливий проєкт, і ми будемо його розвивати. Ми також будемо створювати нові додаткові мережива, щоб ще тісніше вплітати Україну в європейський контекст.

 

Безумовно, в наступному році буде ще одна велика інтрига і тема – це відносини зі Сполученими Штатами. Всі будуть стежити, писати, коментувати, це буде дуже цікаво. Втім, я переконаний, що в результаті цього співробітництва ми станемо ще сильнішими, і наше партнерство зі Сполученими Штатами поглибиться.

 

Я дякую за це дослідження і дійсно сподіваюся, що воно стане регулярним. Тоді ми зможемо бачити, як змінюються суспільні настрої, будемо розуміти, де ми  недопрацьовуємо, де краще маємо комунікувати із суспільством, а де суспільство дає нам кредит довіри і дозволяє сміливіше, із більш розв’язаними руками вести міжнародні перемовини. Тому ще раз дякую за проведену роботу. Ми готові і надалі взаємодіяти з українськими аналітичними центрами для того, щоб наша зовнішня політика була ще більш ефективною.”

 

 

 

Захід було проведено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!