Події
Як надати новий поштовх Східному партнерству?
21 лютого 2020, 18:11

З виступу Марини Михайленко, Директорки Департаменту Європейського Союзу та НАТО Міністерства закордонних справ України, на заході “Східне партнерство та Україна: оцінка минулого, погляд у майбутнє“, організованому 19 лютого Центром “Нова Європа” у партнерстві з Інститутом безпекових досліджень ЄС (EU ISS)

 

 

“1. Мені приємно зазначити, що за 10 років свого існування ініціатива Східного партнерства досягла суттєвого прогресу. З 2009 року ЄС та його східні партнери стали набагато більш політично та економічно інтегрованими.

Україна переконана, що на сьогодні безвізові режими та Угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною є найбільш видимими і відчутними досягненнями Східного партнерства.

Хотілось би також відзначити досягнення інших країн-партнерів в рамках Східного партнерства, які свідчать про їх амбітність та відповідають їхнім національним інтересам.

Очевидно, що у всіх шести державах відбулись фундаментальні трансформації у тому, що стосується інтеграції до ЄС.

Таким чином, 10-та річниця Східного партнерства є тим моментом, коли було б доцільно надати новий поштовх та вдихнути нові сили у цю важливу ініціативу.

У зв’язку з цим ми були дуже вдячні попереднім очільникам Європейської Комісії за ідею розпочати процес консультацій щодо майбутнього Східного партнерства.

Серед країн-учасниць Східного партнерства було поширено керівні питання ЄС, на які ми надали наші відповіді. Зараз в Європейській Комісії ведеться робота над новим документом, який визначатиме нашу співпрацю у наступному десятилітті. Цей документ буде представлено на міністерській зустрічі, яка відбудеться в травні.

У зв’язку з цим ми були б вдячні ЄС, якби країни-учасниці змогли долучитись до підготовки нової стратегії на цьому етапі, враховуючи один з основних принципів Східного партнерства – спільної відповідальності (co-ownership). Ми б не хотіли сидіти, склавши руки, та чекати, поки всю роботу буде зроблено без нашого активного залучення.

 

2. Щодо нашого бачення майбутнього Східного партнерства, Україна разом з Грузією та Молдовою твердо вірять у диференційований підхід.

Ми всі згодні з тим, що провідними принципами Східного партнерства є інклюзивність та диференціація, які б однаково застосовувались до всіх партнерів.

Завдяки ним вдалось зберегти участь усіх держав в ініціативі, розвиваючи диференційовані партнерські відносини з урахуванням інтересів, амбіцій та можливостей кожної з країн.

Як наслідок, багаторівневі та різношвидкісні процеси – це реальність Східного партнерства, де, з одного боку, окрему групу серед шістьох утворюють три східні партнери, що мають Угоди про асоціацію, а з іншого – в межах ініціативи існує досить багато проектів, до яких залучені усі шість партнерів.

 

3. Чому принцип диференціації настільки важливий для України.

По-перше, ми переконані, що стратегія розвитку Східного партнерства повинна залишатись амбітною і відповідати потребам, очікуванням та інтересам країн-учасниць програми. Ми розуміємо інклюзивність Східного партнерства як готовність запропонувати всім шістьом країнам можливість максимального залучення, а вже кожна країна сама вирішить, наскільки сильно долучатися.

По-друге, проведення реформ у наших країнах – необхідний, але дуже болісний процес. Відтак ми постали перед важливим вибором, коли нам слід додати нові додаткові довгострокові інструменти в стратегію ЄС, аби допомогти народам лідерської групи Трійки Асоційованих країн зберегти мотивацію і можливості для реформ упродовж наступного десятиліття до 2030 року.

Це повністю відповідає принципу “більше за більше”. Ми переконані, що ЄС може бути більш амбітним у використанні таких стимулів і розпочати дискусію щодо далекосяжного стратегічного порядку денного та цілей політики Східного партнерства на наступне десятиліття.

По-третє, ЄС також повинен більше допомагати цим країнам, оскільки їхній успіх у впровадженні реформ, що стосуються інтеграції до ЄС, створить нові можливості та стимули для інших країн Східного партнерства. Ті, в свою чергу, зможуть приєднатися до нас у будь-який час, за умови, якщо це відповідатиме їхнім національним інтересам.

Таким чином, основні принципи Східного партнерства, інклюзивність та диференціація, не суперечать один одному.

 

4. Яким чином можна реалізувати принцип диференціації на практиці.

«Нова флагманська ініціатива – Стратегія Трійки» – повинна передбачати основні інструменти довгострокової стратегічної політики на період 2020-2030 років.

Ці інструменти мають не лише визначати, що повинна робити Трійка асоційованих країн, але й пропонувати, що ЄС може і повинен зробити для Трійки до 2030 року.

Створення Трійки асоційованих країн може нагадувати ініціативу Німеччини 2014 року, яка була покликана прискорити процес інтеграції Західних Балкан (так звана ініціатива “Берлінський процес”).

Хтось може сказати, що це не найкраща модель, з огляду на останні події у Республіці Північна Македонія. Однак, принаймні зараз, ми просто не бачимо іншого шляху.

Європейський процес Трійки мали би очолити інституції ЄС і коаліція країн-однодумців Стратегії Трійки 2030. Ця коаліція країн мала бути особливо зацікавлена в просуванні Східного партнерства та його успіху – зокрема, такі держави могли б бути лідерами з відстоювання питань Східного партнерства під час майбутніх головувань у ЄС на період 2020-2030 років.

Що стосується конкретних напрямків співпраці в межах Трійки, одним із практичних прикладів диференціації буде розвиток структурного інституційного діалогу з питань, пов’язаних конкретно з реалізацією Угоди про асоціацію/ГВЗВТ.

Було б також корисно зосередити нашу увагу на більш широкій та глибокій галузевій інтеграції з ЄС у сферах енергетики, торгівлі, транспорту, цифрової економіки та митного співробітництва.

Важливо також, щоб на практиці застосовувався комплексний підхід ЄС до вирішення конфліктів та створення стійкості суспільства.

Протидія кіберзагрозам та дезінформації може стати новою сферою співпраці між країнами Східного партнерства та ЄС. Посилення обміну даними про гібридні загрози може суттєво сприяти посиленню стійкості країн-партнерів. Особливу увагу слід приділити розвитку потенціалу у сфері кібербезпеки та боротьби з кіберзлочинністю.

 

На завершення, Україна разом із Грузією і Молдовою оприлюднили Спільну заяву щодо оновлення ініціативи Східного партнерства, яка була б спрямована на розвиток формату «Східне партнерство плюс» для асоційованих країн, або ж «Нової флагманської ініціативи – Стратегії Трійки». Ми також спільно звернули увагу ЄС на важливості відповідної фінансової підтримки Східного партнерства у наступному Багаторічному фінансовому плані ЄС у 2021-2027 роках, який наразі розробляється інституціями ЄС.

У цьому листі ми закликали ЄС взяти до уваги у рамках свого стратегічного бюджетного планування на наступні сім років масштаб і амбітність реформ, які впроваджують або заплановані до впровадження Україною, Грузією і Молдовою у процесі європейської інтеграції.

Спільне звернення міністрів – ще один вияв єдності України, Грузії і Молдови у їхніх підходах щодо майбутнього розвитку Східного партнерства, яке ґрунтується на принципі диференціації, а також щодо посиленого діалогу у форматі «ЄС + 3 Асоційовані партнери».

 

Хоч і наприкінці, але не менш важливо: Україна зацікавлена в успіхові Східного партнерства.

Проте головна проблема нашої ініціативи в тому, що амбіції трьох Асоційованих країн і амбіції ЄС щодо Східного партнерства дуже віддалені одне від одного.

Більше того, зважаючи на останній коментар одного з лідерів ЄС, сьогодні амбіції ЄС щодо ініціативи набагато менші, ніж навіть під час запуску Східного партнерства.

Це може стати на шляху успіху ініціативи.

Я упевнена, що Асоційовані країни з їхньою енергією і досвідом можуть надати новий імпульс Східному партнерству.”

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!