Пропонуємо вашій увазі ключові меседжі спікерів із п’ятої панелі 1st Accession Exchange Forum “Поетапний вступ і реформа методології розширення: як прискорити членство в ЄС?”.

Геральд Кнаус, голова центру «Європейська ініціатива стабільності»:

• Що ми маємо побачити в Україні в найближчі кілька років? Я називаю це вільнюським дивом: у країнах, в яких у 1999 році ВВП на душу населення становило 37% від середнього в ЄС, за кілька років воно зросло до 81%. Такого перетворення у стилі азійського тигра вдалось досягти завдяки повній інтеграції в єдиний ринок ЄС: товарів, послуг, капіталу та людей.
• Те, що, найімовірніше, станеться в найближчому майбутньому у контексті розширення ЄС, це, на жаль, не те, що має статися. Усе залежатиме від настроїв у ключових столицях ЄС. Наразі в Європі переважає думка про те, що надання статусу кандидата Україні вже стало великим кроком. Франція вважає, що розширення послаблює ЄС. Німеччина говорить про те, що ЄС наразі не може приймати нових кандидатів.
• Давайте подивимося на історію переговорів про вступ до ЄС – коли вони починалися і коли закінчувалися. Для Словаччини вони зайняли 34 місяці; для Словенії – 56 місяців; для Болгарії – 58 місяців. Хорватії для цього знадобилося 5,5 років. А як щодо Сербії та Чорногорії? Це нескінченний процес приєднання: ці країни розпочали і, здається, ніколи не закінчать.
• ЄС не визнає кризу розширення. Комісія каже, що у нас є процес, він працює. Насправді він не працює, тому що у країн-кандидатів немає кінцевої мети, пов’язаної із заслугами. Рух цих країн до членства можна порівняти із бігом хом’яка у колесі: як би швидко ти не біг, зрештою не прибіжиш нікуди. Це відбувається тому, що деякі держави відкрито говорять: ми не хочемо, щоб членів ЄС було більше.
• Уявіть собі такий сценарій, згідно з яким у звіті Єврокомісії через чотири роки Україна має хороший рівень підготовки в кожному розділі. Що станеться? На даний момент – дуже мало. Але на цьому етапі має щось статися. Ми пропонуємо: використайте сувору оцінку Комісії для досягнення значущої мети. ЄС має вирішити, що відбуватиметься, коли країна виконує всі ці умови. І про це потрібно зараз вести переговори.

Еммануель Дюпюї, президент Інституту європейської перспективи та безпеки:

• У Франції ми розуміємо, що в ЄС потрібно змінити методологію процесу голосування і перейти від консенсусу до кваліфікованої більшості, коли для ухвалення рішення необхідні голоси щонайменше п’ятнадцяти із 27 країн. До того ж, вже 80% законодавчих актів ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів. Нам потрібно запровадити таку процедуру голосування і для Спільної політики безпеки та оборони через необхідність діяти швидко і у цій сфері.
• Окрім нової методології, запропонованої ЄС, потрібно брати до уваги той момент, у якому ми знаходимось. Є певна кількість нових форматів, які можуть бути корисними та можуть прискорити процес вступу України, Молдови та Грузії. Наприклад, це “Ініціатива Балтійського, Адріатичного, Чорного морів”.
• Захист Європи – це не лише колективна безпека, це також стримування, врегулювання криз і запобігання наступним конфліктам. Ми повинні зосередитися на необхідності побудови нової архітектури безпеки та миру.

Майкл Емерсон, Асоційований старший науковий співробітник Центру європейських політичних досліджень (CEPS):

• Існуюча методологія голосування в ЄС недостатньо якісна і потребує реформування.
• Включення до внутрішнього ринку є величезною частиною життєво важливого процесу, але не впроваджуйте вільний рух робочої сили занадто швидко. У теперішній ситуації в Україні уявіть, що уряд скасовує надзвичайний стан, який забороняє рух чоловіків за кордон. У цьому випадку вони можуть захотіти  приєднатися до своїх сімей за кордоном і переїхати жити в ЄС. Тому будьте обережні з цим.
• Щоб Україна мала безперешкодний доступ до єдиного ринку товарів, потрібні лише 3 речі: 1) повне запровадження стандартів на продукцію; 2) реформування митної служби; 3) досягнення якісних стандартів оцінювання. Ці елементи вже є на порядку денному, і ви в Україні над цим вже працюєте. Все у ваших руках. Приєднання до єдиного ринку – це не нова пропозиція з боку ЄС.
• Пропагувати приєднання до внутрішнього ринку не дуже цікаво, тому що ви вже над цим працюєте. Що ще варто зробити, так це розбити приєднання на етапи, щоб прискорити цей процес.

Дмитро Науменко, співзасновник та старший аналітик Українського центру європейської політики:

• Щоб бути готовими до інтеграції в єдиний ринок, нам потрібно докласти багато зусиль у митній сфері. Нам потрібні деякі спрощення  в митних процедурах, транспорті, регулюванні тощо. Крім того, нам потрібно розвивати спільну інфраструктуру. Наприклад, прикордонні пункти, які регулюються спільно з державами Європейського Союзу, з якими у нас є спільний кордон.
• Питання післявоєнної відбудови буде надзвичайно важливим. Це моральний обов’язок ЄС, багато об’єктів буде відбудовано. Утім, якщо ці кошти, звдки б вони не надходили, будуть витрачатися прозоро, це дасть нам шанс рухатися далі за цими кроками методології вступу. Якщо ні, це надовго заблокує наш майбутній вступ до ЄС.
• Зараз нам потрібно зрозуміти, який галузевий ландшафт нам потрібно буде розвивати, щоб інтегруватися в єдиний ринок ЄС. Наші старі генеруючі потужності будуть знищені, і нам потрібно буде вирішити, як має виглядати нова енергетична система. Це не мають бути монстри радянського типу, які були побудовані для абсолютно інших цілей. Це має бути сучасний децентралізований проєкт, заснований на стандартах ЄС з енергоефективності.

Іскра Кірова, старший політичний аналітик Інституту європейської політики відкритого суспільства:

• Сьогодні великим прискорювачем розширення ЄС є війна Росії проти України, і саме цей новий геополітичний контекст пожвавив розширення. ЄС використав це як політичний інструмент, щоб підтвердити цивілізаційний вибір країн та відданість цьому вибору.
• В рамках ПВЗВТ перед Україною стоїть багато завдань, але це економічний трек, а ми, звичайно, повинні говорити також про чіткий політичний трек і заходи щодо “соціалізації” України та Молдови та інших кандидатів. Україна вже неофіційно брала участь у засіданнях Європейської ради, є конфігурація Ради міністрів, і я думаю, що можна знайти інші шляхи, як залучати країни-кандидати більше.
• Демократизація та реформа верховенства права є дуже важливими, вони не прописані у ПВЗВТ і є надзвичайно важливими для підтримки позитивної динаміки розширення.

Адріан Лупусор, виконавчий директор Expert-Grup, Республіка Молдова:

• Я думаю, що є два ключові слова щодо політичної волі. Перше — “конвергенція”, а друге — “інтеграція”. Я вважаю, що перш ніж обговорювати членство в ЄС, нам потрібно наголосити на цих двох важливих елементах. Якщо ми досягнемо успіху у цих вимірах, то, я впевнений, у нас буде політична воля для подальшого розширення ЄС.
• Три умови, як впевнено рухатися бюрократичним процесом євроінтеграції швидше:

1. Перш за все, країни-кандидати на вступ до ЄС потребують впевненості. Якщо ці країни виконають свої зобов’язання, ми не будемо бігти, як та миша в колесі, а отримаємо чітку перспективу членства в ЄС, і не на словах, а таку, яка буде підтверджуватись діями.
2. По-друге, ЄС разом з Україною та Молдовою мають працювати над тим, щоб мати чітке розуміння показників для вимірювання імплементації реформ. Коли Молдова отримала статус кандидата, ми отримали 13 умов, 4 з яких були вимірювані та конкретні. Більшість із них, натомість, є досить загальними та залишають місце для маневрування, суб’єктивізму, а також невизначеності щодо того, як нас оцінять. Конкретний приклад – це деолігархізація. Як можна досягти деологархізації за такий короткий проміжок часу? Що це таке деолігархізація? Не існує чіткої відповіді.
3. По-третє, Молдова та Україна повинні досягти інтеграції в якомога більшій кількості секторів. Мені дуже подобається ідея приєднання до єдиного ринку ЄС. Нам потрібна належна лібералізація торгівлі. Молдові не потрібні квоти для експорту, наприклад, слив або яблук, на ринок ЄС, тому що ми дуже маленька держава і не конкуруємо з великими виробниками в ЄС.

Запис Форуму доступний тут: 1-й день та 2-й день.

Форум організований Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ та Фондом Сороса в Грузії. Accession Exchange Forum відбувається за підтримки ЄС в рамках проєкту EU4USociety, що фінансується ЄС і реалізується Міжнародним фондом «Відродження».