Пропонуємо вашій увазі ключові меседжі спікерів із третьої панелі 1st Accession Exchange Forum “Роль парламентів у процесі вступу: політичний консенсус щодо вступних реформ як рушій успіху”. 

Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС:

• Ми можемо досягти серйозних результатів, коли об’єднуємо наші сили. Саме так і сталося, коли Офіс Президента, Кабінет Міністрів, громадські організації та депутати працювали разом, що дало нам чудову можливість отримати статус кандидата в червні.
• Україна набирає величезної швидкості у досягненні семи умов, які має виконати країна-кандидат на членство в ЄС. Я би вітала цю швидкість, якби ми не втрачали при цьому певної якості. Це велика помилка – недооцінювати якісну складову.
• Україна не має чітких критеріїв (benchmarks) для кожної із семи умов від Єврокомісії, за якими її будуть оцінювати. З нашого «безвізового» досвіду ми знаємо: з боку ЄС завжди була спокуса додати додаткові вимоги, які ми повинні були виконати.
• Наше завдання: провести реформи не лише кількісно, а і якісно. Ми перебуваємо в настільки жорсткій екзистенційній війні, що не маємо права маніпулювати. На жаль, деякі з цих дрібних обманів все ще трапляються. Наприклад, правила конкурсу на посаду директора НАБУ були змінені.
• Ми зацікавлені в найкращій оцінці від ЄС. Але коли ми трохи махлюємо з реформами, то врешті-решт не отримаємо очікуваного результату. Багато зроблено, але багато ще треба зробити.

Андрюс Кубілюс, депутат Європейського парламенту, прем’єр-міністр Литви (1999-2000; 2008-2012):

• Резолюція Європейського парламенту щодо тероризму може відкрити двері для подальшої розробки законодавчої бази ЄС, яку мають американці. У такому разі конфіскувати заморожені російські активи стало би набагато легше. Я сподіваюся, що нам вдасться проштовхнути спеціальну резолюцію щодо трибуналу. І зараз ми мріємо, щоб Україна стала членом НАТО.
• Тому ми створили парламентську мережу “United for Ukraine”, яку підтримали понад 400 депутатів (як колишніх, так і діючих). Я впевнений, що парламенти є найважливішими політичними органами.
• Я знаю, наскільки Верховна Рада віддана процесу євроінтеграції. Звичайно, зараз ми зосереджуємося на пріоритетах перемоги у війні. І через це Заходу потрібно надавати Україні зброю, зброю і зброю! Але другий пріоритет – це євроінтеграція.
• Причина, чому Путін почав війну, полягала в тому, щоб не дозволити Україні стати успішною європейською країною, що може інтегруватись до ЄС. Отже, ЄС має відповісти на це чітким планом дій щодо інтеграції України. Це те, що ми просуваємо в Берліні, Парижі, інших столицях.
• Парламенти – найважливіший інструмент для переконання партнерів у ЄС (Іспанія, Нідерланди та інші). Зрештою, для інтеграції до ЄС буде потрібно політичне схвалення в усіх столицях. Парламентарі є найкращими гравцями для цього дуже великого виклику.

Адріан Балутел, член Комітету з євроінтеграції Парламенту Республіки Молдова:

• Незважаючи на невеликі відмінності, які можуть виникнути між країнами на політичному рівні, одне можна сказати напевно: ми повинні рухатися до ЄС разом. І я щасливий, що, незважаючи на деякі незначні злети та падіння, це було правдою для Молдови та України, і ми рухалися разом. Сподіваюся, у Грузії буде можливість надолужити згаяне.
• У Молдові немає політичного консенсусу в парламенті (є дві російські проксі-партії та більшість у Партії “Дія і Солідарність”). Дві проксі-партії відкрито виступають проти європейського шляху Республіки Молдова. Це сумна реальність, з якою ми маємо працювати.
• Те, що парламент разом з президентом і урядом намагаються зробити, це побудувати і підтримувати суспільний консенсус. Ця робота триває. Ми намагаємося залучити якомога більше громадських організацій.

Леван Махашвілі, голова кабінету спікера Парламенту Грузії:

• Грузія прогресує на шляху до ЄС. І це не тільки мої слова. Ви можете подивитися на міжнародні рейтинги, відкритий бюджет, легкість ведення бізнесу та ефективність державних інституцій і побачити докази цього. Порядок денний ЄС зазвичай сприяє цим реформам, але, що більш важливо, ці реформи впроваджуються за наявності сильної політичної волі уряду Грузії.
• Незважаючи на розчарування щодо статусу кандидата для Грузії, ми цінуємо європейську перспективу, і це було надзвичайно історичне рішення. Очевидно, для багатьох із нас це було за межами мрії. Але цей момент настав так швидко завдяки героїчній боротьбі України. Ми працюємо над тим, як рухатися далі, щоб здійснити цю мрію.
• Грузія віддана інтеграції в ЄС, і ми бачимо Європу як спільноту цінностей і, водночас, як вибір, рішення та ключ до сучасних викликів.
• Якщо ви запитаєте мене, чи готова Грузія вже до членства в ЄС, я скажу, що ні. Європарламент може критикувати Грузію, але ми робимо багато речей, і це нормально, тому що Грузія – це транзитна країна. Ми робимо помилки, а не злочини. Але ми встаємо і йдемо далі. Тому що якщо ми не встанемо і не підемо далі, геополітичні акули, що плавають навколо, нас проковтнуть. Це грузинська дійсність.
• Справжньою проблемою для Грузії є радикалізація, а не поляризація. Радикалізація – це коли політичні актори не визнають демократичні інститути, такі як вибори чи парламент, або легітимність вашого опонента, а це означає, що вони не залучаються та не формують консенсус. У цьому надзвичайно радикальному політичному середовищі, якщо консенсус є обов’язковим, то це може призвести ні до чого. Розв’язання цієї проблеми полягає в тому, щоб відповідальні актори сіли за стіл і досягли консенсусу, іноді ігноруючи позиції радикальних опонентів.

Запис Форуму доступний тут: 1-й день та 2-й день.

Форум організований Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ та Фондом Сороса в Грузії. Accession Exchange Forum відбувається за підтримки ЄС в рамках проєкту EU4USociety, що фінансується ЄС і реалізується Міжнародним фондом «Відродження».