Ми у медіа
Шпигунський скандал, Азов і санкції: на чийому боці Австрія?
12 грудня 2018, 14:36
автор: Тетяна Левонюк

Коли наприкінці 2017 року в Австрії була сформована правляча коаліція Австрійської народної партії та право-радикальної Партії свободи на чолі з Себастьяном Курцом, багато хто висловлював побоювання щодо проросійського крену країни. Австрійська Партія Свободи (FPÖ) є однією з небагатьох в Європі, яка має угоду про співпрацю з партією “Єдина Росія” і, відповідно, є найактивнішим лобістом російських інтересів. Деякі учасники власної партії Курца, Австрійської народної партії, теж є прихильниками дружніх відносин з Кремлем – наприклад, колишній канцлер Вольфганг Шюссель, який наразі перебуває в складі Ради директорів російської компанії мобільного зв’язку «МТС», та Ханс Йорг Шеллінг, колишній міністр фінансів та один з найвпливовіших політиків Австрії, який працює консультантом для “Газпрому”. Після чергової інавгурації у 2017 році саме Відень став першою столицею, куди Владімір Путін попрямував із офіційним візитом.

В березні цього року Австрія, одна з небагатьох країн ЄС, не вдалася до висилки російських дипломатів у зв’язку із отруєнням у британському Солсбері колишнього працівника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії. Тоді Себастьян Курц пояснив, що «Австрія хоче бути мостом між Заходом і Сходом і залишати лінії комунікації з РФ відкритими». А після того, як до влади в Італії прийшли інші симпатики Путіна із обіцянками зняти з Росії санкції – партія «Ліга» на чолі з Маттео Сальвіні – Австрія називалася серед тих країн, які могли б скласти Італії компанію у “антисанкційному клубі”. Навіть атака Росії на українські кораблі в Азовському морі не стала для Австрії тривожним дзвоником – голова МЗС Кнайсль у своїй заяві закликала “обидві сторони виконувати обмеження”, тобто демонстративно уникнула будь-якого «однобічного» звинувачення Росії.

Напередодні чергового засідання Європейської Ради, 13 грудня, під час якого лідери країн-членів ЄС розглянуть питання продовження секторальних санкцій проти Росії, спробуємо розібратися, чи здатна Австрія внести розкол в європейську єдність у питанні санкційної політики.

Вимушена проєвропейськість

Наразі видається, що принаймні на найближчому засіданні Європейської Ради Австрія не стане плутати санкційні карти. Насамперед тому, що країна завершує своє піврічне головування в Раді ЄС і не збирається псувати його підсумки контроверсійними кроками. «Європа, яка захищає» – саме так гучить лозунг головування Австрії в Раді ЄС. Серед пріоритетів зазначалися боротьба з нелегальною міграцією, діджиталізація та забезпечення стабільності в зоні європейського сусідства, а точніше сприяння європейській перспективі Західних Балкан – іншими словами, ті питання, щодо яких між державами-членами ЄС існує консенсус.

По-друге, не на користь інтересів Росії саме у Відні нещодавно розгорнувся черговий шпигунський скандал. Як повідомлялося, протягом 20 років відставний австрійський полковник збирав секретні дані про військову і політичну діяльність своєї країни на користь Росії в обмін на платежі в розмірі 300 000 євро.

Офіційний Відень поспішив заявити, що даний інцидент безперечно відіб’ється на двосторонніх відносинах і оголосив про проведення розслідування. Голова МЗС Австрії Карен Кнайсль – та сама, яка відтанцьовувала з Путіним на своєму весіллі – в свою чергу, скасувала візит до РФ 2-3 грудня. Втім про подальші наслідки для двосторонніх відносин не йдеться: президент Австрії Александер ван дер Беллен, наприклад, узагалі зазначив, що кожна країна вдається до шпигунства, а отже, не варто драматизувати цей випадок.

Щодо колишнього полковника, то його нещодавно повернули під варту (певний час він не перебував під вартою у зв’язку з відставкою), і тепер австрійський суд розглядає цю справу в секретному режимі.

А як же бізнес?

В Австрії неодноразово лунали висловлювання щодо негативного впливу санкцій проти РФ (як і російських контрсанкцій) на національну економіку та необхідність їх пом’якшення або навіть скасування. Втім, за даними Eurostat у досанкційному 2013 році австрійський експорт в РФ склав 3,2 % від загального експорту, а у 2017 році – 1,5 % . Відповідно, Росія не була і в десятці ключових торгівельних партнерів Австрії, а вплив санкцій виявився не таким значним.

В експорті з Австрії до Росії переважають машини та обладнання, хімічна продукція та оброблені товари. В свою чергу, доля товарів ,які підпали під режим контрсанкцій, у 2013 році становила лише 0,3 % від загального сільськогосподарського експорту Австрії у треті країни.

Попри такі фактори як падіння цін на нафту, зменшення купівельної спроможності РФ, а не тільки вплив санкцій, експорт Австрії , як і більшості країн ЄС, до РФ в 2016-2017 рр. виріс на 242,5 млн., інакше кажучи на 11 %. Численні великі австрійські компанії, такі як нафтовий і газовий гігант OMV, один з найбільших будівельних концернів Європи Strabag, Raiffeisen Bank, нафтовидобувна компанія C.A.T. oil AG (Petro Welt Technologies AG) значною мірою задіяні в Росії. Іншими словами, санкції бізнесу не перешкода – щоправда, австрійське проросійське лобі воліє про це не згадувати.

Зважаючи на всі обставини, австрійському уряду під керівництвом Себастьяна Курца поки вдається вдало балансувати між проєвропейським курсом і дружніми відносинами з РФ. Навіть шпигунський скандал суттєво не змінив ставлення австрійців до Росії. 13 грудня Австрія, ймовірно, проголосує за продовження санкцій проти Росії, показавши свою солідарність з партнерами в кінці власного головування в Раді ЄС. Це, утім, не означатиме її згоду на подальше посилення санкцій у зв’язку з подіями в Керченський протоці. Загалом, Австрія і надалі залишатиметься активним лобістом російських інтересів через власне потужне бізнес лоббі та заангажованість впливових політичних сил, а також посилаючись час від часу на зручний статус нейтрального «медіатора» у ЄС, моста між Заходом і Сходом.

Більше про вплив санкцій на економіку Європейського Союзу та позиції окремих країн-членів читайте у дослідженні Центру «Нова Європа»

Оригінал блогу опублікований на сайті видання “Лівий берег”

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!