Ми у медіа
Виведення військ РФ з Придністров’я: умови Москви і ризики для України
18 квітня 2018, 16:17
автор:

Публікуємо статтю сайту “Сьогодні”, яка вийшла на основі матеріалу публічної дискусії «Пастки Придністровського врегулювання: як нам їх уникнути?», організованої Центром “Нова Європа” 17 квітня.

 

Офіційний Кишинів готує новий план врегулювання придністровського конфлікту, в якому буде детально виписаний статус невизнаної республіки. Так звана влада ПМР, незважаючи на критику і думку Росії, готова його обговорювати. Дипломати сподіваються, що цілісний документ уряд Молдови представить до кінця року. Головне в ньому – виведення 1,5 тис. російських солдатів і понад 20 тис. тонн боєприпасів і трансформація нинішніх операцій в Придністров’ї в громадянську місію з міжнародним мандатом, про що неодноразово заявляв прем’єр Молдови Павло Філіп. Україна готова допомогти, надавши “зелений коридор”, який, за словами наших політиків, має гарантуватися ООН і ОБСЄ. Але все впирається в позицію Москви, яка згоди поки не дає.

“Зелений коридор”: шанси та ризики

Виступаючи на 11-му щорічному Київському безпековому форумі минулого тижня в Києві, молдавський прем’єр Павло Філіп знову заявив про необхідність виведення російських військ і техніки з території Молдови. Для цього, за його словами, Кишинів готовий домовлятися з Києвом про організацію спеціального “зеленого коридору”.

“Ми вимагаємо і просимо про виведення російських військ з території Молдови, а також трансформацію нинішніх операцій в Придністров’ї в громадянську місію з міжнародним мандатом, будучи впевненими, що це дозволить створити основу для вирішення придністровського конфлікту через переговори”, – заявив Павло Філіп.

Заклики Кишинева про виведення російських військ з ПМР звучали ще в середині серпня минулого року, коли напередодні Генасамблеї ООН представник Молдови в Організації Віктор Морару звернувся до генсека з відповідним листом. Тоді в інтерв’ю сайту “Сегодня” посол Молдови в Україні Руслан Болбочан уточнював, що йдеться про Оперативну групу російських військ (ОГРВ) – наступниці колишньої 14-ої Армії, яка знаходиться в ПМР ще з радянських часів.

“Після підписання в 1992 році молдавсько-російської Угоди про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту в Придністров’ї, уздовж Дністра були розгорнуті миротворчі контингенти Кишинева, Тирасполя і Росії, а трохи пізніше до них приєдналися 10 військових спостерігачів від України. Миротворчий контингент (до складу якого входять близько 500 російських військових і 10 спостерігачів з України – Авт.) – це одна частина російської військової присутності. що стосується іншої частини – це те, що називається Оперативною групою російськи військ (ОГРВ)”, – сказав в інтерв’ю сайту “Сегодня” Руслан Болбочан.

Молдова наполягає на виведенні двох батальйонів військової частини №13962 (колишньої 14-ої радянської армії) чисельністю близько 1,5 тис. солдат, які, за версією Росії, просто охороняють склад боєприпасів в селі Кобасна. Завдяки такому військовій присутності Росії свого часу вдалося легко розпалити нібито громадянський конфлікт в Придністров’ї, врегулювання якого досі триває в форматі “5+2” – Кишинів, Тирасполь, ОБСЄ, Україна, Росія і спостерігачі – ЄС і США.

Незаконна присутність російського військового контингенту в Придністров’ї дозволяє Москві проводити там регулярні масштабні військові навчання. За словами посла Молдови в Україні, за деякими даними таких навчань в Придністров’ї було близько 300. “Це дуже багато і нас це насторожує. Ви знаєте, Молдова нейтральна країна і ми виступаємо за виведення іноземних військ з нашої території”, – заявив вчора Руслан Болбочан в рамках публічної дискусії “Пастки Придністровського врегулювання: як нам їх уникнути?”, організованої Центром “Нова Європа”.

Експерти відзначають, що кількість спільних придністровсько-російських військових навчань збільшилася після початку військової агресії Росії проти України в 2014 році, на які ОБСЄ, на жаль, офіційно не реагує.

“Поряд з “придністровськими військами” в них бере участь група солдатів ОГРВ. З одного боку це несе великі ризики і для України в тому числі. Але з іншого – зміцнює статус Росії як сторони конфлікту, адже останні 20 років Москва намагалася представити його як конфлікт між Кишиневом і Тирасполем. Участь російських військових у навчаннях в ПМР і присутність там їх військ доводить безпосередню участь Москви в конфлікті з 1992 року”, – підкреслює старший науковий співробітник Центру “Нова Європа” Леонід Літра.

Для України таке брязканье зброєю на південно-західному напрямку, враховуючи військову присутність Росії на Донбасі, не несе нічого хорошого. Ще в минулому серпні нардеп від БПП Ірина Фриз серед іншого написала у своєму Facebook: “Звертає на себе увагу поява в Росії окремих матеріалів, які розглядають плани проведення наступальної операції на південній ділянці Одеської обл., Висадки російського десанту з метою організації “коридору” до ПМР”. Тому Україна, як ніхто інший, зацікавлена в наданні “зеленого коридору” для виведення російських військ і техніки з Придністров’я, але виключно під егідою ООН і ОБСЄ.

“У 1999 році я був в Стамбулі (на саміті ОБСЄ – Авт.), коли готувалося рішення про виведення російських військ з Придністров’я. Ми сиділи ночами, займаючись редагуванням відповідного документа. Ніхто не вірив, що він буде прийнятий, враховуючи російську позицію. Але коли Борис Єльцин все-таки погодився на прийняття загального документа-рішення стамбульського саміту про виведення російських військ, був ажіотаж, що ми дійсно змогли пробити надзвичайно складне питання”, – згадує спецпредставник України з придністровського врегулювання Віктор Крижанівський.

Ключовою тоді була позиція України щодо використання нашої залізниці і повітряного простору для виведення російських військ, і президент Леонід Кучма дав згоду на надання “зеленого коридору”. Так що, за словами Віктора Крижанівського, нічого нового в наданні чергового такого коридору для виведення російських військ і техніки з ПМР немає. Головне, щоб Росія дала свою згоду, а надій на це мало. Адже з 1999 року для виконання рішення стамбульського саміту Росія не зробила абсолютно нічого.

“Ми не допустимо деградації статусу Придністров’я, де проживають наші співвітчизники і співгромадяни, і не підемо на згортання нашої миротворчої місії (в даному випадку незаконної ОГРВ – Авт.)”, – написав у своєму Facebook російський віце-прем’єр Дмитро Рогозін у відповідь на заклик молдавського прем’єра Павла Філіпа вивести “миротворців” РФ з Придністров’я.

111_25

Що Кишинів готує для Тирасполя?

Зрозуміло, що з виведенням своїх військ і техніки з Придністров’я Москва буде тягнути до останнього, якщо не сказати, що не зробить цього ніколи. Росія зацікавлена в збереженні Молдови в сфері свого впливу, як і України, а нестабільність в Придністров’ї і на Донбасі для цього відмінно підходять.

У спеціальному репортажі з невизнаного Придністров’я сайт “Сегодня” детально описував, як Росія розв’язала конфлікт в Молдові, нав’язавши план врегулювання з наданням Тирасполю особливого статусу. У 2005 році, зі стартом переговорного процесу в форматі “5+2” парламент Молдови прийняв закон про основні положення особливого правового статусу Придністров’я. Документ один в один схожий на закон про особливий статус Донбасу, який Верховна Рада прийняла восени 2014 року. Як і Донбасу, Придністров’я гарантується вільне використання російської, молдавської та української мов, право встановлювати зовнішні контакти з Росією в економічній, науково-технічній та гуманітарній сферах.

Правда, за словами Віктора Крижанівського, до кінця року влада Молдови має намір представити новий комплексний план з врегулювання придністровського конфлікту. І тут обнадіює те, що новий “президент” ПМР Вадим Красносельський готовий його розглянути, хоча раніше Тирасполь відкидав будь-які спроби політичного врегулювання, що виходили від Кишинева. В основі нового плану, як і раніше, лежить надання Придністров’ю особливого статусу за прикладом Гагаузії, яка в складі Молдови має статус автономного територіального утворення. Але головне, за словами молдавської влади, що новий план передбачає виведення російських військових і техніки та трансформацію нинішніх операцій в Придністров’ї в громадянську місію з міжнародним мандатом.

У цьому питанні Україна готова допомогти, надавши “зелений коридор”. Але і від Кишинева Київ очікує зустрічних кроків. Наприклад, вирішення питання в’їзду в Україну авто на придністровських номерах і участі придністровських найманців в бойових діях на Донбасі не боці бойовиків “ДНР” / “ЛНР”. Все це напевно буде обговорюватися на черговій зустрічі у форматі “5+2”, яка повинна пройти до кінця травня. Поговорять там і про новий план врегулювання придністровського конфлікту, який розробив Кишинів.

Тут, за словами експертів, Києву потрібно зайняти принципову позицію і ні в якому разі не йти на поступки.

“Я знаю, що міжнародні організації дивляться на існуючий досвід врегулювання подібних конфліктів з тим, щоб потім його екстраполювати на нові конфлікти. Тому те, що Україна та інші гравці роблять по Придністров’ю, враховується міжнародними інституціями. І коли дійде справа до Донбасу, сьогоднішні формулювання по врегулюванню конфлікту в Придністров’ї так чи інакше будуть пропонуватися і Києву по Донбасу з боку ООН, ЄС і ОБСЄ. Тому нам тут потрібно діяти акуратно і рішуче”, – підсумував Віктор Крижанівський.

 

 

Також до вашої уваги фотозвіт із місця проведення дискусії

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!