Як би не хотілось шукати певний символізм у протесті “євробляхерів” під річницю початку Майдану, він нахабно напрошується. Ця автомобільна психодрама часом розкриває досягнення і недопрацювання після 5 років Євромайдану краще, ніж всі політичні заяви.

Чим більше стежиш за виборами у США, тим більше наздоганяє відчуття дежавю. Стійке враження, що десь ми щось подібне вже бачили чи чули. І “десь” – це в Україні.

Не секрет, що для кожного ключового міжнародного партнера України в умах пересічних українців давно і чітко виписана своя роль. Як підтвердили результати опитування, здійсненого Фондом “Демократичні ініціативи” на замовлення Центру “Нова Європа” – ці ролі залишаються більш-менш сталими: ЄС в уявленні українців “відповідає”, передусім, за реформи, США – передусім за безпеку

До Росії в Італії ставляться приязно та некритично, тоді як Україна для багатьох італійців, у тому числі у владних структурах – дійсна “terra incognita”, “невідкрита” країна

Директорка ЦНЄ Альона Гетьманчук відвідала у Варшаві конференцію “Україна: 4 роки після Майдану”, організовану МЗС Польщі та американським аналітичним центром CEPA, і ділиться враженнями від розмов на “полях конференції” і поза нею.

Ми відбили атаку Росії в ПАРЕ, але наступ Кремля продовжується.

Магічний образ Європи з її порядком, законністю і культурою примушував українців ставати хоча б трішки європейцями, як тільки вони потрапляли на території Євросоюзу

Загалом, можна констатувати, що кожен наступний саміт НАТО стає все менш амбітним

Нам важливо донести мешканцям того чи іншого міста, що навіть якщо європейський вибір неідеальний, альтернативи йому ще гірші

Загальні очікування від нового уряду – вкрай тривожні, і в Києві, і в Брюсселі. Втім, далеко не факт, що такі песимістичні прогнози реалізуються повною мірою