Національна безпека та права людини: як знайти рівновагу у забезпеченні державних інтересів?

Центр «Нова Європа» продовжує інформувати про конференцію “Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України”, яка була проведена 12 червня спільно із «Українсько-Єврейською зустріччю». Наразі до вашої уваги пропонуються ключові тези спікерів Сесії №1 «Національна безпека та права людини: як знайти рівновагу у забезпеченні державних інтересів?».

Ден Мерідор, Президент Ізраїльської ради зовнішніх справ, віце-прем’єр-міністр Ізраїлю (2009-2013)

Необхідно дотримуватись певних моральних норм навіть під час військових дій.

«Хоча це війна, є речі, які не можна робити. [Засудження ізраїльських солдатів, які застрілили арабських порушників комендантського часу в 1956 році] не було популярним, але воно стало частиною того, що ми як солдати вчимося. Нам потрібно зберігати певні норми поведінки навіть під час війні»
«Не є достатнім мати лише закони, критично теж і лідерство, щоб сказати [солдатам], що існують межі того, що можна зробити. Важливо зберігати свій моральний характер»

Дотримання прав людини є основоположним елементом успішної демократії.

«Врешті-решт […] природа і правдивість демократії визначаються не лекціями на юридичному факультеті, а тим, як ви ведете воєнні дії».

Ендрю Срулевич, Директор з європейських справ Антидефамаційної ліги

Критики Ізраїлю намагаються прирівняти сіонізм до расизму. Більше половини резолюцій Ради ООН з прав людини за останнє десятиліття стосувалися Ізраїлю, і це є результатом успішного арабського та іранського лобі.

«Ми можемо визнати проблеми в ізраїльському суспільства, але не потрібно підтримувати брехню про апартеїд».

Україна має винести наступні уроки із досвіду Ізраїлю:

«Відкиньте брехню, відкиньте наклеп, але не претендуйте бути ідеальними. Це не викликає довіру у людей, яких ви хочете переконати».
«Коли ваші супротивники не є демократіями, пропагуйте себе в Америці та Європі як демократію. Люди реагують на аргумент від демократій, які знаходяться під загрозою, і цей аргумент не вимагає того, щоб ваша демократія була ідеальною або ж ви не мали жодних проблем із верховенством права».
«Попередній прогрес у демократичних нормах є важливим, і відхилення від демократії є надзвичайно шкідливим для репутації, ми бачимо це в Угорщині та Польщі, які з цих причин втрачають друзів на Заході».

Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи

Фальсифікація вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка Службою безпеки України була прикладом того, що держава бреше своїм громадянам. Подібна ситуація навряд чи буде мати місце у сучасному Ізраїлі.

«Перші особи держави дозволили собі підтримати операцію публічно, хоча я певний, що вони прекрасно знали, що це є імітацією. В Ізраїлі, незважаючи на існування потужних сил спеціальних операцій, жодного разу не було такого, що перші особи держави брехали своєму народу».

Україна досі не імплементувала певні ключові конвенції з прав людини, які вона ратифікувала.

«Україна вже три роки, як приєдналася до Міжнародної конвенції ООН про захист осіб усіх від насильницьких зникнень, проте нічого не було зроблено для того, щоб цю конвенцію імплементувати».

Незважаючи на успішні обміни ув’язнених між Україною та так званими «ДНР/ЛНР», в’язням на території України не гарантують дотримання основних прав людини, провина за це лягає на СБУ.

«Цих людей затримують і намагаються, часто незаконними шляхами, домогтися від них погодження на обмін, і після того тримають в невідомих місцях без будь якого зв’язку із зовнішнім світом. Цього робити не можна».

Права людини та демократичні норми можуть бути шляхом до перемоги у війні з Росією.

«Україна може перемогти у цій війні тільки тоді коли вона насправді буде демократичною державою, де гарантуються і дотримуються права людини. Тільки так вона зможе справді відійти від Росії і має шанси перемогти у цій війні тоталітарну і патерналістську Російську державу».

Олександр Литвиненко, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України

Ситуація з порушенням прав людини в Україні не є унікальною.

«Чи є проблеми у цій сфері? Є! І вони є в усьому світі! Чи є ці проблеми унікальні? Ні, вони не унікальні!»

Росія зневажливо ставиться до української нації загалом.

«Російське керівництво, і про це кілька днів тому наголосив Володимир Путін, не визнає існування українців як окрему від росіян націю».

Кремль вдається до репресій на території окупованого Криму.

«Ситуація в Криму доводить, що в сучасному суспільстві можливі репресії, можливі зникнення, можливі викрадення, можливі політичні вбивства».

Україна повинна розраховувати лише на себе у питанні захисту своєї державності.

«Захистити Україну може тільки вона сама. Ніхто нам нічого не винний».
«Що таке перемога? Це виживання України як вільної та незалежної демократичної держави, яка буде забезпечувати ефективний розвиток. Досягти цього, не змінившись, неможливо».