Проєкти
«Нова Європа» цікавиться
1 грудня 2019, 19:21

 

У рамках рубрики «”Нова Європа” цікавиться» ми представлятимемо думки провідних іноземних експертів щодо актуальних питань зовнішньої політики України.

Який ЄС ми можемо побудувати разом? (грудень 2023)

Як можна реформувати Європейський Союз, враховуючи інтереси майбутніх членів, і який ЄС ми можемо побудувати разом? На ці питання Центр «Нова Європа» попросив відповісти провідних експертів.

Розширення ЄС після тривалої перерви знову стає стратегічною необхідністю. Російська агресія проти України не лише відродила дебати про розширення, але й запустила процес реформування самого ЄС. Хоча ці два процеси (розширення і реформування ЄС) формально не пов’язані між собою, майбутнє розширення має відбутися в реформованому ЄС, готовому до прийняття нових членів. Тому обидва процеси мають відбуватися одночасно. Розширення не слід розглядати як проблему, навіть якщо нові країни-члени бідніші й не настільки готові до вступу в ЄС, як багато хто очікує. Навпаки, розширення допомагає ЄС втілити більш амбітну програму реформ. Галузі реформування мають охоплювати передовсім процес ухвалення рішень, який не повинен допускати паралічу ЄС через вето одного з країн-членів. Цей процес у сферах зовнішньої політики та безпеки має ґрунтуватися на волі кваліфікованої більшості. Крім того, питання перерозподілу голосів в ЄС, нереформована спільна сільськогосподарська політика та інші нагальні питання можуть призвести до дисбалансу в ЄС після вступу нових членів.

Своїми думками з ЦНЄ поділились Лікке Фрііс, директорка, Think Tank EUROPA, співголова, European Council on Foreign Relations (ECFR), Данія, Наталі Точчі, директорка, Istituto Affari Internazionali, Італія, Весела Червнева, заступниця директора, European Council on Foreign Relations (ECFR) та голова офісу ECFR у Софії, Болгарія, Теун Янссен, науковий співробітник, Clingendael Institute, Нідерланди, д-р Крісті Райк, директорка, Естонський інститут зовнішньої політики, Естонія, П’єр Арош, викладач міжнародних відносин та міжнародної безпеки Лондонського університету королеви Марії, Франція, Якуб Якубовскі, заступник директора, Центр східних досліджень, Польща, Лео Літра, старший аналітик, Центр «Нова Європа», Україна.

Від Вільнюса до Вашингтона: як Україні отримати запрошення на наступному саміті НАТО (липень 2023)

Як збільшити шанси України на отримання запрошення під час саміту НАТО у Вашингтоні наступного року? Із таким запитанням ми звернулися до відомих західних експертів. Україна ставила за мету отримати політичне запрошення до Альянсу під час Вільнюського саміту, який відбувся зовсім нещодавно. Наступний саміт НАТО запланований на липень 2024 року. Одна з причин, чому українцям не вдалося досягнути поставленої цілі, полягала, зокрема, у тому, що українська влада почала надто пізно відповідні консультації з партнерами по НАТО. Чимало спостерігачів (деякі свідомо) плутали запит офіційного Києва: начебто українці просили відразу членство, а не запрошення. Якщо Україна прагне отримати позитивну відповідь через рік, то важливо проводити необхідну роботу вже зараз. Поради західних експертів у цьому сенсі можуть виявитися особливо корисними для усіх, хто ухвалює рішення в Україні в сфері безпеки і зовнішньої політики.

Своїми думками з ЦНЄ поділились Ерік Чіарамелла, старший аналітик, Carnegie Endowment for International Peace, США, Майкл Кіммедж, професор історії в Католицькому університеті Америки та старший науковий співробітник, Center for Strategic and International Studies (CSIS), США, Каміль Гранд, почесний член, European Council on Foreign Relations (ECFR), колишній помічник Генерального секретаря з оборонних інвестицій НАТО (2016-22), Франція, П’єр Арош, викладач міжнародних відносин та міжнародної безпеки Лондонського університету королеви Марії, Франція, Ульріх Шпек, незалежний зовнішньополітичний експерт, Німеччина.

Як зберегти європейську підтримку України на тлі економічних труднощів? (Серпень-Вересень 2022)

Підтримка європейцями України була рекордно високою впродовж майже семи місяців повномасштабної війни з Росією. Утім, з огляду на економічні труднощі, зокрема зростання цін на енергоносії, у європейських суспільствах починають лунати заклики зменшити підтримку Україні. Поширюється хибна думка, що нібито підтримка України, а не агресія Росії негативно впливає на добробут європейців. При цьому, політична, економічна та військова допомога залишаються життєво важливими для України, особливо в умовах переходу українських військових у контрнаступ. З огляду на це в рамках рубрики “Нова Європа Цікавиться” ми звернувся до провідних європейських експертів із запитанням: “Що ще може бути зроблено для того, аби європейські суспільства продовжували виявляти підтримку і солідарність з Україною – попри економічні труднощі, спричинені війною Росії?”.

Своїми думками з ЦНЄ поділились Марсель Рьотіг, директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні; Роланд Фройденштайн, віце-президент GLOBSEC; Крісті Райк, директорка, Естонський інститут зовнішньої політики; Йос Боонстра, старший науковий співробітник Центру досліджень європейської безпеки; Д-р Роб де Війк, засновник HCSS і професор міжнародних відносин Лейденського університету; Д-р Ліана Фікс, директор програм, Körber Foundation; Д-р Флоран Пармантьє, Генеральний секретар, CEVIPOF – Centre de recherches politiques de Sciences Po; Сільві Кауфманн, колумністка Le Monde (Франція), наукова співробітниця Академії Роберта Боша в Берліні; Д-р Іан Ентоні, директор Програми європейської безпеки, SIPRI; Міріам Космель, старша експертка зі Східної Європи та політики сусідства ЄС, Програма Europas Zukunft, Фонд Бертельсманна; Д-р Антоніо Віллафранка, директор з досліджень, ISPI; Д-р Елеонора Тафуро, дослідниця Центру Росії, Кавказу та Центральної Азії, ISPI; Еммануель Дюпюї, президент, IPSE; Анастасія Шапочкіна, президентка, Геоекономічний аналітичний центр Eastern Circles; Д-р Даніель Шеліговский, керівник програми «Східна Європа» та старший науковий співробітник з питань України, PISM.

 

Як би Ви визначили перемогу України? (Травень 2022)

Майже три місяці героїчного українського опору показали, що російська ідея бліцкригу в Україні провалилася. Більше того, як українські, так і західні політики заявляють, що Україна виграє війну з Росією. Проте концепція перемоги України, прийнятної для західних союзників, є доволі нечіткою. Наприклад, голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель нещодавно заявив, що перемогою України у війні з Росією стане відкидання російських загарбників за межі кордонів України. А міністри оборони держав-членів ЄС під час зустрічі у Раді закордонних справ ЄС погодились, що єдино прийнятним завершенням війни буде відновлення територіальної цілісності України у кордонах 1991 року. Тож в рамках традиційної рубрики “Нова Європа цікавиться” ми запитали у провідних європейських та американських експертів: “Як би Вu визначили перемогу України?”. 

Своїми думками з ЦНЄ поділились Майкл Кімeдж, Завідувач кафедри історії, Католицький університет Америки, позаштатний аналітик, Німецький фонд Маршалла (GMF) (США); Роланд Фройденштайн, Віцепрезидент, GLOBSEC (Бельгія); Девід Саттер, Старший науковий співробітник, Хадсонівський інститут (США); Густав Грессель, Старший науковий співробітник, Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) (Німеччина); Матьє Булег, Старший науковий співробітник, Програма з вивчення Росії та Євразії, Chatham House (Сполучене Королівство); Мелінда Харінг, Заступниця директора, Центр Євразії, Atlantic Council (США); Д-р Флоран Пармантьє, генеральний секретар, Центр політичних досліджень Sciences Po (CEVIPOF) (Франція); Войцех Конончук, Заступник директора, Центр східних досліджень (Польща); Річард Гован, Керівник адвокаційної роботи в ООН, Міжнародна кризова група (США), Джеймс Шерр, Член стратегічної групи радників Центру «Нова Європа»; Старший науковий співробітник, Естонський інститут зовнішньої політики при Міжнародному центрі оборони і безпеки (Естонія); Асоційований аналітик, Chatham House (Сполучене Королівство).

Із усіма відповідями , які ми отримали, можна ознайомитись тут. 

 

Україна після виборів у США (жовтень 2020)

Як майбутня адміністрація Дональда Трампа або Джо Байдена впроваджуватиме зовнішню політику США щодо України після президентських виборів 2020 року? Як новий президент США розвиватиме відносини з ЄС, зокрема й на євроатлантичному треці? Чи може Київ розраховувати на більшу підтримку США у протидії російській агресії? Центр «Нова Європа» поставив ці запитання видатним американським експертам у рамках традиційної рубрики «Нова Європа цікавиться…», яка цього разу присвячена президентським виборам у США.

Своїми думками із Центром “Нова Європа” поділились Стівен Пайфер,аналітик програми Вільяма Дж. Перрі, Центр міжнародної безпеки і співпраці Стенфордського університету, Посол США в Україні (1998-2000); Скотт Каллінан, екс-співробітник Комітету Палати представників у закордонних справах США, підкомітет із питань Європи, Євразії та нових загроз; Майкл Кімедж ,професор історії, Католицький університет Америки, позаштатний аналітик, Німецький фонд Маршалла (German Marshall Fund); Пол Д’аньєрі, професор, експерт зі східноєвропейської та пострадянської політики в Каліфорнійському університеті, Ріверсайд; Девід Саттер,старший науковий співробітник, Хадсоновський інститут; Д-р. Бенджамін Л. Шмітт,постдокторант Гарвардського університету, ексрадник із питань енергетичної безпеки у Європі, Державний департамент США.

Із усіма відповідями американських інтелектуалів, які ми отримали, можна ознайомитись у PDF-файлі.

 

Чому Україна є цікавою для Тримор’я ? (жовтень 2020)

«Ініціатива трьох морів» за декілька років перетворилася з ідеї на амбітний проєкт. Україна була запрошена на перший саміт Ініціативи у Дубровнику (Хорватія) у 2016 році, але не делегувала свого представника. Попри участь країни у декількох проєктах Тримор’я, загальна співпраця була обмеженою. На сьогодні Україна чітко наголошує на бажанні приєднатися до цього об’єднання. Тому постає питання «Якою може бути додана вартість від України для «Ініціативи трьох морів». У зв’язку із проведенням п’ятого саміту Тримор’я в Естонії Центр «Нова Європа» поставив це запитання у рамках традиційної рубрики «Нова Європа цікавиться…» закордонним експертам із країн-учасниць «Ініціативи трьох морів».

Своїми думками поділились Сорін Іоніце, Президент аналітичного центру «Expert Forum» (Румунія); Бартош Беліщук, Аналітик з питань енергетики, Польський інститут міжнародних відносин (Польща); Кршеван Антун Дуймович, Старший науковий співробітник, Інститут розвитку та міжнародних відносин (Хорватія); Даніель Шеліговський, Керівник програми «Східна Європа», Польський інститут міжнародних відносин (Польща); Тадеуш Іванський, Керівник департаменту з питань України, Білорусі і Молдови, Центр Східних досліджень (Польща).

Із відповідями експертів можна ознайомитись на сайті ТСН або у PDF-файлі.

 

Якою має бути роль України у врегулюванні кризи в Білорусі? (вересень 2020)

В Україні не вщухають дискусії щодо того, як Київ мав і як має надалі реагувати на події в сусідній Білорусі. Одні вважають, що Україна мала би діяти активніше і наполегливіше. Інші звертають увагу на обмеженість впливу Києва. Якою має бути роль України у врегулюванні кризи в Білорусі? Що має робити Україна? Центр «Нова Європа» поставив ці запитання у рамках традиційної рубрики «Нова Європа цікавиться…» відомим експертам із самої Білорусі, із країн-членів ЄС і зі США. Лейтмотив експертних рекомендацій: Україні слід надавати моральну підтримку опозиції, допомагати політичним біженцям, а також активно комунікувати білоруський кейс на міжнародних майданчиках.

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі експерти: Зміцер Міцкевич, журналіст, телеканал «Белсат»; аналітик, проєкт “Belarus Security Blog”, Білорусь; Кацярына Шмаціна, політична аналітикиня, Білоруський інститут стратегічних досліджень (BISS), Білорусь; Пол Д’Аньєрі, професор, експерт зі східноєвропейської та пострадянської політики, Каліфорнійський університет у Ріверсайді, США; Джеймс Ніксі, директор програм “Росія-Євразія” та “Європа”, Chatham House, Велика Британія; Доктор Флоран Пармантьє, керівник, Лабораторія політичних досліджень (CEVIPOF), Франція; Доктор Катрін Бьоттгер, директорка, Інститут європейської політики (IEP), Німеччина; Пол Піллар, старший науковий співробітник, Центр досліджень безпеки Джорджтаунського університету, США; Даніель Шеліговський, керівник програми “Східна Європа”, Польський інститут міжнародних відносин (PISM), Польща; Річард Вайтц, старший науковий співробітник і директор, Центр військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона, США; Ригор Ніжнікау, старший аналітик, Фінський Інститут міжнародних відносин,  програма “Східне сусідство ЄС та Росія”, Фінляндія; Крістіна Герасімов, аналітикиня, Німецька рада з міжнародних відносин (DGAP), Німеччина.

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням західних експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні”.

 

 

Які ризики створює поглиблення співпраці України з Китаєм для її відносин із ЄС і США? (серпень 2020)

В яких сферах Україні варто розвивати співпрацю з Китаєм, не ризикуючи втратити підтримку ЄС і США? Які форми партнерства з Китаєм є чутливими для наших партнерів? Чи зміниться політика США щодо Китаю після президентських виборів 2020 року, і як це вплине на розвиток українсько-китайських відносин? Якою є політика ЄС щодо Китаю, і як вона впливає на співпрацю України з Китаєм? Відповіді на ці запитання наш Центр отримав від провідних експертів з ЄС та США у рамках традиційної рубрики “Нова Європа цікавиться…“. Опитування закордонних аналітиків — це один із аналітичних внесків Центру в підготовку Азійської стратегії України, про підготовку якої раніше оголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Крім того, аналітики “Нової Європи” входять до робочої групи, яка бере участь у розробці цієї стратегії.

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі експерти: Роланд Фройденштайн, директор з політичних питань, Центр європейських студій імені Вілфреда Мартенса, Бельгія; Річард Вайтц, старший науковий співробітник і директор, Центр військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона, США; Доктор Флоран Пармантьє, керівник Лабораторії політичних досліджень (CEVIPOF), Франція; Майкл Емерсон, асоційований старший науковий дослідник, Центр європейських політичних досліджень (CEPS), Бельгія; Доктор Сьюзен Стюарт, голова відділу досліджень з питань Східної Європи та Євразії, Німецький інститут міжнародних та безпекових питань, Німеччина; Івана Караскова, доктор філософії, засновниця та проєктна лідерка MapInfluenCE та China Observersin Central and Eastern Europe (CHOICE), Чехія; Ґустав Ґрессель, старший аналітик, програма “Розширена Європа”, European Council on Foreign Relations (ECFR), Німеччина.

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням західних експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні”.

 

 

Як обмеження на виїзд українських сезонних працівників вплинуть на відносини України з іншими країнами? (травень 2020)

Українські сезонні працівники затребувані в Польщі, Чехії, Німеччині, Італії та країнах Балтії. Через COVID-19 Україна ввела обмеження права виїзду за кордон для трудових мігрантів, які тепер змушені залишитись в країні і мають вирішувати проблеми з працевлаштуванням. Водночас країни, де зазвичай працюють українці, відчувають брак сезонних працівників з України. Як інші країни сприймають українську політику щодо обмежень виїзду за кордон? Як країни, де раніше працювали українці, компенсують дефіцит працівників сільського господарства? Наш Центр у рамках традиційної рубрики “Нова Європа цікавиться…“ звернувся до експертів із запитанням: “Як обмеження на виїзд українських сезонних працівників вплинуть на відносини України з іншими країнами та на їхню економіку?”

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі експерти: Войцек Конончук, Центр Східних досліджень, заступник директора, Польща; Марія Пєховська та Мачей Заневич, аналітики з питань України, Польський інститут міжнародних справ (PISM), Польща; Давід Стулік, старший аналітик, Центр безпекової політики Європейські Цінності, Чехія; Ґвендолін Засе, директорка Центру східноєвропейських і міжнародних студій (ZOiS), Німеччина.

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням західних експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

 

Як пандемія впливає на переговори щодо Донбасу? (квітень 2020)

Міжнародна увага повністю сфокусована на боротьбі з COVID-19. Тема російської агресії проти України і дотепер рідко потрапяла на шпальти світових мас-медіа. При цьому Росія активізувала свої зусилля, аби скористатися з коронавірусного моменту чи через розпіарювання не завжди корисної допомоги західним країнам, чи через заклики припинити санкції. До чого готуватися Україні? Чого чекати від Росії? Як вестимуть себе ЄС і США? Наш центр у рамках традиційної рубрики «Нова Європа цікавиться…» звернувся до експертів із запитанням: Як пандемія впливає на переговори щодо Донбасу?.

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі експерти: Джеймс Шерр, старший науковий співробітник, Естонський інститут зовнішньої політики/ Міжнародний центр оборони і безпеки; асоційований аналітик, Chatham House; Аркадій Мошес, директор Програми дослідження східного сусідства ЄС та Росії, Фінський інститут міжнародних відносин; Річард Вайтц, старший науковий співробітник і директор, Центр військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона, США; Сергій Солодкий, перший заступник директора, Центр «Нова Європа»; Кетрін Квін-Джадж, International Crisis Group та Річард Гован, International Crisis Group; Валерій Кравчено, директор, Центр міжнародної безпеки; старший науковий співробітник, Національний інститут стратегічних досліджень.

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

 

Як Україні уникнути погіршення відносин зі США? (червень 2019)

Новообраний Президент України отримав складну спадщину на американському напрямку. Перший серйозний тест на цю тему міг відбутись, якби Рудольф Джуліані приїхав до Києва, щоб поговорити про продовження розслідування справ, які  цікавлять Дональда Трампа. Візит був скасований з наступним аргументом: Зеленський оточений людьми, ворожими до Трампа (і навіть до США). Тому нинішній пріоритет полягає в тому, щоб зрозуміти, як Президент Зеленський повинен реагувати на нові вимоги Вашингтона, щоб вийти з цієї складної ситуації. Продовжуючи рубрику «Нова Європа цікавиться», ЦНЄ звернувся до американських експертів з питанням: “Як Президент Зеленський повинен діяти щодо відносин України з США з огляду на звинувачення пана Джуліані?”

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі американські експерти: Деніел Трейсман, професор політології в Каліфорнійському університеті і науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень (США); Девід Дж. Крамер, колишній помічник Держсекретаря з питань демократії, прав людини і праці в адміністрації Джорджа Буша, наразі старший науковий співробітник Міжнародного університету Флориди; Метью Рожанскі, директор, Інститут Кеннана, Міжнародний центр підтримки вчених імені Вудро Вільсона; Пол Р. Піллар, асоційований старший науковий співробітник Центру безпекових досліджень Джорджтаунського університету; Мелінда Харінг, редактор блогу UkraineAlert в Атлантичній раді, старший науковий співробітник Інституту досліджень  зовнішньої політики.

За посиланням ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря.

 

 

Як Україні реагувати на виклики після виборів до Європарламенту? (травень 2019)

Європейські вибори у розпалі, напружені та непередбачувані. Незалежно від того, чи отримають антиєвропейські партії більше місць у Європейському Парламенті, битва ідей, здається, змінить політичний ландшафт Європи на довгі роки. Тому для європейців та українців дуже важливо зрозуміти, якими будуть виклики після цих виборів та як з ними боротися. Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться, Центр “Нова Європа” звернувся до відомих аналітиків із таким питанням: Які виклики постануть перед Європою та, зокрема, Україною після виборів до Європейського Парламенту та як реагувати на них?

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі американські експерти: Лео Літра, старший аналітик Центру “Нова Європа”; Джуліано Біфолькі, Римський університет TorVergata – кафедра історії, культурної спадщини, освіти та суспільства, співзасновник Асоціації досліджень, аналізу та інтернаціоналізації в Євразії та Африці (ASRIE) (Італія); Крістін Дугін, PhD дослідниця IAE у Парижі – Sorbonne Paris 1, аналітикиня CapEurope (Франція); Йос Боонстра, старший науковий співробітник, Центр європейських досліджень в сфері безпеки, керівник EUCAM (Нідерланди).

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

Чого очікує Захід від нового Президента України? (квітень 2019)

Президентські вибори в Україні у розпалі, непередбачувані та напружені. Тому, хто стане Президентом, доведеться мати справу з цілим рядом викликів, включаючи врегулювання російсько-українського конфлікту та сприяння імплементації комплексної програми реформ. Відтак, важливо розуміти, чого інші держави очікують від майбутнього Президента України. Від цього може залежати підтримка держави на міжнародній арені. Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться, Центр “Нова Європа” звернувся до відомих закордонних аналітиків із таким питанням: Що ви очікуєте від майбутнього Президента України як у внутрішній, так і у зовнішній політиці?

У цьому матеріалі ви можете ознайомитися з аргументами таких експертів: Штефан Вольф, Професор міжнародної безпеки в Університеті Бірмінгема, Велика Британія; Едвард Лукас, Перший Віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA), США; Селін Маранж, Науковий співробітник, Інститут стратегічних досліджень (IRSEM), Франція; Констанце Ака, Старший проектний менеджер, науковий співробітник, Інститут європейської політики, Німеччина; Мартін Стейн, Старший проектний менеджер, науковий співробітник, Інститут європейської політики, Німеччина; Крістіна Герасімов, Науковий співробітник, Центр Роберта Боша в питаннях країн Центральної та Східної Європи, Росії та Центральної Азії при Німецькій раді з міжнародних відносин (DGAP), Німеччина.

За посиланням ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря.

 

 

Якою має бути майбутня стратегія Заходу щодо російської агресії в Україні? (лютий 2019)

П’ять років тому почалася російська агресія проти України, спочатку у Криму, а потім на Сході. Незважаючи на численні спроби України та її західних партнерів відновити суверенітет та територіальну цілісність України, Росія не виявила волі зупинити конфлікт, а кількість загиблих наразі сягає понад 13 000 осіб. У 5-у річницю російської агресії в Україні ми запитуємо себе: що дали нам ці роки в плані успіхів та невдач?

Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться, Центр “Нова Європа” звернувся до відомих закордонних аналітиків із такими питаннями:

  • Якими є ключові досягнення Заходу щодо підтримки України проти російської агресії?
  • Якими є ключові недоліки західної політики?
  • На вашу думку, якою має бути майбутня стратегія Заходу щодо російської агресії проти України?

У цьому матеріалі ви можете ознайомитися з аргументами таких експертів: Матьє Булег, науковий співробітник, Програма з вивчення Росії та Євразії, Chatham House (Сполучене Королівство); Стівен Пайфер, стипендіат Вільяма Дж. Перрі у Стенфордському університеті, позаштатний аналітик Brookings Institution (США), посол США в Україні (1998-2000); Сюзан Стюарт, старший науковий співробітник, Німецький інститут міжнародних відносин та безпеки (Німеччина); Флоран Пармантьє, керівник Лабораторії політичних досліджень (Sciences Po), асоційований експерт в Паризькому центрі з питань геополітики (HEC Paris, Франція) та Даніель Шеліґовський, старший аналітик, Польський інститут міжнародних відносин (Польща).

За посиланням ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря. Ця публікація також доступна на сайті видання газети “Сьогодні”.

 

 

Як російська політика щодо Білорусі може вплинути на регіональну безпеку? (лютий 2019)

Нещодавно російсько-білоруські протиріччя досягли свого апогею — заговорили навіть про можливий сценарій поглинання Білорусі Росією. Зрозуміло, що агресивна політика Росії, спрямована на зближення з сусідньою державою, загрожує не тільки суверенітету Білорусі, а й регіональній безпеці в цілому і Україні зокрема. Продовжуючи рубрику «Нова Європа» цікавиться» Центр «Нова Європа» звернувся до відомих закордонних аналітиків із таким питанням: «Як російська політика щодо Білорусі може вплинути на регіональну безпеку та як Україна та західні партнери мають реагувати на ці зміни?»

Серед аналітиків, які поділилися з “Новою Європою” своїм розумінням цієї ситуації, були Ендрю Вілсон, професор українських досліджень в Університетському коледжі Лондона (Велика Британія),  старший аналітик Європейської Ради з міжнародних відносин (ECFR); Аркадій Мошес, директор Програми дослідження східного сусідства ЄС та Росії Фінського інституту міжнародних відносин (Фінляндія); Євгеній Прейгерман, керівник експертної ініціативи «Мінський діалог» (Білорусь); Балаш Ярабік, позаштатний аналітик Carnegie Europe; Ригор Ніжнікау, старший аналітик Фінського Інституту міжнародних відносин (Фінляндія) та Густав Грессель, старший аналітик берлінського бюро Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря, або ж ознайомитися з баченням західних експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

Чи варто розривати Договір щодо Азову з Росією – думки інтелектуалів та експертів (вересень 2018)

Спорудження мосту, який з’єднав Росію з Кримським півостровом, перешкоджання комерційному судноплавству в Азовському морі – усе це змушує продумувати варіанти реагування з боку України. Один з них – денонсація Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 4 грудня 2003 року. Які аргументи “за” і “проти” цього? Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться” Центр “Нова Європа” звернувся до провідних фахівців у сфері морського права, міжнародного права, безпеки для їхніх оцінок.

Зокрема, своїми думками з нашим Центром поділилися Євген Марчук, член Стратегічної групи радників Центру “Нова Європа”, міністр оборони (2003-2004), секретар РНБОУ (1999-2003), голова СБУ (1991-1994), кандидат юридичних наук; Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Тимур Короткий, професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету “Одеська юридична академія”, координатор Південного регіонального центру Української асоціації міжнародного права; Борис Бабін, представник Президента України в Автономній Республіці Крим, доктор юридичних наук; Антон Кориневич, кандидат юридичних наук, КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин.

Із відповідями експертів можна ознайомитись на сайті видання “Сьогодні”.

 

Що світові інтелектуали думають про аналог «Плана Маршалла» для України сьогодні? (червень 2018)

Невдовзі відбудеться низка важливих міжнародних заходів, на яких обговорюватиметься питання підтримки реформ в Україні. Одна з найгучніших ініціатив у цьому контексті – Новий Європейський інвестиційний план для України, який найбільше промотує колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс (або так званий «план Маршалла»). Уже цього тижня (8-9 червня) відбудеться саміт «Групи 7», 27 червня – Міжнародна конференція з питань реформ у Копенгагені, 9 липня – саміт Україна-ЄС.  Навряд чи ми почуємо про нові формати підтримки України, окрім уже наявних. Центр «Нова Європа» вирішив долучитися до просування ідеї пана Кубіліуса.

Наш аналітичний центр звернувся до світових інтелектуалів із запитанням: що стоїть на заваді наданню «плану Маршалла» для України? Респондентами опитування були зовсім не випадкові люди – чотири роки тому (а саме 3 січня 2014 року) вони поставили свої підписи під зверненням до світової спільноти про надання масштабної фінансової допомоги Україні. У цілому підписалося більш ніж сімдесят інтелектуалів у британському виданні The Guardian (European Marshall-like plan).

Із усіма відповідями світових інтелектуалів, які ми отримали, можна ознайомитись на сайті видання “Сьогодні”.

 

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!