Проекти
«Нова Європа» цікавиться
1 грудня 2019, 19:21

 

У рамках рубрики «”Нова Європа” цікавиться» ми представлятимемо думки провідних іноземних експертів щодо актуальних питань зовнішньої політики України.

 

Як обмеження на виїзд українських сезонних працівників вплинуть на відносини України з іншими країнами? (травень 2020)

Українські сезонні працівники затребувані в Польщі, Чехії, Німеччині, Італії та країнах Балтії. Через COVID-19 Україна ввела обмеження права виїзду за кордон для трудових мігрантів, які тепер змушені залишитись в країні і мають вирішувати проблеми з працевлаштуванням. Водночас країни, де зазвичай працюють українці, відчувають брак сезонних працівників з України. Як інші країни сприймають українську політику щодо обмежень виїзду за кордон? Як країни, де раніше працювали українці, компенсують дефіцит працівників сільського господарства? Наш Центр у рамках традиційної рубрики “Нова Європа цікавиться…“ звернувся до експертів із запитанням: “Як обмеження на виїзд українських сезонних працівників вплинуть на відносини України з іншими країнами та на їхню економіку?”

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі експерти: Войцек Конончук, Центр Східних досліджень, заступник директора, Польща; Марія Пєховська та Мачей Заневич, аналітики з питань України, Польський інститут міжнародних справ (PISM), Польща; Давід Стулік, старший аналітик, Центр безпекової політики Європейські Цінності, Чехія; Ґвендолін Засе, директорка Центру східноєвропейських і міжнародних студій (ZOiS), Німеччина.

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням західних експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

 

Як пандемія впливає на переговори щодо Донбасу? (квітень 2020)

Міжнародна увага повністю сфокусована на боротьбі з COVID-19. Тема російської агресії проти України і дотепер рідко потрапяла на шпальти світових мас-медіа. При цьому Росія активізувала свої зусилля, аби скористатися з коронавірусного моменту чи через розпіарювання не завжди корисної допомоги західним країнам, чи через заклики припинити санкції. До чого готуватися Україні? Чого чекати від Росії? Як вестимуть себе ЄС і США? Наш центр у рамках традиційної рубрики «Нова Європа цікавиться…» звернувся до експертів із запитанням: Як пандемія впливає на переговори щодо Донбасу?.

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі експерти: Джеймс Шерр, старший науковий співробітник, Естонський інститут зовнішньої політики/ Міжнародний центр оборони і безпеки; асоційований аналітик, Chatham House; Аркадій Мошес, директор Програми дослідження східного сусідства ЄС та Росії, Фінський інститут міжнародних відносин; Річард Вайтц, старший науковий співробітник і директор, Центр військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона, США; Сергій Солодкий, перший заступник директора, Центр «Нова Європа»; Кетрін Квін-Джадж, International Crisis Group та Річард Гован, International Crisis Group; Валерій Кравчено, директор, Центр міжнародної безпеки; старший науковий співробітник, Національний інститут стратегічних досліджень.

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

 

Як Україні уникнути погіршення відносин зі США? (червень 2019)

Новообраний Президент України отримав складну спадщину на американському напрямку. Перший серйозний тест на цю тему міг відбутись, якби Рудольф Джуліані приїхав до Києва, щоб поговорити про продовження розслідування справ, які  цікавлять Дональда Трампа. Візит був скасований з наступним аргументом: Зеленський оточений людьми, ворожими до Трампа (і навіть до США). Тому нинішній пріоритет полягає в тому, щоб зрозуміти, як Президент Зеленський повинен реагувати на нові вимоги Вашингтона, щоб вийти з цієї складної ситуації. Продовжуючи рубрику «Нова Європа цікавиться», ЦНЄ звернувся до американських експертів з питанням: “Як Президент Зеленський повинен діяти щодо відносин України з США з огляду на звинувачення пана Джуліані?”

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі американські експерти: Деніел Трейсман, професор політології в Каліфорнійському університеті і науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень (США); Девід Дж. Крамер, колишній помічник Держсекретаря з питань демократії, прав людини і праці в адміністрації Джорджа Буша, наразі старший науковий співробітник Міжнародного університету Флориди; Метью Рожанскі, директор, Інститут Кеннана, Міжнародний центр підтримки вчених імені Вудро Вільсона; Пол Р. Піллар, асоційований старший науковий співробітник Центру безпекових досліджень Джорджтаунського університету; Мелінда Харінг, редактор блогу UkraineAlert в Атлантичній раді, старший науковий співробітник Інституту досліджень  зовнішньої політики.

За посиланням ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря.

 

 

Як Україні реагувати на виклики після виборів до Європарламенту? (травень 2019)

Європейські вибори у розпалі, напружені та непередбачувані. Незалежно від того, чи отримають антиєвропейські партії більше місць у Європейському Парламенті, битва ідей, здається, змінить політичний ландшафт Європи на довгі роки. Тому для європейців та українців дуже важливо зрозуміти, якими будуть виклики після цих виборів та як з ними боротися. Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться, Центр “Нова Європа” звернувся до відомих аналітиків із таким питанням: Які виклики постануть перед Європою та, зокрема, Україною після виборів до Європейського Парламенту та як реагувати на них?

Своїми думками з Центром “Нова Європа” поділились такі американські експерти: Лео Літра, старший аналітик Центру “Нова Європа”; Джуліано Біфолькі, Римський університет TorVergata – кафедра історії, культурної спадщини, освіти та суспільства, співзасновник Асоціації досліджень, аналізу та інтернаціоналізації в Євразії та Африці (ASRIE) (Італія); Крістін Дугін, PhD дослідниця IAE у Парижі – Sorbonne Paris 1, аналітикиня CapEurope (Франція); Йос Боонстра, старший науковий співробітник, Центр європейських досліджень в сфері безпеки, керівник EUCAM (Нідерланди).

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря або ж ознайомитися з баченням експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

Чого очікує Захід від нового Президента України? (квітень 2019)

Президентські вибори в Україні у розпалі, непередбачувані та напружені. Тому, хто стане Президентом, доведеться мати справу з цілим рядом викликів, включаючи врегулювання російсько-українського конфлікту та сприяння імплементації комплексної програми реформ. Відтак, важливо розуміти, чого інші держави очікують від майбутнього Президента України. Від цього може залежати підтримка держави на міжнародній арені. Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться, Центр “Нова Європа” звернувся до відомих закордонних аналітиків із таким питанням: Що ви очікуєте від майбутнього Президента України як у внутрішній, так і у зовнішній політиці?

У цьому матеріалі ви можете ознайомитися з аргументами таких експертів: Штефан Вольф, Професор міжнародної безпеки в Університеті Бірмінгема, Велика Британія; Едвард Лукас, Перший Віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA), США; Селін Маранж, Науковий співробітник, Інститут стратегічних досліджень (IRSEM), Франція; Констанце Ака, Старший проектний менеджер, науковий співробітник, Інститут європейської політики, Німеччина; Мартін Стейн, Старший проектний менеджер, науковий співробітник, Інститут європейської політики, Німеччина; Крістіна Герасімов, Науковий співробітник, Центр Роберта Боша в питаннях країн Центральної та Східної Європи, Росії та Центральної Азії при Німецькій раді з міжнародних відносин (DGAP), Німеччина.

За посиланням ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря.

 

 

Якою має бути майбутня стратегія Заходу щодо російської агресії в Україні? (лютий 2019)

П’ять років тому почалася російська агресія проти України, спочатку у Криму, а потім на Сході. Незважаючи на численні спроби України та її західних партнерів відновити суверенітет та територіальну цілісність України, Росія не виявила волі зупинити конфлікт, а кількість загиблих наразі сягає понад 13 000 осіб. У 5-у річницю російської агресії в Україні ми запитуємо себе: що дали нам ці роки в плані успіхів та невдач?

Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться, Центр “Нова Європа” звернувся до відомих закордонних аналітиків із такими питаннями:

  • Якими є ключові досягнення Заходу щодо підтримки України проти російської агресії?
  • Якими є ключові недоліки західної політики?
  • На вашу думку, якою має бути майбутня стратегія Заходу щодо російської агресії проти України?

У цьому матеріалі ви можете ознайомитися з аргументами таких експертів: Матьє Булег, науковий співробітник, Програма з вивчення Росії та Євразії, Chatham House (Сполучене Королівство); Стівен Пайфер, стипендіат Вільяма Дж. Перрі у Стенфордському університеті, позаштатний аналітик Brookings Institution (США), посол США в Україні (1998-2000); Сюзан Стюарт, старший науковий співробітник, Німецький інститут міжнародних відносин та безпеки (Німеччина); Флоран Пармантьє, керівник Лабораторії політичних досліджень (Sciences Po), асоційований експерт в Паризькому центрі з питань геополітики (HEC Paris, Франція) та Даніель Шеліґовський, старший аналітик, Польський інститут міжнародних відносин (Польща).

За посиланням ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря. Ця публікація також доступна на сайті видання газети “Сьогодні”.

 

 

Як російська політика щодо Білорусі може вплинути на регіональну безпеку? (лютий 2019)

Нещодавно російсько-білоруські протиріччя досягли свого апогею — заговорили навіть про можливий сценарій поглинання Білорусі Росією. Зрозуміло, що агресивна політика Росії, спрямована на зближення з сусідньою державою, загрожує не тільки суверенітету Білорусі, а й регіональній безпеці в цілому і Україні зокрема. Продовжуючи рубрику «Нова Європа» цікавиться» Центр «Нова Європа» звернувся до відомих закордонних аналітиків із таким питанням: «Як російська політика щодо Білорусі може вплинути на регіональну безпеку та як Україна та західні партнери мають реагувати на ці зміни?»

Серед аналітиків, які поділилися з “Новою Європою” своїм розумінням цієї ситуації, були Ендрю Вілсон, професор українських досліджень в Університетському коледжі Лондона (Велика Британія),  старший аналітик Європейської Ради з міжнародних відносин (ECFR); Аркадій Мошес, директор Програми дослідження східного сусідства ЄС та Росії Фінського інституту міжнародних відносин (Фінляндія); Євгеній Прейгерман, керівник експертної ініціативи «Мінський діалог» (Білорусь); Балаш Ярабік, позаштатний аналітик Carnegie Europe; Ригор Ніжнікау, старший аналітик Фінського Інституту міжнародних відносин (Фінляндія) та Густав Грессель, старший аналітик берлінського бюро Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).

Ви можете переглянути PDF-версію цього аналітичного коментаря, або ж ознайомитися з баченням західних експертів щодо означеної проблематики на сторінці видання “Сьогодні“.

 

 

Чи варто розривати Договір щодо Азову з Росією – думки інтелектуалів та експертів (вересень 2018)

Спорудження мосту, який з’єднав Росію з Кримським півостровом, перешкоджання комерційному судноплавству в Азовському морі – усе це змушує продумувати варіанти реагування з боку України. Один з них – денонсація Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 4 грудня 2003 року. Які аргументи “за” і “проти” цього? Продовжуючи рубрику “Нова Європа” цікавиться” Центр “Нова Європа” звернувся до провідних фахівців у сфері морського права, міжнародного права, безпеки для їхніх оцінок.

Зокрема, своїми думками з нашим Центром поділилися Євген Марчук, член Стратегічної групи радників Центру “Нова Європа”, міністр оборони (2003-2004), секретар РНБОУ (1999-2003), голова СБУ (1991-1994), кандидат юридичних наук; Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Тимур Короткий, професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету “Одеська юридична академія”, координатор Південного регіонального центру Української асоціації міжнародного права; Борис Бабін, представник Президента України в Автономній Республіці Крим, доктор юридичних наук; Антон Кориневич, кандидат юридичних наук, КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин.

Із відповідями експертів можна ознайомитись на сайті видання “Сьогодні”.

 

 

Що світові інтелектуали думають про аналог «Плана Маршалла» для України сьогодні? (червень 2018)

Невдовзі відбудеться низка важливих міжнародних заходів, на яких обговорюватиметься питання підтримки реформ в Україні. Одна з найгучніших ініціатив у цьому контексті – Новий Європейський інвестиційний план для України, який найбільше промотує колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс (або так званий «план Маршалла»). Уже цього тижня (8-9 червня) відбудеться саміт «Групи 7», 27 червня – Міжнародна конференція з питань реформ у Копенгагені, 9 липня – саміт Україна-ЄС.  Навряд чи ми почуємо про нові формати підтримки України, окрім уже наявних. Центр «Нова Європа» вирішив долучитися до просування ідеї пана Кубіліуса.

Наш аналітичний центр звернувся до світових інтелектуалів із запитанням: що стоїть на заваді наданню «плану Маршалла» для України? Респондентами опитування були зовсім не випадкові люди – чотири роки тому (а саме 3 січня 2014 року) вони поставили свої підписи під зверненням до світової спільноти про надання масштабної фінансової допомоги Україні. У цілому підписалося більш ніж сімдесят інтелектуалів у британському виданні The Guardian (European Marshall-like plan).

Із усіма відповідями світових інтелектуалів, які ми отримали, можна ознайомитись на сайті видання “Сьогодні”.

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!