«В Україні наразі спостерігаємо доволі високий рівень довіри до ЄС та його інституцій. Проте не варто думати, що так буде завжди. Парадокси євронастроїв в тому, що рівень довіри до ЄС, як не дивно, залежить від рівня інтегрованості тієї чи іншої країни до єврообʼєднання. Одна і та ж країна на етапі кандидатства і на етапі членства – це дві відмінні країни за рівнем довіри до ЄС».
Про це заявив Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру “Нова Європа”, під час пресконференції “Чи відчувають українці себе європейцями й наскільки довіряють європейським інституціям: опитування та аналітика”. Організатором заходу виступив Фонд “Демократичні Ініціативи” імені Ілька Кучеріва, який спільно із соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування.
«Можна було припустити, російсько-українська війна спричинила би більшу самоідентифікацію українців як європейців і сприйняття себе частиною західної цивілізації загалом. Але, як бачимо, суспільні настрої в нас дещо складніші. Гадаю, тут не йдеться про негативне ставлення до європейського світосприйняття, а радше – про самокритику, яка завжди була властива українцям. Мовляв, європейськість – це свого роду вищий рівень цивілізованості, до якого українцям треба ще підтягнутися. Тобто тут є значна частка самокритики», – так Сергій Солодкий пояснив настрої українців, 53% з яких за результатами опитування все ще не відчувають себе європейцями або відчувають себе ними незначною мірою.
Коментуючи результати опитування Сергій Солодкий зазначив, що хибною думкою є те, що українці на рекордному рівні підтримують членство країни в ЄС, а тому так буде завжди. Якраз існує загроза, що під час імплементації реформ такий рівень може знижуватися. І це становить чималі ризики.
«В цьому опитуванні ми маємо змогу спостерігати за дисбалансом довіри до української влади і до самого ЄС. У країнах-кандидатах політики часто пояснювали необхідність болісних реформ вимогами ЄС. Мовляв, ми ж проти, то Брюссель вимагає. У такий спосіб правлячі політики рятували свої рейтинги», – підкреслив Солодкий.
За словами спікера, Україна, втім, може бути дещо відмінним кейсом у питанні євронастроїв. Одна з численних причин євроскептицизму – це нездатність громадян адаптуватися до нових змін, їхня немобільність (часто такі люди мешкають у містечках і селах). Проте ці чинники не надто характерні для українців, які змушені реагувати швидко на нові і нові виклики в надстрімкому режимі. Щодо мобільності – то, вочевидь, Україна наразі вимушено чи не найбільш мобільна країна на континенті. Українці з постраждалих регіонів переїжджають західніше, мільйони громадян зараз мешкають в країнах-членах ЄС. Тому можна припустити, що український євроскептицизм, якщо і матиме місце, то базуватиметься на власних передумовах, не характерних для інших держав.
Що таке український євроскептицизм? Чим він відмінний від євроскептицизму Франції чи Угорщини? Євроскептицизм в країнах ЄС здебільшого повʼязаний із невдоволенням через так би мовити «брюссельський диктат», з недовірою до євроінституцій, з тим, що країни мусили передати частку свого суверенітету. В Україні принаймні досі євроскептицизм був повʼязаний якраз з тим, що, простіше кажучи, «євродиктату» було надто мало.
Роз’яснювальна робота щодо європейської інтеграції була завжди важливою в Україні. А тепер вона стає ще важливішою. І справа не в тому, що впаде популярність, довіра до політиків чи навіть до самого ЄС. Справа в тому, що від цих настроїв залежатиме успіх реформ і, власне, вступ до самого ЄС.
За словами доповідача, очевидно, що на тлі розчарувань у процесі євроінтеграції можуть здобувати популярність політики, які неприхильно ставитимуться до європейського курсу. Наразі ми таких рухів чи партій в Україні не знаємо, але це не означає, що вони не зʼявляться. Більшість євроскептичних партій у ЄС якраз зʼявлялися на тлі песимістичних настроїв громадян країн ЄС. Тому просвітництво й реформи мають йти пліч-о-пліч.
«Центр «Нова Європа» замовив власне соціологічне опитування в грудні 2022 року. Ми поставили таке запитання: «Чи вважаєте ви правильним, що ЄС виставив Україні вимоги про виконання реформ, без яких не може бути відкриття переговорів про вступ до ЄС?» 73% загалом поставилися схвально до вимог про виконання реформ зі сторони ЄС», – розповів Сергій Солодкий.
Дякуємо колегам із Фонду “Демократичні ініціативи” за запрошення до участі в обговоренні!
Результати опитування доступні на сайті Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Нижче запис заходу:
