“В Україні наразі спостерігаємо доволі високий рівень довіри до ЄС, до його інституцій. Проте не варто думати, що так буде завжди. Парадокси євронастроїв: рівень довіри до ЄС часто залежить від рівня інтегрованості тієї чи іншої країни до єврообʼєднання. Одна і та ж країна на етапі кандидатства і на етапі членства – це дві відмінні країни за настроями довіри до ЄС”.

Про це заявив Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру “Нова Європа”, під час пресконференції “Чи відчувають українці себе європейцями й наскільки довіряють європейським інституціям: опитування та аналітика”. Організатором заходу виступив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який спільно із соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне репрезентативне опитування.

Коментуючи результати опитування Сергій Солодкий зазнавчив, що хибною думкою є те, що українці на рекордному рівні підтримують членство країни в ЄС, а тому так буде завжди. Ні, якраз існує ризик, що під час імплементації реформ такий рівень може знижуватися. І це становить чималі ризики.

“Уже в цьому опитуванні ми маємо змогу спостерігати за дисбалансом довіри до української влади і до самого ЄС. У країнах-кандидатах політики часто пояснювали необхідність болісних реформ вимогами ЄС. Мовляв, ми ж проти, то Брюссель вимагає. У такий спосіб правлячі політики рятували свої рейтинги”, – підкреслив Солодкий.

Розʼяснювальна робота щодо європейської інтеграції була завжди важливою в Україні. А тепер вона стає ще важливішою. І справа не в тому, що впаде популярність, довіра до політиків чи навіть до самого ЄС. Справа в тому, що від цих настроїв залежатиме успіх реформ і, власне, вступ до самого ЄС.

“Очевидно, що на тлі розчарувань євроінтеграції можуть здобувати популярність політики, які неприхильно ставитимуться до європейського курсу. Наразі ми таких рухів чи партій в Україні не знаємо, але це не означає, що вони не зʼявляться. Більшість євроскептичних партій у ЄС якраз зʼявлялися на тлі песимістичних настроїв громадян країн ЄС”, – прокоментував Сергій Солодкий. “Тому просвітництво й реформи мають йти пліч-о-пліч“, – додав спікер.

Що таке український євроскептицизм? Чим він відмінний від євроскептицизму Франції чи Угорщини? Євроскептицизм в країнах ЄС здебільшого повʼязаний із невдоволенням через так би мовити «брюссельський диктат», з недовірою до євроінституцій, з тим, що країни мусили передати частку свого суверенітету. В Україні принаймні досі євроскептицизм був повʼязаний якраз з тим, що євродиктату було надто мало.

Центр «Нова Європа» замовив власне соціологічне опитування в грудні 2022 року. “Ми поставили таке запитання: «Чи вважаєте ви правильним, що ЄС виставив Україні вимоги про виконання реформ, без яких не може бути відкриття переговорів про вступ до ЄС?». 73% загалом поставилися схвально до вимог про виконання реформ зі сторони ЄС. Лише 9% були проти, вважаючи, що ЄС не може вимагати від України реформ під час війни. Ще 9% вважали, що ЄС має негайно надати Україні членство без будь-яких реформ. Лише 2,9% заявили, що ЄС не має права вимагати змін, бо Україні не треба туди вступати”, – розповів Сергій Солодкий.

За словами доповідача, Україна, втім, може бути дещо відмінним кейсом у питанні євронастроїв. Одна з численних причин євроскептицизму – це нездатність громадян адаптуватися до нових змін, їхня немобільність (часто такі люди мешкають у містечках і селах). Проте ці чинники не надто характерні для українців, які змушені реагувати швидко на нові і нові виклики в надстрімкому режимі. Щодо мобільності – то, вочевидь, Україна наразі вимушено чи не найбільш мобільна країна на континенті. Українці з постраждалих регіонів переїжджають західніше, мільйони громадян зараз мешкають в країнах-членах ЄС. Тому можна припустити, що український євроскептицизм, якщо і матиме місце, то базуватиметься на власних передумовах, не характерних для інших держав.

“Моє припущення щодо доволі високої кількості тих українців, які не вважають себе європейцями: це відбувається не тому, що вважають «європейськість» хибною, поганою, але тому, що впевнені, що до цього рівня треба ще дорости, підтягнутися. «Ну які ж ми європейці? Ось така ми Європа!», – часто можна почути самокритику серед українців. Європейськість сприймається як еталон нормальності, висока планка, до якої потрібно тягнутися”, – підсумував Сергій Солодкий.

Результати опитування доступні на сайті Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Нижче запис заходу: