Вашій увазі ключові месиджі спікерів четвертої панельної дискусії “Скільки це коштує? Ціна розширення і вплив на бюджет ЄС” під час 3rd EU Accession Exchange Forum:

Войцех Конончук, директор, Центр східних досліджень (OSW), Польща:

Ми ще не маємо достатньо досліджень, які б оцінили вплив вступу України на бюджет ЄС. Напевно, ще зарано про це говорити, але цифри дослідження, опублікованого лише цієї весни центром Bruegel, свідчать, що чиста вартість членства України в ЄС у семирічній фінансовій перспективі становитиме 136 мільярдів, тобто менше ніж 20 мільярдів євро на рік. Це лише 0,13 ВВП ЄС. Тож постає питання: багато це чи не дуже?

Існує поширена думка, що членство в ЄС — це лише гроші. А коли ми говоримо про так званих «старих членів» ЄС, також переважає ідея, що вони платять занадто багато. Але очевидно, що ЄС – це не лише про гроші. ЄС отримує вигоду від членства в спільному ринку. Це стимул не лише для економік країн Центральної Європи, а й для німецької та французької економік. Це також Шенгенська зона, спільні зусилля під час криз, як, наприклад, пандемія – усе це є вигідним для усіх.

Нам потрібна чесна дискусія всередині ЄС як щодо вартості, так і переваг вступу України до ЄС.

Ми також повинні чесно пояснити суспільству, що ЄС, як він був побудований на початку, є проєктом, заснованим на цінностях. Без України побудова Європейського проєкту буде незавершена.

Артуро Варвеллі, голова римського офісу Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR):

Як країна, що отримує вигоду від європейської інтеграції та співпраці з іншими країнами ЄС, Італія розглядає потенційну вартість розширення як свого роду довгострокову інвестицію. Тож ми маємо певним чином змінити наратив. Нові країни, які прийдуть до ЄС, відкриють нові та змінять уже наявні європейські ринки.

Ми повинні говорити про ціну нерозширення, тому що це слід враховувати. Італійський уряд розуміє, що вона буде високою через геополітичні та економічні причини. Попри ці побоювання, я думаю, що Італія розглядає розширення як необхідну умову для майбутнього Європи.

Вступ України до ЄС має поєднуватися з темою відновлення України. Тож перебування України в ЄС – це не лише витрати, але й подвійна вигода: як геополітична, так і економічна. Європейська спільнота має розглядати це приєднання як економічну можливість.

Розширення збільшить фінансовий тиск на членів ЄС. Але довгострокова вигода від більш стабільної, безпечної та інтегрованої Європи значно перевищує витрати. Економічний добробут буде спільною перевагою для економік країн ЄС. Отже, я думаю, що Італія залишається відданою підтримці цього процесу, якщо говорити про політичну лінію італійського уряду. І Італія розуміє, що інвестиції, які ми вкладаємо сьогодні, забезпечують сильнішу, більш об’єднану Європу в майбутньому.

Роберт Кірхнер, керівник проєкту Low Carbon Ukraine, Berlin Economics:

Завжди було зрозуміло, що європейський напрямок інтеграції набагато вигідніший для України. Але іноді забувають, що це вигідно і європейській стороні. Така інтеграція, з економічної точки зору, є безпрограшною ситуацією. Очевидно, що у відносному вираженні переваги більше на українському боці, оскільки вона менша, але коли ми говоримо про вартість і ціну, Європа також отримує економічну вигоду від інтеграції України.

Вступ України до ЄС мав би позитивний вплив на європейську сторону. Тому є заходи, до яких не варто вдаватися. Я маю на увазі блокади, які мали негативні наслідки для обох сторін. Вони не лише завдали шкоди Україні у війні, що було ударом у спину економічно, а й зашкодили європейській економіці. Тому що ми фактично більше експортуємо в Україну, ніж імпортуємо, і відповідно це була «програшна» ситуація для всіх. Крім того, є ембарго на певні товари, які, на мій погляд, абсолютно безглузді.

Інші – це автономні торговельні заходи, які були призупинені після війни, і наразі до червня 2025 року Україна може експортувати без мит до ЄС. Це добре, таке рішення приносить 3 мільярди доларів експортних надходжень. Але це тимчасовий захід, і проблема в тому, що інвестори не сприймають його як знак для інвестицій.

Ще один момент – це усунення технічних бар’єрів (TBT) та фітосанітарних заходів (SPS). Ми провели розрахунки, в результаті двостороння торгівля між ЄС та Україною може бути збільшена на 11 мільярдів доларів, а податкові надходження збільшаться на 1 мільярд доларів. Це середньострокові заходи, які потрібно впроваджувати паралельно з переговорами про вступ, щоб покращити економічні показники та підвищити стійкість України.

Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Україна:

Насправді Україна має досвід проведення важких реформ, коли скорочуються деякі пільги та субсидії. Ми бачимо, що це складно, але все ж можливо. Насправді важко оцінити витрати, пов’язані з цим, але вони насправді створюють можливості. Усі ці важкі для України реформи створюють можливості не лише для того, щоб український бізнес вийшов за кордон і почав торгувати з Європейським Союзом, а й створюють можливості для європейських країн залучати бізнес в Україну.

Україна має виконувати свою домашню роботу, і, власне, вона вже почала це робити. Ми впровадили багато реформ згідно з новим порядком денним і впровадимо ще більше. Українці усвідомлюють, скільки змін мають ще здійснити. Всі ці реформи спрямовані на наше процвітання, стабільну економічну ситуацію і можливості у сфері бізнесу.

Коли ми говоримо про такі можливості, мова йде не лише про сільське господарство, а й про харчову промисловість. Україна експортує багато сировини, але ми хочемо, щоб більше вироблялося в Україні. Саме тому зміни в технічному регулюванні та АСА важливі для України, щоб європейський бізнес міг прийти сюди, почати працювати за стандартами, які вже використовуються в ЄС. І саме тому український уряд просуває ці реформи, а бізнес з експертами їх підтримує.

Ми не можемо говорити про вартість розширення, не згадуючи про вартість відбудови України. Вартість все одно буде. Тому витрати на реконструкцію будуть випереджати витрати на розширення. Дуже важливо, щоб європейські країни реально допомогли нам виграти війну, тому що чим довша війна, тим більша вартість відновлення.

Спільні підприємницькі ініціативи – це справді те, що потрібно створювати, але уряд має виконати свою роботу щодо впровадження всіх необхідних реформ, аби бізнес почувався тут добре.

Сорін Іоніта, президент, Експертний форум (EFOR), Румунія:

Скільки коштуватиме вступ? Коротка відповідь – ніхто гадки не має. Існує дуже багато відомих невідомих (known unknowns), як, наприклад, реформа Спільної сільськогосподарської політики. Аби ми мали ЄС-35, що означає, через 10 років буде оновлений ЄС із 35 членами, включаючи Україну, Молдову та Західні Балкани, цілком очевидно, що потрібно змінювати правила гри, щоб отримати таку нову Європу.

Якщо ми чогось і навчилися в Україні за роки війни, так це того, наскільки важливо переосмислити виробництво енергії, децентралізувати виробництво, об’єднати мережі. І ми повинні озирнутися назад і запитати себе: чи це інтегрований ринок? Чи маємо ми спільний ринок не з сьогоднішніми потужними національними регуляторами, а такий, де можна вільно торгувати електроенергією і пристосовуватися для підвищення стійкості?

Подивіться на великі відмінності в цінах між державами-членами ЄС і поставте питання, чого ми можемо навчитися в України, і яким чином інтеграція України та інших країн може стати поштовхом для завершення реформ, які ми повинні були завершити в ЄС десятиліття тому. Ці незавершені дискусії, як ви знаєте, були відкладені, тому що реформувати Європу зсередини справді політично болісно.

ЄС – це насправді простір, де діють правила. Але коли почалася війна в Україні, і ми почали застосовувати санкції до російських олігархів або до людей з оточення Путіна, тільки тоді ми зрозуміли, наскільки важко це зробити насправді. Раптом ми побачили цілу екосистему консультантів, банкірів, агентів з нерухомості, які обслуговують інтереси брудних грошей з-за меж Європи, з різних авторитарних режимів, які крадуть у своїх людей і вкладають гроші в ЄС. Були зроблені певні кроки проти цього, але й досі ми бачимо, наскільки складно запроваджувати санкції і наскільки ці люди впливові. Я думаю, що це все ще нерозв’язане питання на порядку денному в ЄС.

Я сподіваюся, що інтеграція нової хвилі стане поштовхом для того, щоб завершити вкрай потрібні реформи всередині ЄС. Сподіваюся, це буде привід переосмислити багато речей всередині Європейського Союзу, а не лише зосередитися на тому, скільки це коштуватиме бюджету.

Модератором четвертої панельної дискусії люб`язно виступив Дмитро Шульга, директор програми “Європа і світ”, Міжнародний фонд «Відродження».

Переглянути запис Форуму можливо тут.

ФОТО-звіт доступний за цим лінком.

Форум організовано Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Європейською радою з міжнародних відносин, Інститутом європейської політики та реформ,  (Молдова), Центром ліберальної сучасності (Німеччина), та виданням «Європейська правда». Форум відбувся за підтримки ЄС у рамках проєкту «Європейське відродження України», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження».

Команда Центру “Нова Європа” щиро вдячна за широке медіа висвітлення події інформаційному агентству УКРІНФОРМ.