«Передача північнокорейських військовополонених Південній Кореї була добровільним кроком з боку України, який, на жаль, не отримав належної відповіді від Південної Кореї. Тому я радше розглядала б цей епізод як комунікаційний прорахунок, а не як навмисний крок президента Зеленського».

Наталія Бутирська, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа», прокоментувала для Korea JoongAng Daily, одного з провідних англомовних видань Південної Кореї, дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом щодо передачі двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї.

За словами Наталії Бутирської, українське суспільство загалом із розумінням поставилося до рішення передати військовополонених, оскільки Південна Корея широко сприймається в Україні як природний партнер. Водночас реакція Сеула, на її думку, виявилася несподівано різкою. Експертка припускає, що на неї могли вплинути внутрішньополітичні міркування, тоді як Офіс президента України, ймовірно, не очікував такої реакції.

Вона також звертає увагу на ширший контекст цієї історії. На думку Наталії Бутирської, публічний розголос навколо передачі міг мати на меті привернути увагу до вербування Росією військовослужбовців з різних країн та їхньої участі у війні проти України. Наразі Україна утримує військовополонених із 47 держав. Водночас, за її словами, Росія протягом шести місяців відкладала обміни військовополоненими, намагаючись повернути цих двох військовослужбовців.

Наталія Бутирська висловила сподівання, що попри дипломатичну напруженість новий посол України в Сеулі найближчим часом зможе розпочати роботу та сприяти відновленню довіри між двома країнами. Це особливо важливо з огляду на те, що українсько-південнокорейський діалог лише нещодавно почав набирати обертів.

Читайте більше у матеріалі Korea JoongAng Daily (англійською).