Ми у медіа
Асиметрія стриманості: геополітичні реалії та межі взаємодії Києва й Пекіна
12 листопада 2026, 12:52
автор: Наталія Бутирська

«Одним із ключових пріоритетів української дипломатії має стати тісніша координація політики з європейськими партнерами, з метою зробити так, щоб подальша підтримка Росії з боку Китаю створювала ризики політичних та економічних втрат у відносинах із ЄС, співмірні з вигодами, які Пекін отримує від партнерства з Москвою, або навіть більші за них. Зміна цього балансу, а не поглиблення двостороннього діалогу, до якого прагнув Київ, може створити умови для реального обмеження підтримки Росії з боку Китаю».

Наталія Бутирська, старша аналітикиня Центру «Нова Європа», у новій аналітичній статті для China Observers аналізує можливості та обмеження взаємодії Києва з Пекіном і пояснює, чому самого лише діалогу недостатньо, щоб змінити позицію Китаю щодо російської війни проти України.

Авторка зазначає, що Київ прагне зберігати дипломатичні канали зв’язку з Китаєм, аби не допустити його остаточного переходу на бік Росії. Однак чотири з половиною роки повномасштабної війни засвідчили: підтримка Москви з боку Пекіна визначається передусім власними стратегічними розрахунками Китаю, зокрема його протистоянням зі США, а не станом відносин з Україною.

У статті Наталія Бутирська аналізує:

  • чому очікування Києва та стратегічні пріоритети Пекіна розходяться, а також які паралелі між діями Росії в Україні та поведінкою Китаю в Азії пояснюють стратегічне зближення двох країн;
  • які вигоди Китай отримує від партнерства з Росією — від постачання енергоресурсів на вигідних умовах до доступу до передових військових технологій і досвіду ведення сучасної війни;
  • чому Пекін розглядає відносини з Україною крізь призму своїх відносин із ЄС і що свідчить про вибірковість контактів, зокрема запрошення міністра закордонних справ України до Китаю, яке досі не завершилося візитом;
  • як залежність України від китайських компонентів обмежує простір для маневру Києва, адже повний перехід на західні аналоги потенційно може збільшити витрати на 60%;
  • чому тісніша координація з європейськими партнерами може бути дієвішим інструментом впливу, ніж двосторонній діалог із Пекіном.

Читайте повну версію статті за посиланням (англійською).

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!