Коментар Катерини Зарембо для газети “Сьогодні“.

В Європі, що страждає від пандемії коронавірусу, тривають процеси, які можуть мати далекосяжні наслідки. Все частіше європейські політики піднімають дискусію про майбутнє Євросоюзу. Поки одні держави ЄС звинувачують сусідів у “національному егоїзмі”, інші поспішно зводять нехай віртуальні, але кордони. А влада третіх – користується моментом, щоб зміцнити власне становище, отримавши більші повноваження (Угорщина). Або провести вибори за схемами, що не відповідають європейським практикам (Польща). Розбиратися з усім цим ЄС доведеться пізніше. І дійсно незрозуміло, що саме на місці Євросоюзу побачать європейці, які вийдуть після карантину зі своїх квартир.

“Сто років не забудуть”

Коронавірус може поглибити тріщини, які вже існують в Європі, так що “Євросоюз може розпастися”, написали днями в спільній статті “Handelsblatt” і “Tagesspiegel” колишні міністри закордонних справ Німеччини Йошка Фішер і Зігмар Габріель.

“Європі зараз потрібні дві речі: спільна допомога в кризі і спільна програма відновлення після кризи. Італія та Іспанія сто років не забудуть Європі і особливо нам, німцям, якщо ми (…) підведемо їх зараз. І це саме те, що ми робимо зараз” , – пишуть дипломати.

Звичайно, говорити про майбутній розпаді ЄС сьогодні – певне перебільшення. Радше – найнегативніший сценарій з усіх можливих. Але те, що Європа вже не буде колишньою, не сумнівається ніхто. Але якщо не колишньою, то якою?

“Розберуться, хто кому допомагав”

Говорячи про майбутнє Євросоюзу, експерти сайту “Сьогодні” рекомендують не поспішати з далекосяжними прогнозами. Асоційований аналітик Центру “Нова Європа” Катерина Зарембо відзначила, що взаємні образи були в ЄС завжди. Але в даному випадку вони виникають тому, що проблема, з якою зіткнувся ЄС (втім, як і весь світ), незвичайна.

“Якщо для вирішення, наприклад, економічних питань в рамках ЄС існують регулярні інструменти, якими оперують органи ЄС, то на таку надзвичайну ситуацію кошти передбачені не були. Кожен вирішує проблему самостійно. Звичайно, допомога існує. Коли все закінчиться, думаю, всі розберуться, хто кому допомагав”, – говорить експерт.

Проте, на думку аналітика, є кілька моментів, які можуть містити небезпеку для ЄС в майбутньому.

“Наприклад, глибинна криза однієї з країн єврозони. І перший кандидат – Італія. Яка і раніше мала держборг більший, ніж це передбачено правилами ЄС. Але, думаю, інші країни ЄС зроблять все можливе, щоб Італію врятувати. Втім, говорити про це дуже рано, не так багато часу минуло, щоб будувати довгострокові прогнози. Але так чи інакше пандемія вплине. Хтось економічно краще або гірше впорається, хтось піде на великі обмеження прав і свобод. Загалом, якщо раніше ми говорили про “Європу різних швидкостей”, то це якраз тепер реалізується”, – каже Катерина Зарембо.

Криза розставить все по місцях

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін також вважає, що взаємини всередині ЄС багато в чому будуть залежати від того, як Євросоюз подолає пандемію і економічну кризу.

“Перший рівень викликів для солідарності всередині ЄС пов’язаний зі взаємодопомогою країн. Зараз на рівні ЄС здійснюється лише загальна координація. Все інше – на рівні національних урядів. Більш того, є певне змагання за ресурси. Зараз ситуація поліпшується. Наприклад, Німеччина бере на лікування важких пацієнтів з Італії і Франції. Але спочатку дії лідерів ЄС стали розчаруванням для багатьох громадян Євросоюзу”, – зазначив Павло Клімкін в коментарі сайту “Сьогодні”.

За його словами, всередині ЄС вже йде дуже складна дискусія щодо того, як буде відбуватися відновлення економіки.

“Радше за все, економічний удар буде навіть більшим, ніж за часів Великої депресії. За силою це буде щось середнє між ударами за часів Великої депресії і за часів війни. Зараз в ЄС ведеться дуже складна дискусія, яким чином заходи з відновлення економіки будуть фінансуватися – за рахунок ЄС (і якими в такому випадку будуть вкладення) чи ні. Від відповідей на ці питання залежить, яким буде Євросоюз в майбутньому”, – говорить Павло Клімкін.

Кінець бюрократії

Посол України в Італії Євген Перелигін вважає, що, безумовно, після закінчення глобального карантину зміниться не тільки Євросоюз, а й світ в цілому.

“Всі недоліки, які оголила проблема коронавірусу, повинні бути усунені. Упевнений, що такого забюрократизованого Євросоюзу, який функціонував до сьогоднішнього дня, ми через кілька років не побачимо”, – вважає посол.

Перші кроки в цьому напрямку можна побачити вже зараз. Так, Брюссель пішов назустріч Італії, яка більше всіх з країн ЄС постраждала від пандемії коронавірусу.

“ЄС дозволив Італії збільшити дефіцит бюджету, що дало країні додатково близько 140 млрд євро, які спрямовуються в економіку. До цього європейський Пакт стабільності і зростання, згідно з яким дефіцит бюджету не може перевищувати 3%, дуже строго дотримувався. Але в нинішній ситуації ЄС все ж погодився на зростання дефіциту бюджету Італії в цьому році до 3,4% (у минулому році дефіцит був на рівні 2,5%). Так, Брюссель поки не погоджується на випуск спільних європейських бондів, так званих “коронабондів”, які дозволили б усім країнам ЄС солідарно розділити відповідальність за післякризову ситуацію в найбільш постраждалих країнах. Однак є надія, що будуть прийняті нові загальноєвропейські солідарні інструменти”, – підсумував Євген Перелигін.

Відзначимо, що поки дискусії в ЄС щодо спільних дій з подолання кризи не завершилися результативно. Так, переговори Єврогрупи про виділення допомоги в розмірі 540 мільярдів євро, що почалися 7 квітня і тривали 16 годин поспіль, в результаті не привели до якогось рішення і були припинені. Як очікується, переговори продовжаться в четвер, 9 квітня. У разі якщо державам ЄС вдасться домовитися, буде реалізована найбільш амбітна програма допомоги в історії Євросоюзу.