Коментар Лео Літри для “Радіо Свобода”.

Шостого жовтня в Брюсселі відбудеться щорічний саміт Україна-ЄС. З чим підходять до цього саміту Київ та Брюссель з огляду на те, що це буде перша зустріч президента Володимира Зеленського з нинішніми керівниками Європейського союзу? Радіо Свобода намагалось розібратися що буде обговорюватись на саміті і якого прогресу досягнуто в деяких питаннях, остаточного рішення яких може й не бути.

Володимир Зеленський після перемоги на виборах президента вже мав один саміт – в липні минулого року, але то була зустріч з керівниками ЄС, які восени 2019 року мали вже залишати посади, а новий Європарламент після минулорічних виборів тоді ще не зібрався на свою сесію.

Відтак нині буде перший очний контакт Зеленського з трійкою керівників ЄС: президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, президенткою єврокомісії Урзулою фон дер Лаєн та президентом Європарламенту Давідом Сассолі.

Цікаво, що Шарль Мішель мав днями відвідати Україну і поїхати на Донбас в зону конфлікту, але через коронавірус ця поїздка перенесена. Проте сам факт готовності Мішеля їхати на Донбас свідчить, що всі розмови про якусь «втому» від України є безпідставними.

Тим більше, що днями в Україні побував керівник європейської дипломатії Жозеп Боррель, візит якого запам’ятався фразою про те, що ЄС для України «не є банкоматом», яку потім було усунуто з його статті. Хоча сама тема залишилась: ЄС, надавши Україні 14 мільярдів євро з 2014 року після Революції гідності, не має певності, що Київ ефективно використовує кошти.

Це одне тло візиту. Є ще й інше.

«Якщо подивитися на ширший контекст, маємо Нагірний Карабах, маємо Білорусь, маємо наближення виборів в Грузії і Молдові. А Україна – вона велика і люди не забудуть про Україну. Але Україна втратила певну частину позитивної енергії, яка була разом з свіжим мандатом на реформи, який мав Зеленський», – каже Ніку Попеску, паризький експерт Європейської ради з міжнародних відносин (ЄРМВ).

Отже, які питання обговорить саміт, який, не дивлячись на проблеми, має всі шанси бути успішним?

Антикоруцпія

Ті, хто стежив за візитом Борреля в Україну, помітили, що він розпочав його з зустрічі з антикорупційними активістами. Власне, боротьба з корупцією і певні сумніви щодо відданості нової влади цій справі дуже турбують європейців.

«Скромний поступ був у верховенстві права, деоліхархізації… Це була велика невдача попередніх 10 років і за це буде велика битва в наступні 10 років», – каже Ніку Попеску.

«Ми бачимо не просто відсутність, а реванш. Зеленський особисто не є корумпованим, він не Янукович, хоча й може ним стати. Проблема в людях довкола нього. Але якщо з цим нічого не робити, то він може закінчити як Янукович»,– каже лондонський експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон під час брифінгу для групи журналістів напередодні саміту.

На думку Вілсона, зараз у відносинах України та ЄС «склянка радше напівпорожня, аніж напівповна». Тобто відчувається, що відхід групи людей від влади на початку цього року, включно зі зміною прем’єра, залишили присмак розчарування в ЄС.

Брюссель також непокоїть наступ на антикорупційні інституції в Україні.

«До макрофінансової допомоги та безвізу були підв’язані незалежність НБУ, антикорупційна архітектура, перш за все, НАБУ і Антикорупційний суд. І в останні два місяця ми бачили, власне, наступ проти всіх них з різними тактиками та процедурними моментами. І це безпрецедентно. Раніше теж були наступи, але то було якось окремо і вогонь можна було згасити міжнародним тиском і вогонь гасився спільними зусиллями ЄС, МВФ та США», – пояснює Ґустав Ґрессель, берлінський експерт ЄРМВ

Відтак, президент Зеленський має заспокоїти керівників ЄС, що ніякого відходу від антикорупційної боротьби в Україні немає і не буде.

Назагал же враження таке, що Брюссель більше переймається реформами, боротьбою зі корупцією, судовою реформою, тощо. А Київ підходить більш прагматично, фокусуючись на економічних питаннях і більшому доступі до ринку ЄС.

Угода про асоціацію

Україна хоче внести зміни в Угоду про асоціацію з ЄС. З одного боку, це викликає певне непорозуміння, адже Угода набрала чинність трохи понад три роки тому, але з іншого боку, часи міняються, ростуть експортні апетити України, тим більше, що робота над Угодою починалася аж в 2008 році.

Тут є одне «але». Київ розуміє, що не може міняти «тіло» Угоди, яка ратифікована парламентами всіх членів ЄС. Тому йдеться про зміни в положеннях щодо глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі і додатків.

Україна хоче більших квот, розширення експортних можливостей адже ЄС тепер став її найбільшим економічним партнером в плані товарообігу.

«Чомусь коли говорять про модернізацію Угоди, то думають про перегляд своїх (українських) зобов’язань по відкриттю ринків. Насправді, переогляд можливий, але в бік подальшої лібералізації. Тобто, жодна зі сторін не матиме права закривати свій ринок, а тим більше встановлювати додаткові захисні бар’єри в Угоді. Але нам треба добре підготуватися і подумати, а що ми можемо запропонувати і де більше відкритися навзаєм, бо ми теж не повністю відкриті», – пояснює Вероніка Мовчан, українська експертка з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Брюссельський саміт, як очікується, обговорить питання модернізації Угоди про асоціацію і, можливо, дасть якийсь сигнал для подальшої роботи експертів.

«Умови різні. Україна готова до більш амбітної Угоди, аніж є зараз», – пояснює аналітик українського Центру «Нова Європа» Леонід Літра.

СОVID-19

Cаміт також обговорить ситуацію з коронавірусом в Україні – цифри останнього місяця в Україні в плані захворюваності тривожні. Також обговорять і допомогу, що її ЄС виділив на боротьбу з вірусом і чи ці кошти витрачаються цільово.

Відкрите небо

Ще кілька тижнів тому були надія, що ЄС та Україна можуть підписати на саміті Договір про спільний авіаційний простір, але в Брюсселі це питання буде обговорено, але сам Договір підписано наразі не буде.

Хоча робота над документом завершилась ще 2013 року, але було питання аеропорту Гібралтару через суперечку Британії та Іспанією. З виходом Британії з ЄС ця перешкода знята, а Договір також затвердили і країни Європи, які не є членами ЄС.

«Це знову переноситься, мені дуже цікаво, як на довго це переноситься, бо насправді це вже стає дуже довгограючою платівкою», – обурюється Мовчан.

Угода має значно розширити доступ лоукостів до України і збільшити географію та кількість авіарейсів між Україною та Європою.

З іншого боку, через пандемію коронавірусу в Україні та Європі ніби й поспіху немає – туризм впав, Україна періодично запроваджує заборони на в’їзд іноземців, а багато європейських країн тримають Україну в «червоній зоні» в плані коронавірусу.

Транспортні питання

Київ також хоче збільшення дозволів на транзит вантажного транспорту через територію сусідньої Польщі, яка видає обмежену кількість дозволів, що, як скаржаться українці, гальмує зростання українського експорту до ЄС.

Відтак, Київ хоче винести це з двостороннього рівня з Польщею на рівень ЄС, на рівень Брюсселя.

«Бо скандал зі зменшенням кількості дозволів і зменшення квот на транзит і на ввезення товарів в Польщу, наприклад, – це вже довготривала історія, – пояснює ситуацію Мовчан. – У нас відбувається зростання торгівлі, але скорочується кількість дозволів, які надає польська сторона. Це тема, яка, як сподіваються, голосно буде звучати на саміті».

«Промисловий безвіз»

Також саміт обговорить і тему так званого «промислового безвізу», тобто перенесення процесів сертифікації та ліцензування при експорті українських товарів до ЄС до України. Щоб не чекати дозволу на відповідність стандартам якості експортної продукції від країн ЄС, а натомість щоб про таку відповідність виносили рішення українські органи. Це б дуже полегшило б експорт до ЄС.

Зараз відбувається другий раунд оцінювання українських органів контролю за якістю з боку європейських експертів. Тому успіхом брюссельського саміту буде підтвердження зацікавленості ЄС в промисловому безвізі з Україною.

«Не треба очікувати багато, але саміт буде важливим кроком і важливим тиском щоби ЄС завершив перевірку і сказав, що саме не вистачає, з їхньої точки зору, і тоді ми зможемо рухатись далі», – пояснює Вероніка Мовчан.

«Східне партнерство»

Також серед тем саміту і ситуація в «Східному партнерстві», що охоплює Україну, Молдову, Грузію, Білорусь, Вірменію та Азербайджан.

Україна домагається аби «передовій трійці» (Україні, Молдові та Грузії) були надані переваги в політичному плані, зокрема якась обіцянка європейської перспективи, оскільки ці країни мають Угоди про асоціацію, зони вільної торгівлі і декларують членство в ЄС як офіційну стратегічну мету.

«Ясно, що коли ви поїде в Україну, Грузію чи Молдову, то почуєте, що «Східного партнерства» недостатньо, ми хочемо вступу до ЄС, ми хочемо більшого! – пояснює Ніку Попеску. – Важливо не лише критикувати «Східне партнерство», а важливо також помічати і його досягнення. Бо інакше в ЄС не буде зацікавленості далі інвестувати в програму, яка не працює, якщо вона справді не працює».

Білорусь

Саміт Україна-ЄС обговорить окремо і ситуацію в Білорусі.

В білоруському питанні Київ не запровадив санкції як це зробив ЄС і деякі окремі його члени на двосторонньому рівні. Але назагал Київ критично поставився до Олександра Лукашенка, білоруських виборів та силового підходу Мінська до вгамування протестів.

Україна поступово відходить від свого принципу вважати Лукашенка гарантом білоруської державності щоби Білорусь «не проковтнула» Росія. По-перше, сам Лукашенко, під яким захиталось крісло, взяв сильний проросійський акцент. А з іншого боку, протести показали, що в білоруської державності вже з’явися інший, міцніший гарант – білоруський народ.