Аналітичну статтю люб’язно опублікувало видання Європейська правда.

Данія, Норвегія та Японія належать до активної частини країн, налаштованих на довготривалу підтримку України в умовах війни на виснаження, яку веде Росія. За два роки російської агресії ці держави продемонстрували готовність ламати власні пацифістські принципи та проявляти рішучість там, де це може стати прикладом для інших.

Ці три держави належать не тільки до лідерів іноземної державної допомоги Україні, але й першими серед інших країн впровадили довготермінові програми підтримки України та підтримали підписання двосторонніх угод у сфері безпеки. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, за сумою наданої Україні допомоги на державному рівні Данія, Норвегія та Японія відповідно, входять у першу десятку після ЄС, США, Німеччини та Великої Британії^[1]. Однак якщо вимірювати за долею ВВП країни-донора, то Данія знаходиться на 2 місці з часткою 2,4 відсотки, Норвегія на четвертому з часткою 1,7 відсотки, доля Японії становить 0,17 відсотки^[2]. В той час, як допомога Данії та Норвегії головним чином спрямована на військові потреби – четверте та шосте місце відповідно серед 31 країни-донора військової допомоги Україні, Японія перебуває на четвертому місці за розміром спрямованої бюджетної підтримки Україні.

Про внесок цих країн в Україні говорять набагато менше, якщо порівнювати з США, Німеччиною, балтійськими державами чи Польщею. А між тим, ці три країни цілком впевнено можна назвати партнерами, які заслуговують на окрему увагу.

Данія та Норвегія – з прицілом на довготермінову підтримку

Данія стала першою країною поза G7, яка підписала двосторонню Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Данією терміном на 10 років^[3]. Згідно з укладеною угодою, країна надаватиме довгострокову військову підтримку Україні, яка спрямована на посилення військово-повітряних сил та протиповітряної оборони, морської безпеки, розмінування, розвитку технологій та безпілотників тощо. Окрім того, опікуватиметься підтримкою цивільної сфери та стійкості України, допомогою постраждалому від війни населенню, а також підтримуватиме реконструкцію та відновлення України. Втім, заявлені цілі уже активно реалізуються на практиці, і що стосується ініціативності у наданні військової техніки та озброєнь, і щодо проєктів термінової відбудови (насамперед, йдеться про патронат Миколаєва та Миколаївської області).

Данія зіграла ключову роль у розблокуванні рішення надати Україні винищувачі F-16 та взяла на себе лідерство в авіаційній коаліції. Навесні 2023 року віддала своїх 19 гармат Caesar, щойно придбаних у французького Nexter (саме про це говорила прем′єр-міністерка Метте Фредеріксен, що її країна «віддала всю свою артилерію Києву) і це стало важливим поштовхом для формування коаліції з артилерії^[4]. Копенгаген виділив 4.9 млрд євро фінансової підтримки (не враховуючи підтримку через структури ЄС), з яких військова становить 4,5 мільярди^[5]. Станом на сьогоднішній день Данія відправила 16 пакетів військової допомоги. У березні 2023 року країна створила Український фонд, спрямований на довгострокове надання допомоги Україні  на суму 8,5 млрд. євро з рівномірним розподілом коштів протягом 6 років (2023-2028)^[6].

У рамках цього Фонду була створена державна схема кредитування та гарантій через Експортно-інвестиційний фонд Данії (EIFO) з капіталом 130 млн. євро на довгострокові позики й гарантії для датського експорту та інвестицій в Україну. Наразі через EIFO реалізується 21 проєкт^[7]. Два з них спрямовані на фінансування відбудови та розширення інфраструктури постраждалих агропромислових компаній «Нібулон» (25 млн. євро) та «Агрофьюжн» (15 млн. євро). Решта проєктів не розголошується з міркувань безпеки: почасти відновлені об′єкти потрапляють знову під обстріли. Як розповів один із керівників цієї програми, попри ризики, уряд Данії спонукає бізнес інвестувати в Україну, і це один із способів продемонструвати підтримку країні, яка потерпає від війни^[8].

Данія взяла під патронат Миколаїв та Миколаївську область навесні 2023 року і з того часу виділила кілька пакетів допомоги на суму 121 млн доларів на відновлення регіону. «Ми вже з данцями, як родичі», – зазначив очільник обласної військової адміністрації Віталій Кім, і це чітка характеристика залученості країни до відбудови регіону, який продовжує страждати від регулярних російських обстрілів^[9].

Норвегія, зі свого боку, бере участь у трьох важливих коаліціях: морській, яку очолює разом із Великою Британією; у коаліції F-16 (пожертвує свої літаки та бере на себе навчання українського персоналу) та коаліції протиповітряної оборони (системи NASAMS успішно захищають українське небо). Наразі офіційний Осло також перебуває в процесі обговорення безпекової угоди з Україною. Норвезькі колеги в приватній розмові зазначили, що для їхніх політичних кіл сусідня держава є серйозним дороговказом у прийнятті власних рішень щодо підтримки України.

Норвегія одна з перших запровадила багаторічну стратегію в рамках Програми підтримки Нансена (названа на честь лауреата Нобелівської премії миру Фрідтьофа Нансена, який сто років тому проводив гуманітарну місію на території України під час Голодомору). Вона передбачає виділення 7,4 мільярдів доларів на період 2023-2027 років із рівним розподілом коштів для військової та цивільної допомоги України^[10].

Це найбільша в історії Норвегії програма допомоги країні, яка перебуває у стані війни, та включає наступні напрямки: широка військова допомога (ППО, артилерійські боєприпаси, розвиток ВМС України разом з Великою Британією); цивільна підтримка діяльності держави та критично важливих сфер, таких як енергетика, ядерна безпека, охорона здоров′я; невідкладна гуманітарна допомога 14,6 млн українцям та сусіднім країнам, які сильно постраждали від наслідків війни (зокрема Молдові).

Наприкінці минулого року прем′єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час візиту до України оголосив про виділення додаткової допомоги 1,8 млрд доларів на 2023 рік та пообіцяв збільшити витрати з суверенного національного фонду в найближчі роки для фінансування військової та гуманітарної допомоги Україні^[11]. Прибутки національного фонду країни різко збільшилися через відмову європейських держав від експорту російських енергоресурсів та зростання закупівлі норвезьких нафти і газу. Відтак, всередині країни політики та громадськість закликають уряд збільшити допомогу Україні за рахунок отриманих надприбутків, особливо зважаючи на затримку та непевність американської підтримки в майбутньому.

Уряд Норвегії також дозволив прямий продаж зброї та продукції оборонного призначення від своєї оборонної промисловості Україні. Відповідні зміни набули чинності 1 січня 2024 року. Норвезька політика експортного контролю (рішення Стортинга 1959 року) забороняє продавати зброю та боєприпаси в країни, де відбувається війна. Рішення уряду було прийняте винятково щодо України і «виправдане надзвичайною ситуацією з політикою безпеки, в якій ми зараз знаходимося разом з нашими союзниками»^[12].

Реальне усвідомлення російської загрози, зробило Норвегію надійним партнером України у боротьбі проти російської агресії. Норвежці, які завжди пишалися своєю репутацією «мирної нації», не тільки підтримують, але ще й критикують уряд за повільне, на їх погляд, ухвалення рішень щодо надання військової підтримки Україні^[13]. Данія і Норвегія єдині у своїй позиції, що російська війна проти України порушує міжнародне право і виступає найбільшим викликом політиці безпеки, як окремо кожної країни, так і європейської безпеки загалом. І в цьому вони, попри географічну відстань, сходяться з Японією.

Голос України в Азії

«Японії не потрібно зайвий раз пояснювати: інвестиції в безпеку України – це і інвестиції в безпеку Японії, бо ніхто зі світових лідерів так чітко не сформулював взаємозвʼязку між агресією РФ і потенційною агресією Китаю, як премʼєр Кішіда у своїй вже знаменитій фразі: Україна сьогодні – може бути Східна Азія завтра», – зазначила директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук під час 4-го Форуму Україна-Японія, який відбувся 15 березня у Києві^[14].

Питання безпеки є одним з фундаментальних у двосторонніх відносинах двох держав, позаяк японська сторона чітко артикулює думку, що національна безпека в Європі не може розглядатися окремо від національної безпеки Східної Азії та загалом Азійсько-Тихоокеанського регіону. Російська агресія проти України породила поняття «комплексної національної безпеки», до якої входять енергетична, ядерна та продовольча безпека, а також економіка. Токіо усвідомлює глобальний вплив цих наслідків та активно підтримує Україну в пошуку шляхів їх вирішення.

Надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда під час Форуму підкреслив, що за ці «два роки невиправданої війни Україна та Японія відкрили по-новому одна одну, і наші відносини стали набагато ближчими, ніж коли в минулому»^[15]. І тут немає перебільшення. Японія – одна з небагатьох азійських держав, яка надає надзвичайну підтримку Україні, як із точки зору фінансової та гуманітарної допомоги, так і дипломатичної. Під час минулорічного головування в G7 Токіо став головним промоутером України на усіх майданчиках групи та поза її межами, намагаючись підтримувати максимальну увагу до російсько-української війни. Запрошення на саміт у Хірошімі Президента Володимира Зеленського – вперше в історії України – дозволило не тільки сфокусувати увагу на її підтримці серед держав-учасниць G7, але й запрошених учасників, серед яких були провідні країни Азії – Індія, Республіка Корея, Австралія, Нова Зеландія та Індонезія. Зусилля японської сторони різко контрастують з позицією індійського уряду, який максимально обмежив обговорення російсько-української війни на майданчиках G20 під час свого минулорічного головування. Не менш важливим сигналом підтримки України також став візит прем′єр-міністра Фуміо Кішіди до України у березні минулого року, який збігся в часі, а відтак, отримав і очевидні паралелі, з відвідинами Сі Цзіньпінем Москви.

Ще одним важливим досягненням головування Японії у G7 стало підписання Спільної декларації про підтримку України 12 липня 2023 року – рамкового документа, який проклав шлях до укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими державами-гарантами. На сьогодні Японія – єдина азійська держава, яка готується підписати двосторонню угоду про співробітництво у сфері безпеки. За словами заступника керівника Офісу президента України Ігоря Жовкви, сторони домовились не розголошувати деталі угоди на етапі обговорення, але вона буде досить «сильною»^[16].

Від початку повномасштабного вторгнення Японія уже надала важливу підтримку для економічної та фінансової стабільності України на суму понад 4,6 млрд доларів^[17]. Разом з Норвегією Токіо серйозно підтримав державний бюджет України на початку нинішнього року, спрямувавши 760 млн. доларів (465 млн доларів та 295 млн доларів відповідно) безповоротного фінансування в рамках проєкту Світового банку PEACE, що допомогло компенсувати частину соціальних (пенсії, зарплати медикам, учителям, працівникам ДНС) та оборонних витрат.

У грудні минулого року під час онлайн-саміту G7 прем’єр-міністр Кішіда пообіцяв Україні додаткових 4,5 млрд. доларів, включно з 1 млрд. доларів гуманітарної допомоги, який передбачає фінансування генераторів та інших джерел електроенергії для підтримки енергетичної системи України, а також заходи щодо розмінування та боєприпасів, що не розірвалися^[18]. Решта 3,5 мільярда доларів підуть на фінансування кредитних гарантій для кредитів Світового банку Україні. Ці кошти були виділені в момент, коли американська допомога застрягла в Конгресі, що продемонструвало готовність Японії підставити своє плече, коли це особливо необхідно.

Допомога Японії переважно сфокусована на фінансовій та гуманітарній сферах, вагомій підтримці енергетичної системи України (надання потужних автотрансформаторів, енергообладнання, габіонів, призначених для захисту критичної інфраструктури), а також питаннях термінової відбудови (допомога Ірпеню, Херсону тощо). Втім, обмеження пацифістської конституції країни забороняють військову допомогу. Раніше японський уряд формалізував надання нелетального військового обладнання країнам, які стикаються з незаконним вторгненням, відповідно до міжнародного права, що стало прецедентом та допомогло спрямувати дрони, бронежилети, каски, зимовий одяг, біноклі, освітлювальні засоби та інше нелетальне обладнання українським військовим. Наприкінці грудня минулого року Японія послабила суворі правила експорту зброї та дозволила продавати ліцензовані ракети протиповітряної оборони Patriot до США, а за згоди Токіо американці можуть надати їх і європейським партнерам^[19]. І хоча передача цих ракет заборонена Україні, яка перебуває в стані війни, рішення Японії допомагає західним партнерам підтримати засобами ППО Київ, а японськими, натомість, поповнити свої запаси. Можливо, цей внесок виглядає досить скромним порівняно з іншими західними партнерами, для Японії – це значний крок у бік її власної еволюції в питаннях подолання серйозного експортного контролю.

Натомість японський уряд бере на себе ініціативу з реконструкції та повоєнної відбудови України, що дасть можливість використати свій власний досвід із відновлення після війни та руйнівних стихійних лих. Проведення в Токіо Японсько-української конференції з економічного розвитку та відбудови за участі прем′єр-міністрів Дениса Шмигаля та Фуміо Кішіди, представників урядового сектору, місцевої влади та бізнесу двох  країн в період, коли в Україні продовжується війна, а європейські партнери дезорієнтовані подальшою політикою США щодо виконання своїх зобов′язань, покликане стати сигналом для західних країн про необхідність об′єднатися навколо України та продемонструвати РФ, що розколоти Захід не вдасться. Конференція збіглася в часі з Мюнхенською безпековою конференцією, і її настрої різко контрастували з песимізмом, який охопив європейців. Підписання 56 урядових угод та меморандумів підкреслюють віру в українську перемогу – Японія не схильна до формальностей, а ретельно готується до ухвалення будь-яких рішень. Надзвичайний та повноважний посол України в Японії Сергій Корсунський підтвердив, що Токіо міцно стоїть на своїх позиціях (підтримки України та санкційного тиску на РФ) та не демонструє зменшення уваги щодо України на тлі розмов у світі про так звану «втому від війни»^[20].

Щоправда, успішна реалізація проєктів з відбудови потребує більшого залучення великих японських корпорацій (їх було представлено лише сім серед вісімдесяти учасників конференції), які, схоже, наразі бояться втрати активів та бізнесу на території РФ, а тому не поспішають долучатись до проєктів з відбудови України^[21]. Згідно з даними KSE Institute, станом на листопад 2023 року 117 японських компаній залишаються в РФ, 53 згорнули операції, лише 8 остаточно вийшли з ринку^[22]. Як бачимо, великий російський ринок досі залишається привабливим для японських та інших зарубіжних компаній, відтак перед Україною стоїть завдання як пошуку шляхів зменшення присутності західного бізнесу в РФ, так і створення умов для залучення іноземного бізнесу до країни.

Успішна реалізація проєктів, запланованих під час конференції в Токіо, страхування воєнних ризиків та гарантії інвестицій, залучення коштів у відбудову (зокрема за рахунок конфіскації російських активів) та перспектива win-win співпраці, коли інвестиції в Україну – це не тільки про внесок, але й власний заробіток, стануть позитивним сигналом не тільки для великих японських корпорацій, але й західного бізнесу загалом. Іншим незмінним завданням для України є зміцнення захисту, стійкості, а також імплементування реформ, які, зокрема, стосуються судової системи, урядування, прозорості, боротьби з корупцією – це той кредит довіри, який однаково визначається, як у Токіо, так і в європейських столицях.

Японія, Данія та Норвегія від початку повномасштабного вторгнення серед лідерів підтримки України. Випробування американського лідерства породжує не тільки серйозне занепокоєння в різних кінцях світу, але й підштовхує малі та середні держави брати ініціативу на тих ділянках, де вони зможуть бути корисними. Усі три держави виявилися надійними партнерами України та підставили плече в момент, коли підтримка інших стала на паузу: і що стосується надання необхідного озброєння, і приєднання до чеської ініціативи з придбання артилерійських снарядів, і фінансування українського бюджету. Водночас, кожна з них підтверджує готовність бути з Україною, «скільки буде потрібно», але цілком конкретними діями та довготерміновими програмами підтримки. І це дійсно ставить їх у ряд тих, хто став надійним партнером, випробуваним війною.

ПОДЯКА

Особлива подяка в підготовці аналітичної статті Надзвичайному та Повноважному послу України в Японії Сергію Корсунському, раднику Посольства Королівства Данії в Україні Kaare Andreasen, раднику зовнішньої політики Данії Carsten Sꟁndergaard, голові Норвезько-української асоціації дружби Jꟁrn A. Sund-Henriksen, журналісту  Ukraine.Podden (Норвегія) Tormod Malvin Sꬱther, членкині правління ЦПК, співзасновниці Міжнародного центру Української перемоги Олені Галушці, а також спікерам 4-го Форуму Україна-Японія, організованого Центром “Нова Європа” та Посольству Японії в Україні.

[1] Ukraine Support Tracker, Kiel Institute for the World Economy, 16 лютого 2024, https://www.ifw-kiel.de/topics/war-against-ukraine/ukraine-support-tracker/

[2] Там само.

[3] Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Данією, Офіційне інтернет-представництво Президента України Володимир Зеленський, 23 лютого 2024, https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-ta-dovgostrokovu-p-89185

[4] Denmark’s Caesar self-propelled horwitzers arrive in Ukraine, Ukrainska Pravda, 28 квітня 2023, https://www.pravda.com.ua/eng/news/2023/04/28/7399925/index.amp

[5] Danish Support for Ukraine, Ministry of Foreign Affairs of Denmark, 27 лютого 2024, https://um.dk/en/foreign-policy/danish-support-for-ukraine 

[6] Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Данією, Офіційне інтернет-представництво Президента України Володимир Зеленський, 23 лютого 2024, https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-ta-dovgostrokovu-p-89185

[7] Там само.

[8] Інтерв’ю з представником данського уряду.

[9] Віталій Кім: «Колаборанти в ОВА, оборона міста, туристичний сезон та політичні амбіції», інтерв’ю, Радіо Свобода, 3 червня 2023, https://www.youtube.com/watch?v=3lUfOQHyKmI

[10] Norwegian support to Ukraine and neighboring countries, Government.no, https://www.regjeringen.no/en/topics/foreign-affairs/humanitarian-efforts/neighbour_support/id2908141/?expand=factbox2963912

[11] Прем’єр Норвегії оголосив про надання Україні $1,8 мільярда допомоги, UKRINFORM, 13 грудня 2023, https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-polytics/3799562-premer-norvegii-ogolosiv-pro-nadanna-ukraini-18-milarda-dopomogi.html

[12] Direct sales of weapons and defense-related products to Ukraine permitted from 1 January 2024, Government.no, 1 січня 2024, https://www.regjeringen.no/en/aktuelt/direct-sales-of-weapons-and-defense-related-products-to-ukraine-permitted-from-1-january-202

[13] Інтерв’ю з представником норвезької громади.

[14] «Центр «Нова Європа» провів IV Форум Україна-Японія», 15 березня 2024 року, http://neweurope.org.ua/tsentr-nova-yevropa-proviv-chetvertyj-forum-ukrayina-yaponiya/

[15] Там само.

[16] Там само.

[17] Там само.

[18] Japan to provide Ukraine with $4.5 billon for reconstruction, Ukrainian World Congress, 7 грудня 2023, https://www.ukrainianworldcongress.org/japan-to-provide-ukraine-with-4-5-billion-for-reconstruction/

[19] In major shift, Japan eases rules on exporting defense gear, The Japan Times, 22 грудня 2023, https://www.japantimes.co.jp/news/2023/12/22/japan/japan-defense-equipment-exports/?fbclid=iwar2azkdhhvgr7ck_qi4jmabterjk4fyw7xjhjaxv

[20] «Центр «Нова Європа» провів IV Форум Україна-Японія», 15 березня 2024 року, http://neweurope.org.ua/tsentr-nova-yevropa-proviv-chetvertyj-forum-ukrayina-yaponiya/

[21] «Центр «Нова Європа» провів IV Форум Україна-Японія», 15 березня 2024 року, http://neweurope.org.ua/tsentr-nova-yevropa-proviv-chetvertyj-forum-ukrayina-yaponiya/

[22] 117 японських компаній продовжують працювати в РФ, сплачуючи мільйонні податки – дослідження KSE, Kyiv School of Economics, 28 листопада 2023, https://kse.ua/ua/about-the-school/news/117-yaponskih-kompaniy-prodovzhuyut-pratsyuvati-v-rf-splachuyuchi-milyonni-