Посилення азійського флангу для підтримки України (Японія, Південна Корея, Тайвань)

Аналітичну записку підготувала Наталія Бутирська, асоційована старша аналітикиня Центру “Нова Європа”

Повний текст аналітичної записки доступний українською тут.

Ключові висновки

Санкційний тиск. Японія, Південна Корея та Тайвань активно долучилися до санкційного тиску на Росію та надання фінансової й гуманітарної допомоги Україні, оскільки сприйняли напад РФ як небезпечний сигнал про готовність великих держав силою змінювати кордони – ризик, який безпосередньо стосується стабільності Східної Азії та можливих дій Китаю щодо Тайваню.
Японія – один з ключових фінансових донорів України. Японія підтримує Україну як фінансово (12,1 млрд євро держпідтримки, 1,65 млрд євро гуманітарної), так і практично: надає гуманітарну допомогу, нелетальне військове обладнання, техніку для розмінування, транспортні засоби, а також інвестує в відновлення критичної інфраструктури та економіку через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) і приватні компанії. Крім того, Японія координує дії з G7 і НАТО, інтегруючи азійську підтримку у глобальну коаліцію на захист України.
Південна Корея – гнучкий і обережний партнер України. Республіка Корея надає Україні фінансову допомогу (≈494 млн дол. США), гуманітарну підтримку (≈441 млн дол. США), обладнання для розмінування та нелетальні військові засоби, а також кредити для розвитку інфраструктури через корейський Фонд співробітництва в економічному розвитку (EDCF). Сеул діє обережно через внутрішні політичні ризики та загрозу з боку Північної Кореї, використовуючи опосередковані канали (через НАТО, США, ООН) і концентруючись на відновленні критично важливих об’єктів та соціальної інфраструктури.
Тайвань – активний демократичний партнер України. Після вторгнення Росії Тайвань сформував широку суспільну та урядову підтримку України, сприймаючи український успіх як ключовий для власної безпеки й стримування Китаю. Підтримка включає гуманітарну допомогу (понад 150 млн дол. США з 2022 року), яка використовується на фінансування відновлення міст, медичних закладів та енергетичної інфраструктури, технологічну допомогу у модернізації «смартміст». Діяльність Тайваню реалізується через неофіційні та приватні канали, а також через країни Центральної та Східної Європи через відсутність офіційних дипломатичних контактів з Україною.
Занепокоєння через непослідовність США. Повернення Дональда Трампа до влади продемонструвало непослідовність американської підтримки України, що викликало у Японії, Південної Кореї та Тайваню занепокоєння щодо надійності США як безпекового партнера. Це змусило країни Східної Азії зміщувати фокус на питання власної безпеки. Японія зберігає послідовну активну підтримку України, Південна Корея обирає прагматичний курс, зважаючи на відносини з Росією та Китаєм, а Тайвань надає допомогу через гуманітарні та технологічні проєкти, водночас оцінюючи ризики для безпеки острова. Нові реалії підкреслюють потребу формування довгострокових стратегічних партнерств для забезпечення стабільної підтримки України та захисту власних регіональних інтересів.

Вступ

Японія, Республіка Корея та Тайвань – три ключові демократії Східної Азії, які з перших днів російської агресії проти України продемонстрували солідарність із західними союзниками. Вони засудили дії Росії, ввели санкції та запровадили експортні обмеження для РФ на стратегічні товари, а також надають фінансову, гуманітарну та нелетальну допомогу Україні. Така позиція стала відображенням усвідомлення цих держав, що підрив міжнародного порядку в Європі створює безпосередні ризики для стабільності в Азії.

Під час виступу на 19-му діалозі IISS Shangri-La 10 червня 2022 року тодішній прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда наголосив, що жодна країна чи регіон не може сприймати російсько-українську війну як «чужу проблему», адже вона підриває основи міжнародного порядку. Його теза: «Україна сьогодні може бути Східною Азією завтра», – стала ілюстрацією терміновості сприйняття безпеки у світі, відобразивши серйозні побоювання, що російська агресія проти України знизила поріг для військового конфлікту, а відтак Пекін може використати ситуацію для застосування військової сили проти Тайваню та інших сусідів. Для самого Тайваню війна в Україні стала власним сигналом небезпеки. «Україна сьогодні – Тайвань завтра» – набуло особливого значення в тайванському суспільстві, відображаючи сприйняття українського опору як критично важливого для збереження миру в Тайванській протоці. Подібну паралель провів і тодішній президент Республіки Корея Юн Сук Йоль наголосивши, що безпека Атлантичного та Індо-Тихоокеанського регіонів тісно взаємопов’язана, підкресливши: «Війна в Україні нагадала нам, що криза безпеки в одному регіоні може мати глобальні наслідки».

Російська агресія проти України суттєво змінила глобальний стратегічний баланс, висвітливши зростаючу роль східноазійських держав у війні на Європейському континенті. З одного боку, поглиблення партнерства між Росією та Китаєм, залучення Північної Кореї до війни проти України та підписання Договору про всеосяжне стратегічне партнерство у 2024 році закріпили формування осі авторитарних режимів, які прагнуть переглянути чинний міжнародний порядок. З іншого – демократичні країни регіону, зокрема Японія, Південна Корея та Тайвань, стали вагомими позаєвропейськими центрами підтримки України. Проте з приходом до влади Дональда Трампа та зміни політичного лідерства всередині країн, Україна повинна докласти зусиль, щоб зберегти та посилити підтримку від азійських партнерів.

Висновки і рекомендації

Нові геополітичні реалії підкреслюють стратегічну роль демократичних країн Східної Азії – Японії, Південної Кореї та Тайваню – у підтримці України. Вони демонструють різні підходи: від активного фінансового, гуманітарного та технологічного залучення Японії, до гнучкої дипломатичної підтримки Південної Кореї та стратегічної участі Тайваню через технологічні та гуманітарні проєкти. Ця допомога не лише підсилює обороноздатність та відновлення України, а й формує нову мережу міжнародної солідарності, де український успіх сприймається як ключовий фактор глобальної стабільності.

Однак досвід цих країн показує: підтримка буде стійкою лише за умови перетворення короткострокової солідарності на довгострокові стратегічні партнерства, які враховують політичні, економічні та безпекові інтереси обох сторін.

Постає питання про те, як Україні забезпечити стійку міжнародну підтримку в умовах війни, зокрема на тлі політичного тиску з боку окремих міжнародних партнерів, таких як Дональд Трамп, та спроб Росії нав’язати капітуляційні умови. Для ефективного зміцнення своєї позиції Україна потребує не лише короткострокової військової допомоги, а й системної, тривалої підтримки, яка охоплювала б як безпекові аспекти, так і економічну, технологічну та інфраструктурну відновлювальну співпрацю.

На основі цього аналізу можна сформувати наступні рекомендації щодо продовження підтримки України з боку Японії, Південної Кореї та Тайваню:

Підтримка міжнародного тиску на РФ задля досягнення справедливого миру в Україні

Україні слід активізувати двосторонню та багатосторонню співпрацю з Республікою Корея, Японією та Тайванем для посилення міжнародного тиску на РФ. Це включає регулярний обмін інформацією щодо дотримання санкцій міжнародними компаніями, координацію введення нових обмежувальних заходів та підтримку ініціатив, що запобігають обходу санкцій.

Паралельно необхідно продовжувати координувати дипломатичні кроки щодо недопущення повернення РФ до G7 та інших платформ до досягнення справедливого миру, а також розвивати економічні та безпекові механізми підтримки України, що зміцнюють стратегічні відносини з цими країнами та підвищують ефективність тиску на РФ.

Посилення політичного діалогу

Україна має стимулювати подальшу активну позицію Японії в питаннях підтримки на міжнародному рівні, посилюючи співпрацю з новим урядом.

Україна має налагодити контакт з новим президентом РК та урядом, щоб надати імпульс двосторонній співпраці між країнами

Український уряд має розглянути можливість створення офісу Тайбея та підтримувати зв’язки з Тайванем, опираючись на політику та досвід європейських країн та ЄС

Просування міжпарламентського та міжпартійного діалогу з урахуванням оптимізації зовнішньополітичних цілей

Україні доцільно посилювати міжпарламентський та міжпартійний діалог з азійськими партнерами, чітко орієнтуючи такі контакти на досягнення практичних зовнішньополітичних, технологічних та інвестиційних результатів. Делегації мають їхати з конкретним переліком цілей і проєктів, спрямованих на обмін досвідом, доступ до передових технологій, розвиток безпекової співпраці та залучення фінансових ресурсів до відновлення України. Важливо використовувати парламентську дипломатію для зміцнення стійкої політичної підтримки України з боку різних партій і комітетів, створюючи довгострокові тематичні формати взаємодії. Діалог повинен бути регулярним, інституційно закріпленим і узгодженим із загальною стратегією України в Азії. Залучення бізнесу, науки та місцевої влади до складу делегацій має забезпечити перехід від протокольних візитів до реальних проєктів співпраці. Такий підхід дозволить Україні максимально використати потенціал азійських партнерів для модернізації та післявоєнного розвитку.

Зміцнення фінансової, економічної та гуманітарної підтримки України

В умовах послаблення американської допомоги Україні критично важливо забезпечити безперервну підтримку з боку Японії, Республіки Корея та Тайваню для стабільного функціонування фінансової системи, економіки та енергетичної системи України, зокрема підтримки енергетичної стійкості, підтримки критичної інфраструктури, забезпечення медичного та логістичного забезпечення для цивільного населення.

Співпраця через формати НАТО та ЄС

Подальше посилення взаємодії в рамках НАТО щодо програм розмінування, лікування та реабілітації українських військових. Розширення програм підтримки протезування та навчання українських спеціалістів.

Робота над залученням Японії до програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).

Стимулювання подальшої співпраці у сфері розвідданих та кібербезпеки.

З огляду на прагнення РК продовжувати експорт зброї до європейських країн, використовувати цей фактор для оновлення запасів союзників та стимулювання більшої співпраці у сфері європейської безпеки.

Адаптація українських дипломатичних зусиль під стратегію розширення K-дипломатії для пошуку шляху взаємодії з новим урядом РК

Україна може стати природним партнером Південної Кореї у реалізації бачення президента Лі Чже Мьона про «К-демократію» як модель, що поєднує захист демократії, прав людини, сталого розвитку, розвиток передових технологій, зелену трансформацію та адаптацію до нових глобальних викликів. Спільні ініціативи у сфері цифрової безпеки, сталого відновлення, індустріального партнерства та протидії авторитарним загрозам створюють основу для практичної та довгострокової співпраці між Києвом і Сеулом.

Участь у повоєнній відбудові України

Японія, Південна Корея та Тайвань мають зацікавленість та фінансово-технічний потенціал для участі у повоєнній відбудові України. Уряд України має продемонструвати комплексне бачення відбудови України, а також виробити механізми прозорості та довіри для інвесторів, які є основою для залучення цих країн.

Залучення Південної Кореї до підтримки створення Спеціального трибуналу

Україна має використати участь Північної Кореї у військовій підтримці РФ як аргумент для мобілізації політичної та дипломатичної підтримки Південної Кореї у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Співпраця повинна включати координацію подання справ проти російських та північнокорейських посадовців, обмін правовим досвідом та просування ініціативи трибуналу на міжнародних майданчиках, забезпечуючи легітимність та ефективність механізму притягнення до відповідальності.

Посилення культурно-гуманітарної співпраці

Україна має активно розвивати культурні, освітні та гуманітарні програми з Японією, Південною Кореєю та Тайванем, що сприятиме формуванню позитивного іміджу України, поглибленню взаєморозуміння та залученню громадськості до підтримки України. Це включає обмін студентами та науковцями, проведення спільних культурних заходів, фестивалів та виставок, розвиток програм гуманітарної допомоги та психологічної підтримки постраждалим від війни.

Особлива увага має приділятися співпраці з провідними аналітичними центрами та think-tank цих країн для проведення спільних досліджень, конференцій та публікацій. Такі ініціативи дозволяють об’єднати експертний потенціал, підвищують рівень обізнаності урядів та суспільства про потреби України та зміцнюють стратегічні партнерства на довгострокову перспективу.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».