Якими є особливості й тенденції нинішнього етапу євроінтеграції України у статусі кандидата? Які чинники сприяють і які заважають її просуванню до Євросоюзу? Коли очікувати відкриття переговорного процесу про приєднання України до ЄС?

Відповіді на ці запитання дав перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий під час заочного круглого столу Центру Разумкова. Повний текст опубліковано в останньому випуску журналу «Національна безпека і оборона».

Деякі тези:

• Відчуття вирішальності моменту — напевно, це те, що особливо відрізняє європейську інтеграцію України на нинішньому етапі. У цьому історичному проміжку часу збіглося відразу кілька чинників, які стимулюють державу до дій. Українці вже не раз обпікалися через завищені очікування щодо свого курсу в ЄС, проте це аж ніяк не применшило суспільних амбіцій рухатися євроінтеграційним шляхом. До певної міри всі ґулі, набиті під час попередніх спроб, слугують свого роду посібником про те, що і як варто робити, а чого не слід за жодних обставин.
• Принцип conditionality (обумовленості), який сприяв фундаментальним змінам у країнах Центрально-Східної Європи, так само має сприяти перетворенням і в Україні. Причому є об’єктивні причини вважати, що у випадку з Україною цей метод показуватиме результат навіть швидше. Я би назвав його принципом «подвійної обумовленості» — double conditionality. Бо з одного боку, є «умова» ЄС — виконані зобов’язання ведуть до подальшого прогресу з наближення до членства. З іншого ж боку, є ще сильніша екзистенційна умова — чим більше успішних реформ, тим ближча Україна до перемоги над агресором, бо ставатиме сильнішою, набуватиме більшої довіри решти європейських суспільств.
• Наразі зійшлося дуже багато чинників одночасно: надзвичайна суспільна підтримка членства України в ЄС; надзвичайна консолідація між органами влади та різними політичними гравцями щодо важливості євроінтеграційної роботи; готовність ЄС допомагати Україні; зріле громадянське суспільство, яке цього разу з перших днів взялося за скрупульозну оцінку дій влади, аби держава не згаяла історичний шанс.
• Там, де є увага з боку громадянського суспільства, там є і результат. Щойно увага слабшає — утворюється сіра зона — і деякі відповідальні особи відразу ж вдаються до старих практик (гальмування, маніпуляцій, непорядності, просування приватного інтересу тощо). Так бути не може — чим швидше влада це зрозуміє, чим швидше відсторонюватиме й каратиме старорежимних «рішал», некомпетентних неофітів, тим швидше Україна рухатиметься не лише до ЄС, а й до перемоги насамперед.
• Початок переговорів про приєднання до ЄС цього року можливий, але не гарантований. Найімовірнішим строком запуску цих переговорів вважається початок 2024 р. Рецепт початку переговорів простий: його основний інгредієнт — досягнення результату в семи сферах, які позначив ЄС під час надання Україні статусу кандидата в червні 2022 р.

Сергій Солодкий нагадав, що Центр «Нова Європа» разом із багатьма профільними аналітичними центрами, громадськими організаціями запустив торік дуже важливу ініціативу під назвою «Кандидат Check» — у її рамках експерти на регулярн»ій основі відстежують, що Україна вже зробила, а що ще має зробити з семи рекомендацій ЄС. Нещодавно було оприлюднено третю незалежну експертну оцінку.

Із повним текстом відповідей Сергія Солодкого можна ознайомитися на сайті Центру Разумкова.

Із останнім «Кандидат Check» на сайті Центру «Нова Європа».