ЕКСПЕРТНЕ ОПИТУВАННЯ

Опитування є частиною великого дослідження Центру “Нова Європа” про ризики та можливості різних сценаріїв розвитку подій на Донбасі.

В опитуванні взяло участь 65 експертів – 38 українських і 27 закордонних. Опитування здійснювалося у лютому-березні 2020 року. Експерти мали оцінити імовірність і бажаність кожного з можливих сценаріїв розвитку ситуації з урегулювання конфлікту навколо Донбасу за десятибальною шкалою (чим вищий бал, тим імовірніший чи бажаніший сценарій). Вашій увазі пропонуємо окремо оцінки українських та закордонних експертів, а також середній показник оцінок разом українських і закордонних експертів. Часовий проміжок сценарію – один рік.

Основні висновки опитування:

1. Статус-кво (тобто незмінність ситуації) визначено як найбільш імовірний сценарій експертами. Він не передбачає якихось зрушень у переговорах. У цьому плані українські та закордонні експерти солідарні. Під час інтерв’ю, обговорень аналітики звертали увагу на те, що в змінах не зацікавлене насамперед російське керівництво. Будь-які поступки з боку Росії перекреслили б усі попередні шість років Москви, витрачені на виснаження України із допомогою конфлікту.

2. Заморожування конфліктів – цей сценарій посів друге місце в рейтингу імовірності розвитку подій (тут також українські та закордонні експерти мають ідентичну думку). Хоча окремі аналітики, опитані Центром «Нова Європа», наголошували, що Росія не зацікавлена навіть у заморожуванні конфлікту (за прикладом придністровського регіону). Єдиний варіант, який би влаштував Москву, – це особливий статус для окупованих регіонів, який передбачає фактично створення автономій у складі України.

3. Решта сценаріїв суттєво відстають від перших двох опцій, оцінка їх імовірності не перевищує середньої позначки в «5» балів. Хоча існують розбіжності в баченні закордонних та українських експертів щодо рівня імовірності цих сценаріїв (окрім статус-кво та заморожування конфлікту). Так, українські експерти на третє місце за імовірністю поставили російський наступ. Закордонні – вихід України з мінського процесу. При цьому закордонні експерти фактично не вірять в імовірність російського наступу у ближчій перспективі (закордонна оцінка імовірності – 2,43 бали проти української оцінки – в 4,29 бали).

4. Введення миротворців з повноцінним мандатом із доступом на всю територію окупованих районів вважається обома групами експертів найбільш бажаним сценарієм. Українці та закордонні аналітики також солідарні у тому, що друге та третє місце за бажаністю займають реінтеграція Донбасу на засадах децентралізації та заморожування конфлікту. Як бачимо, серед трійки лідерів бажаності і імовірності фігурує лише один сценарій – заморожування.

5. Особливий статус фактично прирівняно до військового наступу Росії. У рейтингу бажаності сценаріїв особливий статус (автономізація) Донбасу експертами оцінено із таким само низьким балом, як і російський масштабний наступ. Можновладцям, причетним до переговорного процесу, варто взяти до уваги такий збіг в оцінках. В опитуванні українських експертів бажаність особливого статусу і російського наступу оцінено відповідно в 1,58 та 1,00 бали. Закордонні експерти оцінили бажаність особливого статусу в 2,39 бали, а російського наступу – в 1,04 бали.

6. Від децентралізації до особливого статусу – один крок. Закордонні аналітики також висловлювали окремо свої доповнення щодо оцінок. Так, вони зазначали, що хоч і визначають врегулювання через децентралізацію як другий найбажаніший сценарій, однак при цьому усвідомлюють, що «децентралізацією» насправді назвуть те, що приховуватиме фактичну «автономію» для окупованих територій.

7. Військова операція України з відновлення суверенітету і територіальної цілісності оцінено як найменш імовірний сценарій. У цьому також солідарні українські та закордонні експерти. Існують розбіжності щодо бажаності такого розвитку подій. Так, в Україні бажаність силового сценарію оцінили в 3,21 бали, а закордонні поставили вдвічі меншу оцінку – 1,64.

Загальний результат

 Оцінки українських експертів

Оцінки закордонних експертів

ПОДЯКА

Центр «Нова Європа» висловлює подяку українським та закордонним експертам, які сприяли підготовці цього дослідження, — Дмитру Шульзі, Олені Снігир, Валерію Кравченку, Сергію Корсунському, Олексію Гараню, Андрію Веселовському, Олексію Мельнику, Джеймсу Шерру, Річарду Вайцу, Тоні ван дер Тогту, Роману Ващуку, Крістіні Герасімов, Густаву Гресселю, Пітеру Дікінсону, Бобу Діну, Александру Дулебі, Мацею Заневичу, Вільфріду Їльге, Дайске Кітаде, Войцеху Конончуку, Міріам Кошмел, Штефану Майстеру, Андрєю Макаричеву, Аркадію Мошесу, Сімону Мушику, Маттіа Неллесу, Мілану Нічу, Максиму Одіне, Андрашу Рачу, Станіславу Секрієру, Елеонорі Тафуро, Сергєю Уткіну, Даніелю Шеліговські.

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).