Повномасштабне вторгнення Росії мало помітний вплив на підходи Японії до України на різних рівнях. Передусім йдеться про безпрецедентну симпатію до України та українців з боку японського суспільства. На рівні японських політичних еліт зникло постійне зважування, як та чи інша політика щодо України вплине на діалог Токіо з РФ щодо вирішення питання Північних територій. Це розв’язало руки уряду Японії в питаннях підтримки України: Японія не лише закріпила за собою статус безумовного лідера у питанні підтримки України в Азії, але й скоротила відставання на окремих треках з країнами G7 (передусім це стосується санкційної політики). У найбільш критичному сьогодні для України військовому сенсі Японія не може конкурувати з іншими країнами Групи семи, і навіть зняття Токіо обмежень через зміну 3 принципів експорту озброєнь та технологій не спроможні зробити Японію повноцінним військовим контрибутором на рівні з іншими країнами G7 у короткостроковій перспективі — як через десятиріччями занедбані власні оборонні потреби, так і через все ще сильні пацифістські настрої і в політикумі, і в суспільстві через глибоко вкорінений образ Японії як країни, що любить мир (peace loving nation).

Однак Японія може стати одним із лідерів в інших питаннях. Передусім йдеться про питання ядерної безпеки, які дуже важливі і для Японії, і персонально для нинішнього прем’єр-міністра Фуміо Кішіди, а також про питання відновлення та відбудови України, враховуючи власний повоєнний досвід відбудови, досвід реконструкції після масштабних стихійних лих, а також участь цієї країни у відбудові інших поствоєнних держав (Японія, зокрема, зробила найбільший фінансовий внесок у відбудову Афганістану). Зокрема, роль Японії могла б бути досить помітною у реалізації масштабних інфраструктурних проєктів з використанням японських технологій. Двома важливими передумовами Японії для повноцінної участі у процесах відбудови в Токіо називають належний рівень безпеки та відсутність корупції у цьому процесі. Окремо потрібно виділити зусилля Японії з розмінування, котрі вже знаходять відображення у вигляді запуску окремої програми у партнерстві з Камбоджею. Візити впродовж наступних місяців прем’єра Кішіди до України та президента Зеленського до Японії (на саміт G7) відіграли б важливу роль не лише в контексті посилення порядку денного японського головування в Групі семи, але й в контексті переходу двосторонніх відносин на якісно новий рівень. Навіть попри те, що Японія — це країна, яка схильна надавати перевагу мультилатеральним форматам, а не білатеральним, про що також мають пам’ятати у Києві.

У січні 2023 року Японія розпочала головування у G7. Це сталось на тлі триваючого повномасштабного вторгнення Росії до України. Продовження Путіним кривавої агресії проти української держави безсумнівно вплинуло на визначення порядку денного японського головування у Групі семи. Безпрецедентна військова агресія на європейському континенті з моменту Другої світової війни так само вплинула і на українсько-японські двосторонні відносини. Що саме змінилось у двосторонньому діалозі, і як зробити так, щоб японське головування у G7 стало поштовхом до переходу двосторонніх відносин між Києвом та Токіо на суттєво новий рівень?

Більше читайте у дискусійній записці директорки Центру “Нова Європа” Альони Гетьманчук та старшого аналітика Лео Літри за посиланням.