Наталія Бутирська, асоційована старша аналітикиня Центру “Нова Європа”
За понад три роки російського повномасштабного вторгнення Японія продемонструвала непорушну підтримку України.
У своєму віртуальному виступі на саміті лідерів з нагоди третьої річниці російського вторгнення в Україну 24 лютого 2025 року прем′єр-міністр Шігеру Ішіба підтвердив, що позиція Японії з підтримки України і надалі буде залишатися «твердою і незмінною». Він зазначив, що Японія сповнена рішучості йти рука в руку з Україною до того часу, поки «мир не повернеться на прекрасну українську землю». Міністр закордонних справ Японії Такеші Івая під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 на полях Мюнхенської конференції з безпеки підтвердив важливість досягнення справедливого та міцного миру та свою рішучість продовжувати надавати допомогу Україні, зокрема, з підтримки реабілітації та реконструкції у середньо- та довготерміновій перспективі. Про незмінність позиції запевнили інші японські високопосадовці Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, безпекової команди прем′єр-міністра та представники провідних аналітичних центрів під час адвокаційного візиту представників Центру «Нова Європа» до Японії 17-22 лютого 2025 року.
3 березня 2022 року країна виділила Україні фінансову, гуманітарну та іншу допомогу на загальну суму понад 12,1 мільярда доларів, ставши одним із найбільших донорів країни. Тільки в 2024 році Токіо виділив 4,2 мільярда доларів на підтримку бюджету України. Паралельно Японія надає допомогу Україні через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Сума підтримки якого досягла понад 1,5 мільярда доларів. Під час зустрічі в Токіо було проведено змістовну дискусію з керівництвом офісу JICA щодо того, як організація може збільшити свою допомогу Україні, зокрема в енергетичній сфері, з огляду на припинення фінансування з боку Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Водночас у Японії досі існує стійке упередження щодо надання військової допомоги Україні, яке, з одного боку, спирається на Три принципи експорту зброї, з іншого – спровоковане пацифістськими настроями, які глибоко вкорінені в японському суспільстві. Попри те, що громадська думка про необхідність продовжувати підтримувати Україну протягом трьох років зберігається на рівні 70 відсотків, це не передбачає підтримку військової допомоги.
13 червня 2024 року Україна та Японія підписали Угоду про підтримку України та співробітництво між Україною та урядом Японії. Вона стала першою угодою про безпеку, укладеною Києвом відповідно до Спільної декларації G7 із державою, що не є членом НАТО, та державою в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Для самої Японії такий тип угоди та рівень підтримки є безпрецедентним. Він окреслює широкі напрями співпраці між Києвом та Токіо, включно з безпекою та обороною, гуманітарною допомогою, підтримкою енергетичного сектора, розмінуванням, відновленням та реконструкцією. Ця угода слугує основою для двостороннього довгострокового співробітництва між двома країнами. Існують обережні сподівання на більшу залученість Японії до підтримки України в сфері протиповітряної оборони, зважаючи на попередні напрацювання, зокрема виділення 37 мільйонів доларів на закупівлю систем протидії БПЛА через цільовий фонд НАТО, надання транспортних засобів для потреб ЗСУ, вантажівок та самоскидів.
Як держава, яка входить до G7, Японія відіграє важливу роль у формуванні загальної політики розвинених економік світу щодо підтримки України та тиску на РФ через її військову агресію, зокрема, шляхом застосування жорстких економічних санкцій, експортних обмежень та ізоляції на міжнародному рівні. Уряд країни в особі попереднього прем′єр-міністра Фуміо Кішіди вклав чималий політичний та дипломатичний капітал, щоб об′єднати зусилля не тільки країн, які належать до G7, але й провідних держав так званого Глобального півдня, для посилення міжнародної підтримки України під час свого головування у 2023 році.
Нинішній прем′єр-міністр країни Шігеру Ішіба підтвердив продовження курсу свого попередника в рамках G7, втім, заяви Дональда Трампа про перемовини з РФ щодо завершення війни проти України, а також розмови про можливість зняття санкцій та укладання великих економічних угод між двома країнами (без передумов повернення українських окупованих територій та відновлення суверенітету та територіальної цілісності України), з одного боку, підривають злагоджену політику країн G7 щодо підтримки справедливого та тривалого миру в Україні, з іншого, подають передчасні сигнали для багатьох західних компаній щодо можливості повернення до бізнесу з РФ, яка продовжує свою агресію проти України.
Суперечка Володимира Зеленського та Дональда Трампа під час їхньої зустрічі у Вашингтоні, викликала занепокоєння в Токіо. Прем′єр-міністр Шігеру Ішіба наголосив, що Японія повинна зробити все можливе, щоб запобігти розколу між США, Україною та країнами G7.
Прагнення Дональда Трампа до укладання швидкого миру, який передбачає поступки з боку України, підриває засади міжнародного права та створює прецедент для зміни статусу-кво силою. Це викликає серйозні застереження в Японії, де чітко усвідомлюють небезпеку домінування принципу сили над верховенством міжнародного права через призму загроз в Індо-Тихоокеанському регіоні. Під час зустрічей в Токіо неодноразово доводилося чути про те, що стійкий та тривалий мир в Україні є важливим і з точки зору інтересів Японії, несправедливий мир та поступки Росії стануть неправильним сигналом для Китаю у його напористих та агресивних діях щодо Тайваню та інших країн регіону. Також в Японії існує серйозне занепокоєння залученням КНДР до війни проти України (зокрема, в контексті наслідків для регіональної та глобальної безпеки).
Запевнення з боку США про непохитну прихильність обороні Японії, включно з використанням всього спектру можливостей, зокрема ядерних, які прозвучали під час візиту Шігеру Ішіби до Вашингтона, з одного боку, надають впевненості в політичних та громадських колах, що Вашингтон продовжує бути надійним гарантом безпеки країни. З іншого, знецінення союзницьких відносин та альянсів, а також зміни в зовнішній політиці США, зокрема, тиск на союзників та заяви про можливий відхід від безпекових зобов′язань в Європі викликають занепокоєння щодо безпекового та економічного майбутнього Японії.
Україна та Японія підтримують тісні відносини, перевірені часом та війною. Однак президентство Дональда Трампа та зміна підходів до питань міжнародної політики з боку американської адміністрації, зокрема, щодо мирного врегулювання російсько-української війни та відновлення діалогу між США та РФ, можуть поставити японський уряд у непросту ситуацію, коли вони змушені будуть збалансовувати свою політику у відносинах з США та союзниками, враховуючи власні вразливості в питаннях економіки та залежність в питаннях безпеки від Вашингтона.
У цих умовах перед Японією та іншими західними державами постає надскладне завдання: з одного боку, зберегти єдність та знайти спосіб спільними зусиллями протистояти натиску Трампа та його адміністрації, який завдає величезної шкоди позиціям США та світу загалом, з іншого – підтримати боротьбу України проти російської агресії в досягненні справедливого миру для України як запоруки збереження міжнародного порядку, заснованого на правилах, який активно нищить Росія разом з її союзниками – Іраном, КНДР та Китаєм. У цьому зв′язку важливо (і на цьому робився акцент під час адвокаційного візиту до Токіо), щоб:
По-перше, Японія та інші держави G7 не допустили санкційних послаблень щодо РФ, допоки не буде звільнено окуповані українські території. Окрім того, Росія не має бути допущена до G7 (Дональд Трамп допустив таку можливість) як країна, яка зруйнувала фундаментальні принципи, на яких базується група.
По-друге, в умовах можливого послаблення американської допомоги, Україна потребує незмінної залученості Японії до підтримки стабільного функціонування її економіки та енергетичної стійкості, а також надання нелетального обладнання, оснащення для відбудови та захисту цивільного населення (зокрема автомобілів для широких потреб), збільшення можливостей для лікування та реабілітації поранених військових тощо.
По-третє, з огляду на відкриття незалежної від посольства Японії у Бельгії місії при НАТО для зміцнення безпекової взаємодії між Індо-Тихоокеанським регіоном та євроатлантичним простором, Японія та Україна мають працювати над розширенням співпраці в рамках трикутника Японія-Україна-НАТО.
По-четверте, Україна та Японія повинні тісніше співпрацювати для протидії російсько-північнокорейській військовій співпраці, зокрема що стосується дотримання санкцій та експортного контролю за товарами подвійного призначення західного виробництва, які безперешкодно потрапляють до РФ та КНДР та використовуються у виготовленні зброї.
По-п′яте, в умовах зупинки американської програми USAID, Японія може розглянути розширення ролі JICA для заміщення американської участі у розвитку проєктів, насамперед що стосується щодо критично важливих сфер, зокрема енергетики.
По-шосте, для України принциповим є питання участі у реконструкції та післявоєнній відбудові країн-партнерів, які підтримували її протягом війни, саме тому участь Японії є однією з пріоритетних.
По-сьоме, необхідно продовжувати спільну роботу над створенням міжнародного компенсаційного механізму та використання заморожених російських активів.
По-восьме, для подальшої стійкої підтримки України, необхідно посилити співпрацю з економічними та фінансовими колами Японії, зокрема, через відкриття представництва Торгівельно-промислової палати в містах Кіото та Осака.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
