На замовлення Центру «Нова Європа» ТОВ «ІНФО САПІЄНС» дослідив думки українців щодо руху України до ЄС під час війни, зокрема: 

1. Чому Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС?
2. Переговори про вступ до ЄС до завершення війни
3. Чи правильно, що ЄС виставив Україні вимоги про виконання реформ, без яких не може бути відкриття переговорів про вступ до ЄС?
4. Коли Україна стане членом ЄС?
5. Відчуття від того, що представники ЄС вказують на корупцію в Україні?
6. Приведення законодавства України у відповідність із правом ЄС
7. Мирні переговори з РФ: відмова від вступу України до НАТО в обмін на виведення російських військ із окупованих територій
8. Оцінка довіри до закордонних політиків
9. Оцінка довіри до міжнародних організацій/об’єднань

Результати опитування читайте за посиланням.

Ключові знахідки:

1. Секрет успішної євроінтеграції – реформи. Українці усвідомлюють – проведення реформ та впровадження найкращих європейських стандартів є центральним елементом інтеграції держави до ЄС. Майже 40% громадян вважають, що Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, зокрема, завдяки прогресу у цьому напрямку – здійсненим реформам. Українці вже не вперше демонструють далекоглядність та відданість реформам – відповідаючи на опитування Центру «Нова Європа» у 2021 році, 67% громадян зауважували, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства.
2. Більшість українців вважає правильними вимоги ЄС для України про реформи. Тепер, коли Україна отримала європейську перспективу та статус кандидата, українці не бажають зупинятись на досягнутому– 73% громадян вважають правильним, що ЄС виставив Україні вимоги про виконання реформ, без яких не може бути відкриття переговорів про вступ до ЄС. І тоді як частина з опитаних зауважують, що ЄС має бути поблажливішим до України у питанні реформ через війну, 47% впевнено стверджують – реформи в інтересах самої України і ЄС має вимагати їх виконання якомога швидше. Зокрема, важливою є антикорупційна реформа – більше половини населення (60,1%) підтримують тиск з боку ЄС на Україну, щоб подолати корупцію. І лише 19,5% при цьому зауважують, що наразі це не головна проблема в Україні.
3. Якість законів важливіша, ніж швидкість у процесі вступу до ЄС. Здебільшого українці усвідомлюють, що якість впровадження реформ є важливішою, ніж швидкість: 59% громадян зауважують, що для того, щоб привести законодавство України у відповідність до права ЄС, українській владі необхідно якомога краще готувати всі потрібні закони, проводити всі належні обговорення, хай навіть це займе багато часу. Думку про те, що закони потрібно ухвалювати якнайшвидше, хай навіть потім їх доведеться доопрацьовувати, підтримує лише третина населення – 36%.
4. Війна – не перешкода для європрогресу. Українці оптимістичні щодо подальшого руху України до членства в ЄС попри війну – 62% респондентів вірять, що Україна зможе розпочати переговори про вступ до ЄС ще до завершення війни. Не вірить у таку можливість 20% респондентів.
5. Українці бачать свою країну в ЄС у ближчій перспективі. Українців можна сміливо назвати єврооптимістами – більшість громадян впевнені, що Україна стане членом ЄС у коротко- або середньостроковій перспективі: 55% українців вірять, що це станеться у найближчі 1-5 років. 27% воліють не називати конкретних цифр, оптимістично обираючи опцію «щойнозакінчиться війна». Лише 6% громадян вважають, що Україна вступить в ЄС у наступні 10 років.
6. Вступ до НАТО не може бути розмінною монетою.У жовтні цього року в Україні було зафіксовано рекордний рівень підтримки вступу України до НАТО – 83%. Ми вирішили запитати в українців, наскільки усвідомленим та сталим є цей вибір. У березні 2022 року українська сторона розглядала можливість почати мирні переговори з РФ, запропонувавши відмову від вступу України до НАТО в обмін на виведення російських військ із окупованих територій України. Понад дві третини українців (69%) не вважають можливим почати мирні переговори на таких умовах.
7. Анджею Дуді довіряють найбільше. Президент Польщі вже другий рік поспіль є лідером суспільних симпатій в Україні – йому довіряють 87% громадян (для порівняння у 2021 році цей показник становив 52%). На другій позиції – президент США Джозеф Байден (79%) та очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (73%). В цілому можна говорити про суттєве зростання довіри до закордонних лідерів порівняно з 2021 роком. Водночас, можна зробити припущення, що трійку лідерів міг би дещо посунути колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, до якого українці ставляться з великою теплотою. Прикметно, утім, що новий голова британського уряду Ріші Сунак обіймає четверту позицію – йому довіряють 64% українців. Ці дані можуть свідчити про те, що українці свідомі того, що підтримку Україні в умовах повномасштабного вторгнення надають держави, а не персонально їх лідери. І тому Велика Британія залишатиметься другом для України, незалежно від того, хто очолюватиме уряд.
8. Українці не ймуть віри агресору та його поплічникам. Путін та Лукашенко – закордонні лідери, яким українці вже другий рік поспіль не довіряють найбільше – 97% та 94% респондентів. Велика частка українців не довіряє також Сі Цзіньпіню (73%) та Віктору Орбану (69%) – порівняно з 2021 роком відбулось зростання недовіри до цих лідерів утричі. Українці також стали менше довіряти Реджепу Ердогану (рівень недовіри зріс на 27 в.п.) та Емануелю Макрону (на 14 в.п.). У 2022 році рівень довіри до закордонних лідерів залежить від того, які заяви роблять ці лідери щодо російсько-української війни, та яку допомогу надають їхні країни.
9. ЄС – лідер симпатій українців.Серед усіх міжнародних організацій та об’єднань українці найбільше довіряють ЄС – 84% громадян. Ймовірно, це пов’язано із тим, що окрім економічної та гуманітарної допомоги, ЄС також проявив лідерство у сфері безпеки та оборони: надання Україні озброєнь здійснюється через Європейський фонд миру, саме ЄС започаткував тренувальну місію для українських військових тощо. При цьому, українці вірять, що ця симпатія та довіра обопільні: 23% українців вважають, що Україна отримала кандидатський статус влітку цього року через те, що Україна потрібна ЄС, а 39% – що це сталося завдяки здійсненим реформам. У трійку лідерів українських симпатій увійшли також НАТО (76%) та G7 (71%).