Під час першої сесії “Україна як геймченджер: погляд на розширення ЄС зсередини” Четвертого EU Accession Exchange Forum учасники обговорили, як Україна перетворила процес розширення Європейського Союзу із забюрократизованого механізму на ключовий геополітичний проєкт. Спікери наголосили, що суспільна стійкість, воєнні реформи та регіональне лідерство України надають імпульсу переосмислити сутність європейської єдності, демократії та безпеки.
Катаріна Матернова, Посол Європейського Союзу в Україні:
– Реформи України під час війни безпрецедентні за темпами та масштабом. Україна фактично пише новий посібник із реформування в умовах війни, використовуючи згуртованість нації, що бореться за виживання, щоб реалізувати зміни, які раніше здавалися неможливими. Будь-яку критику щодо нібито уповільнення реформ варто розглядати крізь призму унікальних обставин: жодна інша країна не здійснювала трансформацій так швидко і в таких умовах;
– Заявка України на членство вдихнула нове життя в процес розширення, відкривши також шлях для Молдови та країн Західних Балкан. До 2022 року тема розширення фактично не обговорювалася. Подання Україною заявки 28 лютого, на четвертий день повномасштабного вторгнення, змінило ситуацію. Саме завдяки цьому рішенню Молдова та країни Західних Балкан нині рухаються швидше, скориставшись оновленою політичною волею всередині ЄС;
– Майбутнє України та Європейського Союзу нерозривно пов’язані. Без перемоги України неможливо забезпечити безпеку та ідентичність Європи.
З іншими ключовими месиджами Катаріни Матернової можна ознайомитися за посиланням.
Олександр Ільков, Генеральний директор Урядового офісу з питань координації європейської та євроатлантичної інтеграції:
– Україна не просить про поступки – ми просимо передбачуваності. Нам потрібна чітка й надійна дорожня карта, де кожна успішна реформа винагороджується реальним прогресом – не лише просуванням у переговорах, – а й ширшим доступом до внутрішнього ринку, участю в програмах ЄС та більш структурованою фінансовою підтримкою. Саме це ми називаємо справжнім підходом, заснованим на заслугах, який є сутністю процесу;
– Вперше в історії більшість громадян ЄС підтримують членство України. І зараз, за останніми результатами Євробарометра, Україна є найпопулярнішою країною-кандидатом серед усіх інших у 14 країнах-учасницях ЄС. І я вважаю, що ми не можемо дозволити собі втратити цей момент.
– Наступне розширення ЄС стало не лише питанням політики, а й геополітичною необхідністю для всього континенту. Геополітичний підхід до розширення не замінює ціннісного, він його підсилює. Це не скорочення шляху, а прискорення руху. Це відповідь на запитання «чому саме зараз?». Тому що від цього залежить наша спільна безпека і свобода;
З іншими ключовими месиджами Олександра Ількова можна ознайомитися за посиланням.
– Боротьба України та її шлях реформ змінюють не лише процес розширення ЄС, а й саме розуміння європейської єдності, демократії та безпеки. Завжди є честю бути в Україні та висловити солідарність із тим, що робить Україна і її мужній народ заради безпеки всіх нас;
– Повномасштабне вторгнення поставило фундаментальні запитання не лише перед Україною, а й перед усією Європою: чи спроможні ми зберегти мир на континенті, гарантувати безпеку й добробут своїм громадянам перед зовнішніми загрозами? Ці питання змінюють не один окремий вимір зовнішньої політики, а сам підхід до функціонування ЄС як союзу;
– Ми не можемо вимагати реформ лише від України. Вступ такої великої країни потребує серйозної “домашньої роботи” з боку всіх держав-членів;
– Всім стало зрозуміло, що такі країни як Угорщина та Україна не уживуться в одному союзі за старими правилами. Ми маємо переосмислити, як ми працюємо на основі демократії та зобов’язань;
– Коли до ЄС приєднається велика аграрна країна, як Україна, це змінить бюджетні пріоритети. Про це потрібно чесно говорити з громадськістю вже зараз, а не потім. Ми маємо пояснювати, що нині балансуємо стратегічні цілі, зокрема безпеку із завданнями у сфері продовольчої та екологічної політики;
– Ми повинні шукати креативні способи бути разом, ділитися цілями та цінностями. Саме це Україна принесе до ЄС – нові ідеї, енергію та єдність у відстоюванні фундаментальних принципів;
– Щодо реформування і права голосу: ЄС не може допустити ситуації, коли держави, що порушують його основоположні принципи, мають ті самі права, що й ті, хто бореться за ці цінності. Було б іронічно, якби всередині ЄС право голосу мали країни, які не дотримуються базових принципів, а ті, хто за них воює, – ні.
Дріта Абдіу-Халілі, колишня державна секретарка Секретаріату європейських справ і заступниця головного переговорника (Північна Македонія):
– Геополітика не може замінити фундамент реформ. Імпульс, який задала Україна, посилить процес лише тоді, коли його буде підкріплено результатами з довготривалим ефектом. Україна зробила, здавалося б, неможливе – виконала інституційні реформи, ухвалила законодавство, узгоджене з правом ЄС, і зберегла дієву демократію під обстрілами. Вона ухвалювала закони під час блекаутів, вела переговори під звуки сирен і зберігала віру в Європу, борючись за виживання. Україна довела, що шлях до Європи вимірюється не зручністю, а рішучістю;
– Протягом багатьох років процес розширення залишався заблокованим. Технічні розділи відкривалися й закривалися, але політичний сенс було втрачено. Це вплинуло й на підтримку євроінтеграції в країнах Балкан, хоча вона все ще залишається високою. Війна в Україні змінила все. Європа знову побачила власну незавершеність. І тепер питання стоїть не в тому, чи має ЄС розширюватися, а як він може виправдати подальші затримки;
– Для ЄС головне, щоб зберегти процес послідовним, справедливим і заснованим на реальному прогресі, а не на втомі чи праві вето. Для країн-кандидатів – довести спроможність будувати незалежні інституції, утверджувати верховенство права та забезпечувати суспільні трансформації;
-Розширення завжди було не лише технічним, а й політичним процесом. Нині це усвідомлюється як ніколи раніше. Важливо працювати в рамках цих двох треків і надалі.;
– Бракує комунікації щодо масштабів підтримки, яку ЄС уже надає країнам-кандидатам, зокрема Україні. Йдеться не лише про гармонізацію законодавства, а й про фінансову допомогу – будівництво шкіл, інфраструктури, підтримку молоді. Про це потрібно більше говорити, щоб заповнити інформаційний простір і зменшити вплив проросійських медіа.
Юліан Гроза, виконавчий директор Інституту європейських політик і реформ (IPRE), Молдова:
– Мужність України, демократична рішучість Молдови та єдність Європи надали процесу розширення нового змісту. Не лише як інструменту трансформації, а як гарантії миру, демократії та стійкості;
– Для Молдови Україна не лише стратегічний партнер і сусід, а справжній щит від російської агресії – як для нашого регіону, так і для всієї Європи. Наші шляхи політично, економічно й символічно взаємопов’язані;
– Опір Угорщини просуванню України ризикує перетворити процес розширення на інструмент геополітичного шантажу. ЄС має шукати способи обходити такі блокування. Молдова, як країна без жодних обмежень, може долучатися до дипломатичних зусиль у пошуку компромісів;
– Європейський Союз має адаптувати свої внутрішні механізми, щоб зробити процес розширення ефективнішим. Недоцільно вимагати одностайності для кожного технічного кроку. Це правило має застосовуватися лише до фінального рішення, а не до кожного етапу. Потрібна гнучка, але надійна методологія розширення;
– Україна та Молдова принесуть до Європи неоціненний досвід – захисту свободи й демократії під тиском, що збагачуватиме сам європейський проєкт;
– Одних лише інституційних реформ недостатньо, щоб просунути процес розширення. Необхідні політична воля, стратегічні рішення та лідерство. Неможливо розв’язатиполітичні проблеми суто технічними методами. У певний момент потрібен прямий політичний діалог і рішучість.
Модреаторкою сесії люб’язно виступила Сільві Кауфманн, колумністка, Le Monde, Франція.
Повний запис Форуму можна переглянути на YouTube-каналі Центру «Нова Європа».
Форум організовано Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ (Республіка Молдова) та медіапартнерами Укрінформ і «Європейська правда». Форум відбувається за підтримки ЄС у рамках проєкту «Вступаємо в ЄС разом», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження».
