Україна впевнено рухається до членства в ЄС і НАТО, доводячи свою здатність не лише захищатися, а й посилювати безпеку Європи. Представники урядових і громадських інституцій Франції та України обговорили, як поєднання політичної волі, реформ і партнерства може забезпечити спільну стійкість трансатлантичного простору. Вашій увазі найцікавіші думки панелістів третьої сесії «Трансатлантичні перспективи: процес вступу до ЄС та прагнення до НАТО» IV Форуму «Україна-Франція».

Альона Гетьманчук, голова Місії України при НАТО:

• Для України дуже важливо, аби перспектива членства України в НАТО залишалася на столі – це набагато більше, ніж про гарантії безпеки. Це про те, щоб Україна як суверенна держава мала право обирати своє майбутнє;
•  Україна і НАТО наразі зосереджені на практичних кроках. Україна дуже задоволена ініціативою PURL. Інший важливий пріоритет – інвестиції в оборонне виробництво України, передовсім для виробництва дронів. Наразі країна потребує 6 млрд доларів;
• Гарантії безпеки завжди у множині – це не одна гарантія, а набір інструментів. Ключові – українські оборонні спроможності, ЗСУ. Надбудова до цього – вступ до ЄС, санкції тощо;
• Необхідно зробити так, щоб Росія не просто остерігалася нового наступу, а й не мала на нього спроможності. У росіян має бути чітке розуміння: нема сенсу нападати на Україну, бо вона ніколи не стане частиною оновленої російської імперії. Це довготермінове завдання здатні забезпечити членство України в ЄС і НАТО;
• Підтримка Францією руху України до ЄС і НАТО – серйозний історичний крок, далекоглядний і стратегічний. Сьогодні це вже можна відчути щодо ЄС. І є впевненість, що так буде і щодо вступу до НАТО. 

Венсан Геренд, директор з питань Європейського Союзу, Міністерства закордонних та європейських справ Франції:

• Франція відстоює застосування Копенгагенських критеріїв як загальноєвропейської основи для оцінки готовності країн-кандидатів на вступ до ЄС. Йдеться про верховенство права, економічну спроможність інтеграції до єдиного ринку тощо;
• Франція послідовно підтримує перспективу членства України в ЄС і докладає практичних зусиль для пришвидшення переговорного процесу та надання технічної допомоги;
• Важливу роль відіграє практична підтримка, яку Франція надає Україні: технічна допомога через посольство, візити експертних делегацій для інституційного навчання і допомоги у виконанні вимог євроінтеграції тощо;
• Париж докладає зусиль для консолідації позицій всередині ЄС і переконання скептичних столиць, зокрема у випадках політичних розбіжностей;
• Розвиток українсько-французьких контактів слугує важливим інструментом підтримки реформ, інституційного зміцнення та економічного відновлення.

П’єр Арош, професор європейської та міжнародної політики, Католицький університет Лілля, Франція:

• Розвиток спільних європейсько-українських виробничих проєктів: необхідно активно залучати як французькі компанії, так і компанії інших європейських партнерів у спільні оборонні підприємства в Україні (електроніка, РЕБ, радіолокація тощо);
• Інтеграція бойового досвіду України у підготовку НАТО: український практичний досвід у ППО та застосуванні БПЛА має бути перетворений на навчальні програми для європейських сил; спільні тренінги та обмін знаннями мають бути у пріоритеті;
• Роль Франції як каталізатора співпраці: Франція здатна виступати технічним і політичним лідером у просуванні ініціатив щодо спільних закупівель, навчання й індустріальної кооперації з Україною;
• ЄС має визначити свою специфічну роль у забезпеченні безпеки Європи разом з НАТО, зокрема через механізми координації, закупівель і розгортання спільних спроможностей.

Єгор Чернєв, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова Постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО:

• Україна не лише отримувач, а й надавач безпекових рішень. Україна накопичила унікальний бойовий досвід, який може бути корисним союзникам. За три роки війни українські сили зробили значний технологічний та тактичний стрибок, адаптуючись до умов сучасної війни та випереджаючи темпи реакції партнерів;
• Україна запрошує партнерів, зокрема Францію, до створення спільних підприємств у сфері оборонних технологій. Це дозволить одночасно розвивати індустрію, створювати робочі місця та зміцнювати колективну безпеку;
• Поглиблення безпекової загрози для Європи. Зростання російських провокацій, включно з порушенням повітряного простору країн НАТО, підтверджує, що Москва не зупиниться лише на Україні. Європа має бути готовою до системної оборони без повної залежності від США;
• Україна закликає партнерів перейти до рішучої стратегії: надати необхідні далекобійні засоби, максимально розширити санкційний тиск і визнати, що єдиний шлях до миру – це поразка Російської Федерації.

Олена Галушка, членкиня правління Міжнародного фонду «Відродження», співзасновниця Міжнародного центру перемоги (ICUV), членкиня правління Центру протидії корупції (ЦПК), Україна:

• Європейський Союз має потужні інструменти для стимулювання змін в Україні, однак процес євроінтеграції нині фактично заблокований через політичні рішення окремих держав. Україна очікує на підтримку таких країн, як Франція та Німеччина, для розблокування цього процесу й відкриття перших кластерів переговорів;
• Україна активно оновлює склад Конституційного Суду, реформує суддівське самоврядування, а також проводить конкурси на ключові антикорупційні та економічні посади. Наступним пріоритетом є реформа митниці, яка дозволить ефективніше використовувати внутрішні ресурси держави;
• Конфіскація російських активів як джерело відновлення. У межах міжнародної кампанії Make Russia Pay Україна працює над створенням правових механізмів для вилучення та спрямування заморожених російських активів на відбудову країни.

Модератором люб’язно виступив Дімітрі Мінік, дослідник, Центр Росія/Євразія, Ifri.

Запис трансляції українською: https://cutt.ly/JrMLTgUJ

Захід організовано Центром «Нова Європа» спільно з Ifri за підтримки Міністерства закордонних та європейських справ Франції. Центр «Нова Європа» організовує цей захід за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.