Пропонуємо вашій увазі ключові меседжі спікерів із другої панелі 1st Accession Exchange Forum “Західні Балкани та Східна Європа в однаковому ракурсі: реформи, перспективи та синергія для прискорення процесу вступу”.

Ґеорґ Ціґлер, заступник голови Групи підтримки України, Європейська Комісія:

• Що не є спільним між шляхом країн Західних Балкан та України до ЄС? Швидкість. Перші кроки України були надзвичайно швидкими. Це величезний досвід для колег із Єврокомісії, які працюють із Західними Балканами, побачити таку рішучість із боку України. Було б добре, аби ми використали досвід України для динамізації, прискорення процесу розширення для Західних Балкан.
• Попри швидкість України, відповіді на опитувальник ЄС були високої якості. У випадку з Боснією та Герцеговиною нам знадобилося 18 місяців, щоб заповнити опитувальник, а з Україною ми змогли це зробити за кілька місяців. До того ж, Україна отримала не лише перспективу вступу, а й статус кандидата.
• Принципи ЄС спільні для України та країн Західних Балкан. Зокрема, це верховенство права, антикорупція та судова система. Це Копенгагенський критерій №1. Українські домашні завдання дуже пов’язані з цим. На щастя, швидкість виконання цих завдань в Україні набагато більша, ніж ми бачили на Західних Балканах.
• Зараз Україна досить інтенсивно взялася за домашнє завдання. Немає нічого дивного, тому що для України немає альтернативи. НАТО не відкрите, йде війна, російська агресія, Україні треба рухатись! Ось звідки ця рішучість. Іноді мені хотілося б, щоб на Західних Балканах ми побачили трохи більше цієї рішучості до руху вперед.

Юліан Гроза, виконавчий директор Інституту європейських політик і реформ (IPRE), Республіка Молдова:

• Сьогодні ми – країна-кандидат, а це означає, що перед нами багато роботи. Водночас ЄС також має здійснити реформування своїх політик – і щодо Східного сусідства, але також і щодо політики розширення, яка була нещодавно переглянута у 2020 році.
• Нам вдалося підписати Угоду про асоціацію, яка, по суті, є більш всеосяжною, ніж Угоди про стабілізацію та асоціацію, які мали Західні Балкани.
• Ми вже адаптували 70% правовох норм ЄС. У цьому сенсі це дає нам певні можливості щодо наступних кроків. Тому ми не починаємо з нуля, ми беремо участь у процесі, який надає більше можливостей для таких країн, як Україна, Молдова та, можливо, Грузія. Але ми вже проробили певну домашню роботу.
• Щоб розпочати переговори про приєднання, нам потрібно звернути увагу на «основи» ЄС (fundamentals). Ми точно знаємо, що нам потрібно зробити. З огляду на ті кроки, які визначила для нас Європейська Комісія для відкриття переговорів, дуже реалістично, що ми зможемо розпочати їх в першій половині наступного року.
• Єдине, що нам потрібно вирішити, – це той супротив змінам, який чинить система . Якщо ми спробуємо зосередитися на цьому процесі, ми будемо успішними.
• Такі країни, як Молдова, Україна та Грузія, не повинні конкурувати з країнами Західних Балкан – ми маємо вчитися на досвіді. Між нами багато спільного, ми всі виграємо, навчаючись один у одного, працюючи разом і дійсно вимагаючи у ЄС змінити процес вступу.

Фредерік Весслау, заступник голови Консультативної місії в Україні:

• Україна має очевидну геостратегічну відмінність – вона бореться проти російської загарбницької війни за своє існування як держава, і водночас намагається просуватися вперед у процесі вступу та реформ. У цьому контексті важливо реально визнати, скільки Україні вдалося досягти в цих надзвичайно складних умовах.
• Цей геополітичний контекст також призвів до рішення про надання статусу кандидата в червні, яке є справді історичним рішенням для України, Молдови та ЄС. Це рішення є серйозним неприйняттям геополітичних амбіцій Москви в регіоні та є реальним підтвердженням з боку ЄС того, де у геополітичному плані знаходяться Україна та Молдова.
• В Україні існує величезна суспільна підтримка членства в ЄС, є величезна воля всередині ЄС та інституцій, є імпульс. На Західних Балканах ми спостерігаємо значну стагнацію. Тож мій головний меседж Україні — максимально використати цей імпульс.
• Деякі з ризиків, які ми бачили на Західними Балканах, також є спільними для України:

1. ризик відкату (тому робіть усе можливе, щоб цього уникнути, особливо коли мова йде про Копенгагенські критерії);
2. не намагайтесь шукати легкі та швидкі шляхи. Це призводить до зворотнього ефекту. Це політичний, але також і технічний процес. І Комісія завжди дивитиметься на це з великим скептицизмом.

• Ми бачили на Західних Балканах, що процес вступу справді може тривати дуже довго. Він може тривати довше, ніж звичайний політичний цикл, а це означає, що середньостатистичний політик не матиме постійного стимулу для руху вперед, оскільки він не зможе показати конкретні успіхи в євроінтеграції під час своєї каденції. І звідси мій месидж до ЄС. Замість того, щоб мати одне велике заохочення наприкінці шляху (повноцінне членство), ЄС може створити багато маленьких заохочень для країн-кандидатів (наприклад, членство у Внутрішньому ринку).

Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, Україна:

• Cудова реформа є пріоритетом «номер один» із кількох пріоритетів, пов’язаних з інтеграцією України в ЄС, її кандидатством та майбутніми переговорами про приєднання.Очевидно, це має першорядне значення для успішної трансформації України. Якщо подивитись на світову карту, то не побачите успішних країн без верховенства права і незалежних судів.
• Після початку війни Венеційська Комісія сказала, що буде м’якшою до України щодо реформи, яка є вирішальною для нас. Зокрема, Комісія вказувала, що щось робити не обов’язково. Політики сприйняли це як сигнал того, що вони можуть робити все, що завгодно, і можуть взагалі забути про реформи. Ви не допомагаєте, пом’якшуючи умови виконання реформ, ви не допомагаєте, роблячи Конституційний Суд більш залежним. Будь ласка, допоможіть Україні, допомігши їй провести хороші реформи.
• Ми очікуємо, що ЄС буде більш жорстким щодо цієї реформи, щоб не допустити її відкат.

Сорін Іоніта, президент аналітичного центру Експертний форум (EFOR), Румунія:

• Приєднання – не фінішна пряма в цій гонці. У певному сенсі це стартова лінія, і це те, чого ми навчилися в моїй країні. У Румунії ця робота ще не завершена, ми закінчили з механізмом, який називається “Національний Сертифікат” (NCV), – механізм співпраці та перевірки, який є фактично гарантією продовження судової та антикорупційної реформи.
• Жодна країна не була готова до вступу в ЄС. Не тільки в 2004 або 2007. Що значить бути готовим? Ніхто не готовий. Треба приєднуватися, коли є можливість. Але не забувайте, що ви маєте паралельно реформувати країну з середии.
• Нам потрібен механізм підтримки роботи громадянського суспільства після вступу до ЄС, бо ми збагнули, що всі механізми з часом руйнують свою ефективність – особливо після отримання членства. На нашому досвіді ми зрозуміли, що після вступу ви втратите підтримку, багато донорів вас залишить.
• Боротьба з корупцією та судова реформа є фундаментальними політичними сферами реформ. Це дуже чутливе питання, однак якщо ви досягнете успіху в судовій та антикорупційній реформах, ви зміните структуру влади в країні та створите новий тип політики та суспільсва.

Зоран Нечев, Керівник Центру євроінтеграції Інституту демократії «Societas Civilis» Скоп’є, Північна Македонія:

• Та мотивація і політична воля, які існують в середині ЄС щодо Асоційованого тріо, надзвичайно сильні, і ми повинні цим скористатися. Треба працювати разом, ми в одному човні.
• Наразі у ЄС є політична воля, яка з’явилася після надання статусу кандидата для Молдови і України. Ми маємо скористатися цією можливістю і боротися за те, що, на нашу думку, допоможе нам у процесі вступу не лише всередині країни, а й на рівні ЄС.
• Те, що буде далі на Західних Балканах, багато в чому залежатиме від України. Коли Україна разом із Молдовою отримала статус кандидата, очевидно, в ЄС була думка, що ми маємо щось робити із Західними Балканами. У нас були додаткові проблеми, які ми мали би вирішити за короткий проміжок часу. Тому ми й бачили, як Франція допомагала у вирішенні двостороннього питання у відносинах між Македонією і Болгарією.

Запис Форуму доступний тут: 1-й день та 2-й день.

Форум організований Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ та Фондом Сороса в Грузії. Accession Exchange Forum відбувається за підтримки ЄС в рамках проєкту EU4USociety, що фінансується ЄС і реалізується Міжнародним фондом «Відродження».