Пропонуємо вашій увазі ключові месиджі спікерів під час IIІ панельної дискусії “Від особливого до дійсно особливого. Як оновити українсько-японське партнерство відповідно до нового стану відносин?”:
Олена Галушка, Співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, Членкиня правління Центру Протидії Корупції:
Японію не потрібно переконувати, чому необхідно підтримувати Україну і чому саме Україна має перемогти. Адже її перемога матиме значення не тільки для Європи, а і для всього світу, в тому числі і для Індо-Тихоокеанського регіону.
Необхідно відзначити особливу роль Японії. Триває робота над планом «Б» для України, коли системна довгострокова підтримки не буде залежати від внутрішніх політичних процесів партнерів.
Один із великих пріоритетів зараз – це конфіскація російських активів. Зараз відбуваються великі перемовини по треку всередині країн Групи 7, де США, Великобританія і Канада підтримують цю ідею, європейські країни, і Японія, які поки що більш скептично до цього ставляться. Це дуже важливий крок, тому що є загальний консенсус, є рішення країн G7, що ці кошти не повернуться до Росії доти, доки РФ не заплатить репарації.
Щодо законності чи незаконності конфіскації цих активів група міжнародних юристів, серед яких є професор Шотаро Хамамото з університету Кіото, написали детальний меморандум та скорочену версію про те, що конфіскація буде законним контрзаходом у відповідь на російську агресію. Як, наприклад, заморозка активів стала контрзаходом в перші дні повномасштабного вторгнення.
Росія нанесла збитків Україні на майже пів трильйона доларів. Тому абсолютно логічно і правильно що контрзахід має посилитись, щоб зупинити агресію і змусити порушника повернутися до виконання загальноприйнятих норм.
Є багато думок від партнерів, що ця конфіскація створить ще більшу прірву між західними країнами і країнами Африки, Латинської Америки, Азії. Бо останні вважатимуть, що їхні активи можуть забрати у випадку якоїсь мінімальної погрішності. Це не відповідає дійсності, тому що порушені Росією стандарти уже настільки високі, що це не мінімальна погрішність: починаючи із порушення Будапештського меморандуму, закінчуючи такими страшними злочинами як депортація дітей.
Ще один аргумент, який часто звучить – втрата іноземним бізнесом активів у Росії. Проте цей процес почався ще на початку повномасштабного вторгнення і відбувається далі. Так з квітня 2023 року активи прямо експропріюють, називаючи це тимчасовим управлінням., щоб компаніям було складніше йти в міжнародні трибунали.
Дайске Кітаде, Старший аналітик, Mitsui&Co. Global Strategies Studies Institute:
Японія – єдина країна, яка не раз відновлювалася то після війни, то після великого землетрусу. Всі пам’ятають землетрус та аварію на Фукусімі 2011 року – країна і після цього відновилася. Такого досвіду ні у кого немає. Тому є сподівання, що Японія відіграє природну роль в процесі української реконструкції.
19 лютого у Токіо відбулась Конференція з реконструкції, основні результати якої:
1. Фінансові інструменти для розвитку бізнесу та реалізації проєктів в Україні. Наприклад:
- Угода про надання Україні гранту розміром 15.8 млрд японських ієн на швидке відновлення.
- Виділення Чорноморському банку торгівлі та розвитку до $150 млн доларів кредиту Японським банком міжнародної співпраці (JBIC) на проекти відновлення України.
Та інші інструменти, як то кредити, страхування.
2. Заходи для активізації людських обмінів. Наприклад:
- Послаблення обмежень для громадян Японії на поїздки в Україну. Це дійсно був довгоочікуваний захід для японських бізнесменів
- Відкриття офісу японської організації зовнішньої торгівлі JETRO в Києві.
3. Підписання більше 50 документів про співпрацю між представниками двох країн. Переважна більшість підписантів з японського боку – це стартапи. Великих компаній лише сім. Тому тут виникає питання – де інші великі японські компанії, чому вони не дуже активні? Бо на конференції брало участь понад 80 японських бізнесів, серед яких чимало великих гравців.
Японців лякають не лише війна та невизначеність. Але страх втратити своє майно або бізнес в РФ. Тобто існує бінарний підхід – або бізнес в РФ, або реконструкція в Україні. Такий підхід дуже поширений та характерний для японських компаній.
Що до цих семи великих компаній, які підписали меморандум, то шість з них або скорочують бізнес в рф, або вже вийшли з ринку рф. Лише одна компанія продовжує business as usual, а ця компанія, виходить, виняток. А так ми бачимо тут певну тенденцію. Або-Або.
Важливо залучити великі японські компанії до процесу реконструкції. Вони задають тон всьому бізнесу в Японії, вони тренд-сеттери. Великі компанії можуть привести середні, маленькі компанії за собою в Україну. В Японії кажуть: «Якщо йти на червоне світло разом з усіма, то нестрашно». А зараз виходить, що ідуть лише стартапи та сім самураїв.
Без участі великих гравців – ці нові фінансові інструменти та послаблення обмежень на поїздки в Україну, можуть пропасти задарма. На щастя, на конференції були присутні практично всі великі компанії Японії. Це означає, що вони принаймні зацікавлені.
Є три пропозиції для подолання цього бінарного підходу:
- Призначити спецпредставника Японії з реконструкції. Такі посадовці є у Франції (П’єр Хельбронн) та США (Пенні Пріцкер). Японії теж потрібна така шановна людина, яка буде переконувати всіх.
- Запуск інформаційної кампанії про діяльність іноземних компаній в Україні, в яких секторах реконструкції працюють, докладно розповісти про проєкти тощо.
- Реалізація цих перспективні проєктів, про які домовилися 19 лютого. І показати що реконструкція це не лише допомога, але і інвестиція в майбутнє. Треба показати, що в Україні можна заробити.
Японсько-українські відносини зараз знаходяться на безпрецедентно високому рівні. Але відносини треба поліпшувати у всіх сферах. З точки зору бізнесу, поки що дуже мало успішних історій. Реалізація всіх проєктів, підписаних на Конференції у Токіо, значно поліпшить взаємодію двох сторін, і бізнесу в тому числі.
Наталія Бутирська, Асоційована старша аналітикиня, Центр «Нова Європа»:
Щоразу при проведенні чергового Форуму прослідковується динаміка як українсько-японські відносин показують міцність і силу. Якщо до початку повномасштабного вторгнення Японія завжди була надійним другом і партнером України, то зараз можна сказати, що двосторонні відносини перевірені війною.
Особливе глобальне партнерство опирається на цінності. Саме вони роблять японсько-українські відносини міцними. Для порівняння – минулого року, коли до України приїхав Прем’єр-міністр Фуміо Кішіда, одночасно з ним до Москви приїхав Сі Цзіньпін. Це серйозна паралель, на яку звернули увагу і експерти, і журналісти та на яку Україна має постійно опиратися вибудовуючи свої відносини з Китаєм.
Японія також важливий партнер, який надає допомогу на державному рівні і країна, яка на четвертому місці за розміром спрямованої бюджетної підтримки для України.
Японія усвідомлює напевне найбільше з усіх країн в регіоні, наскільки серйозно пов’язані події і поведінка Росії в азійському регіоні і не тільки.
Японія намагається впливати на різні процеси у регіоні і завчасно передбачити зв’язок, завчасно робити алармістські певні сигнали щодо руйнації світового порядку, які багато країн намагаються не бачити чи принаймні не пов’язувати.
Україна має стати також важливим партнером для Японії з огляду на те, як Японія хвилюється про глобальні і азійські питання. Україна має не боятися брати на себе зобов’язання і відповідальність перед своїми партнерами. Тобто чітко артикулювати власну позицію. Наприклад, з Китаєм говорити про підтримку миру в Тайванській протоці, врегулювання ситуації у Китайському морі, при тому незабуваючи про нинішню позицію Піднебесної.
Україні необхідно збільшувати власну додану вартість, яка має бути також із огляду на нинішні зміни у світовій системі. Має розширюватися саме виробництво, щоб зайняти у технологічних ланцюгах поставок гарне місце задля безпеки західних партнерів у нинішньому технологічному протистоянні з Китаєм. Україні важливо бути партнером, який допомагає Японії і відкриває двері на європейські ринки.
Є серйозне розуміння, що після війни потрібно не тільки відбудуватися, але і зробити якісний ривок. Це має бути синергія – допомога українських партнерів, зацікавленість бізнесу, робота органів влади, які мінімізують бюрократичні перепони тощо.
Юлія Дзябко, Молодша доцентка, Християнський університет Ібаракі:
Повномасштабна фаза війни з росією, за лічені дні змінила образ України з «російської периферії» на «суверенну країну, яка бореться за свою незалежність».
Однак Японія лише почала пізнавати Україну за ці 2 роки. Попереду ще багато роботи в академічній та інформаційних сферах.
В 2022 році Україна отримала неймовірну медійну підтримку. Завдяки роботі японських журналістів та міжнародних політологів Україна буквально за кілька тижнів стала «видимою» в очах більшості японців.
У лютому 2023 року згідно опитування газети Nikkei 70% респондентів вважають, що уряд Японії має підтримувати Україну, навіть якщо це має негативний вплив на їхнє життя.
В лютому 2024 році Fuji News Network опублікувало власний опитувальник, де знов таки 70% вважають, що Японія і надалі має підтримувати Україну. Це свідчить про те, що рівень солідарності японського суспільства з українським є незмінно високим.
Позитивний образ України формує суспільний запит на вивчення України. Сьогодні зростає кількість університетів, де вивчають українську мову як загальний предмет. Після 2022 року, до 2-ох університетів, де вивчали українську як дисципліну, додалося ще 3 університети, також ввели предмети «Українська мова». Найбільший в Японії Слов’янсько-Євразійський дослідницький центр відкрив Відділ досліджень України та прилеглих регіонів.
На інфопростір впливає японський книжковий ринок, який поповнився новою літературою про Україну – це понад 40 книг. Також з’являються праці з поясненням окремих фактів з історії України. Великого розголосу в медіа набув «Словник війник» (укладач Остап Сливинський). Впродовж кількох тижнів ця книга була бест-селером у категорії нон-фікшн.
Українці зареєстрували в Японії 5 офіційних громадських організацій, які впродовж останніх 2 років кілька разів на місяць проводять благодійні культурні заходи у різних містах, організовують виставки, мирні мітинги на підтримку України. Це двобічний процес, адже заходи мають місце тоді, коли є суспільний запит, і водночас заходи дозволяють залучити більше японців до покращення розуміння України.
Потрібно зміцнювати українську інформаційну політику і в Японії теж. Медійна підтримка України у 2023 році значно скоротилася внаслідок війни Ізраїлю та угрупування ХАМАС в Палестині. Як результат, медійна увага трансформувалася у короткі, в основному політичні новини, котрі не висвітлюють усієї складності ситуації в Україні.
Солідарність японців сьогодні базується насамперед на емоційному чиннику (співчутті та жалю до жертв російської війни), а не на розумінні історичного та культурного тла цієї війни (як скажімо, це відчувається в країнах Балтії та Східної Європи). Японці ще не знають особливостей українського громадянського суспільства та поки ще не розуміють трагізму української історії у період панування Росії на українській території. Таких людей можна переконати за допомогою збільшення історично-культурного контенту про Україну японською мовою.
Модератор: Такаші Хірано, Керівник японської секції, Укрінформ:
Під час візиту до України Прем’єр-міністр Фуміо Кішіда з Президентом України Володимиром Зеленським домовилися підвищити статус двосторонніх відносин до особливого глобального партнерства. Проте не відомо, що по суті цей статус означає. Варто нагадати, що ще 2011 року Японія та Україна вирішили назвати свою двосторонню співпрацю глобальним партнерством. Протягом приблизно 13 років було розуміння, що суть цього партнерства не є простою.
Японія має багато стратегічних партнерів у європейському регіоні – Польща з 2015 року, Італія з 2020 року, Литва з 2022 року і так далі. У Індо-Тихоокеанському регіоні також встановлено стратегічне партнерство з багатьма країнами.
За останній рік співпраця між Японією та Україною значно розширилась. Проте поки не отримала стратегічного значення. Залишається простір для подальших кроків, щоб назватися стратегічним партнером і укріпити довіру Японії до України. Зокрема це стосується успішних результатів деяких реформ, як то судової та інших.
Більше про Форум та месиджі спікерів тут.
Відеозапис Форуму доступний українською та англійською.
Медіапартнер – Укрінформ.
