30 відомих у всьому світі інтелектуалів (письменників, філософів) звернулися з закликом врятувати Європу. На їхню думку, популісти, озброєні суспільними люттю і образами, можуть призвести до справжньої катастрофи – руйнування Європи як ідеї. Найбільша загроза, вважають інтелектуали, це прихід таких демагогів до Європарламенту під час виборів у травні.

Ще рік тому наш аналітичний центр оголосив ініціативу з обговорення «візії нової Європи». Свою відповідь на цей заклик дали українські інтелектуали – їхні есеї про Україну в новій Європі були опубліковані торік восени.

Стаття 30 європейських інтелектуалів (серед них – Бернар-Анрі Леві, Мілан Кундера, Світлана Алексієвич та інші) стала внеском у загальноєвропейські дискусії про майбутнє континенту. Нижче вашій увазі пропонуємо переклад звернення митців та філософів Заходу на українську:

“Континет опинився перед найбільшою загрозою з 1930-х років. Ми закликаємо європейських патріотів чинити спротив націоналістичному наступу

Ідея Європи в небезпеці.

Звідусіль – критика, нападки і підміна понять.

«Досить «розбудови Європи!» – одна з гучних вимог. Давайте, натомість, возз’єднаємося з нашою «національною душею»! Потрібно ще раз відкрити нашу «втрачену ідентичність»! Такий порядок денний, сповідуваний популістськими силами, захлеснув увесь континент. Марно говорити про те, що такі абстракції як «душа» і «ідентичність» часто існують лише в уяві демагогів.

Європу атакували лицемірні пророки, сп’янілі від образ і оскаженілі у своїх намаганнях прикувати увагу. Вона залишилася без двох великих союзників, які минулого століття двічі рятували континент від самогубства; один розташований по той бік Ла-Маншу, а інший – по той бік Атлантики. Континент дедалі вразливіший перед нахабним втручанням хазяїна Кремля. Європа як ідея розвалюються на наших очах.

За таких згубних умов відбуватимуться парламентські вибори до Європарламенту у травні. Якщо нічого не зміниться; якщо нічого не стишить цю гігантську, невпинну хвилю; якщо не з’явиться новий дух опору, то нинішні вибори обіцяють бути безпрецедентно жахливими. Перемогу здобудуть  руйнівники. Усі, хто досі вірить в спадок Еразмуса, Данте, Гете і Коменського, зазнають ганебної поразки. Політика зневаги до розуму і культури тріумфуватиме. Світ стане свідком вибуху ксенофобії і антисемітизму. Світ стане свідком катастрофи.

Ми, що нижче підписалися, відмовляємось змиритися з катастрофою, що насувається.

Ми належимо до європейських патріотів (групи більш численної, ніж про неї зазвичай думають, проте яка часто веде себе занадто тихо і покірливо), котрі розуміють, що поставлено на карту. Через 75 років після перемоги над фашизмом і 30 років після падіння Берлінського муру насувається нова битва за цивілізацію.

Ми віримо у велику ідею, яку ми успадкували, і ми вважаємо, що вона була єдиною достатньо потужною силою для того, щоб піднести народи Європи над собою і своїм войовничим минулим. Ми віримо, що вона і сьогодні залишається єдиною достатньо дієвою силою для того, щоб зарубати на корені нові паростки тоталітаризму, здатні воскресити нещастя темних віків. Те, що поставлено на карту, занадто цінне, щоб ми його зрікалися.

Тому ми запрошуємо долучитися до нової хвилі.

Тому закликаємо до дій напередодні виборів, долю яких ми відмовляємося віддати в руки могильників європейської ідеї. Отже, цей заклик знову нести факел Європи, яка, незважаючи на свої помилки, провали та брак сміливості, залишається маяком для всіх вільних чоловіків та жінок на планеті.

Наше покоління помилилося. Як і послідовники Гарібальді в 19-му столітті, які повторювали, як мантру, «Italia se farà da sè» (Італія зробить все сама), ми вірили, що континент об’єднається самостійно, без нашої боротьби або праці задля цього. Це, ми казали собі, було “напрямком історії”.

Ми повинні позбавитися старого переконання. У нас немає вибору. Тепер ми повинні боротися за ідею Європи або ж стати свідками того, як вона гине під хвилями популізму.

У відповідь на націоналістичний наступ ми маємо віднайти дух активізму або ж визнати, що образи й ненависть оточать і втоплять нас. Нам терміново необхідно здійняти тривогу проти паліїв душ від Парижа до Рима (з зупинками на цьому шляху у Барселоні, Будепешті, Дрездені, Відні та Варшаві), що хочуть розвести багаття з наших свобод.

Коли на обрії майорить неймовірна поразка «Європи», а нова криза європейської свідомості загрожує розбити на друзки все, що робить наші спільноти величними, сповненими гідності та процвітання, ми постаємо перед найбільшою з 30-х років минулого століття перепоною: перед викликом ліберальній демократії та її цінностям.

Copyright:  Libération/Бернар-Анрі Леві. Мілан Кундера, Салман Рушді, Ельфріде Єлінек і Орхан Памук – письменники. Бернар-Анрі Леві – філософ.

Підписалися також: Василіс Алексакіс (Афіни), Світлана Алексієвич (Мінськ), Енн Елізабет Епплбом (Варшава), Єнс Крістіан Грьондаль (Копенгаген), Давид Гроссман (Єрусалим), Агнеш Геллер (Будапешт), Ісма́їл Кадаре́ (Тирана), Дьордь Конрад (Дебрецен), Антоніу Лобу Антунеш (Лісабон), Клаудіо Магріс (Трієст), Ієн МакЕван (Лондон), Адам Міхнік ( Варшава), Герта Мюллер (Берлін), Людмила Улицька (Москва), Роб Римен (Амстердам), Фернандо Саватер (Сан-Себастьян), Роберто Савіано (Неаполь), Євгеніо Скальфарі (Рим), Саймон Шама (Лондон), Петер Шнайдер (Берлін), Абдула Сідран (Сараєво), Лейла Слімані (Париж), Колм Тойбін (Ірландія), Маріо Варгас Льйоса (Мадрид), Адам Загаєвський (Краків)“.