У нас в Центрі “Нова Європа” є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю. Без тривог і вибухів вночі притуплюється відчуття надзвичайного стану, а з ним і відчуття терміновості.
А ще чим довше ти там перебуваєш, тим більше переключаєшся на режим – як же до біса багато в них власних проблем, а ти тут зі своїми запитами щодо обіцяних батарей ППО і особливо ракет-перехоплювачів до них, дозволами на deep strikes, запрошеннями до НАТО, потребами допомогти нам не допустити заморожування буквального і уникнути найпотворніших сценаріїв заморожування політичного. Зі “своіми” реальними гарантіями безпеки, які мають бути передумовою, а не частиною будь-якого можливого потенційного врегулювання. А в людей – вибори, в людей – нелегальні мігранти, в людей – ціни ростуть… На святкування Гелловіну ще вистачає -11.6 млрд дол за даними Американської федерації рітейлу американці витратять в цьому році на це свято (що, даруйте, в перекладі на зрозумілу українську 11 систем Patriot), але загалом паски доводиться затягувати…
“Ми дуже підтримуємо Україну. Ви боретесь за всіх нас. Ви купуєте для нас час своєю кровʼю. Але ж ви знаєте, що у нас швидко вибори, ситуація непевна, потрібно зважувати кожен крок, щоб не втратити навіть цей рівень підтримки “, – стривожено рапортують нам урядовці та експерти в низці відвідуваних європейських столиць. Причому, як не дивно, найбільше в тих країнах, в яких вибори десь так плюс мінус за рік, але, мовляв, це настільки серйозно, що треба без різких рухів вже зараз…
“Ви кажете, що у вас екзистенційні війна, а в нас екзистенційна криза. Наша демократія, наша свобода, все, що було таке дороге й цінне нашим серцям впродовж багатьох десятиріч, під загрозою знищення”, – чуємо вже впродовж року в американській столиці. Причому з різних політичних таборів і з різних причин: в одних через начебто невдале урядування, брак лідерства й “вторгнення мігрантів через південний кордон США “, в інших – через саму можливість повернення в Білий Дім одного колишнього президента… Як результат – європейська безпека вже понад рік перебуває в заручниках драматичної виборчої кампанії у США…
Зрештою, хтось з нашої делегації не витримує і питає: “Ми чимось можемо вам допомогти? Може хоч кавою зі Старбаксу пригостити?”. “О, дякуємо, що запитали”, – розчулено кажуть наші співрозмовники, не зчитавши навіть нотки іронії в нашому голосі…
А ми йдемо далі шукати та говорити з тими, хто розуміє, що ціна, яку платять західні суспільства сьогодні за підтримку України (і за цю підтримку ми дійсно будемо довіку вдячні), насправді мізерна порівняно з тою, яка може бути, якщо дозволяти Путіну і Ко продовжувати, а місцями й нарощувати агресію. Щиро бажаючи, щоб батьки у Сполучних Штатах переймались тим, як вибрати своїй дитині кращий костюм на Гелловін, а не тим, як відповісти на питання, коли вона вдивляючись у вечірнє небо, обовʼязково уточнить “мам, а це зірка, чи дрон?”.
