На саміт Україна-ЄС 9 липня і НАТО 11-12 липня в Брюсселі українська делегація на чолі з Петром Порошенком поїде не з порожніми руками. Після довгих місяців мук, внесення поправок і розгляду їх профільними комітетами вчора Верховна Рада, нарешті, ухвалила закони про нацбезпеку і створення Вищого антикорупційного суду (базовий закон про Антикорупційний суд парламент проголосував 7 червня). Це було однією з головних вимог Євросоюзу і Альянсу, тому в липні з Брюсселя чекаємо позитивних новин. Щоправда, в бочці меду, як завжди, є і ложка дьогтю: хоч закон про нацбезпеку, за словами президента і нардепів, і наближає нас до стандартів НАТО, але ключову проблему реформи СБУ він не вирішує. А це не остання вимога Альянсу.
Реформа СБУ відкладається
Ближче до обіду парламентарії, нарешті, закінчили розгляд 500 поправок і були готові приступити до фінального голосування. Але спікер Андрій Парубій попросив Івана Винника ще раз під стенограму зачитати поправки, на яких наполягають міжнародні партнери, щоб уникнути непорозумінь, як це було з законом про Антикорупційний суд. Врахували поправки №106, 115, 248, 279,311 0 – саме на них, за словами Парубія, наполягав Альянс, і парламентська табло за закон про нацбезпеки показало 248 голосів “за”.
У статті “Нацбезпека по-новому: Україну чекають реформа армії і НАТО” сайт “Сегодня” вже описував головні нововведення закону про нацбезпеку. Це і непорушний курс України “в європейський, політичний, економічний, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”, і витрати на оборонку в розмірі 5% ВВП, і перехід управління Міноборони від військових до цивільних з 2019 року, і впровадження демократичного громадського контролю над сектором безпеки і оборони (в тому числі і парламентського, наприклад, над СБУ).
Але, за словами експертів “реанімаційного пакету реформ”, більшість рекомендацій громадськості в законі не врахували. Так, самі парламентарії визнавали, що закон про держтаємницю (на який посилається закон про нацбезпекк) вже давно потрібно змінити. А, наприклад, ст. 19 закону про нацбезпеку в сесійній залі обговорювали на підвищених тонах. Багато депутатів резонно зауважували, що в п. 1 ст. 19 серед функцій СБУ залишився невластивий силовому органу контроль над “економічною безпекою держави”. Саме цей рядок, за словами нардепів, дозволить СБУ і далі “кошмарити” бізнес.
Скасування контролю над економікою і зведення впливу президентської вертикалі на роботу СБУ до мінімуму повинні були стати ключовими змінами в Концепції реформування СБУ. За словами заступника директора Центру “Нова Європа” Катерини Зарембо, Альянс очікував від України прийняття цієї Концепції до саміту НАТО в Брюсселі 11-12 липня. Але в проголосованому вчора законі про нацбезпеку жодною реформою СБУ і не пахне, а в Прикінцевих та Перехідних положеннях закону записано, що за шість місяців СБУ повинна розробити законопроект про внесення змін до закону про СБУ. Але які це будуть зміни, закон про нацбезпеку не говорить.
“Концепція реформи СБУ досі не затверджена. Вона вже два роки блукає кабінетами АП, РНБО і зараз знову в СБУ на доопрацюванні, але ніхто її не бачив. У проголосованому законі про нацбезпеку чітко вказано, що до функцій СБУ відноситься розслідування економічних злочинів. Якщо реформа СБУ буде напрацьована за наступні півроку, і цю невластиву СБУ функцію прибиратимуть, навіщо її зараз записувати в закон про нацбезпеку? Є ще питання демілітаризації і скорочення штату СБУ, але цього всього закон про нацбезпеку не передбачає. Тобто, поступка на сьогодні лише в тому, що буде створено парламентський комітет контролю над СБУ”, – сказала сайту “Сегодня” Катерина Зарембо.
Повну версію матеріалу читайте на сайті “Сьогодні“
