УКМЦ про публічну дискусію Центру “Нова Європа” “Придністровський варіант для Донбасу: чи дійсно найкращий з найгірших?“.

Київ, 28 січня 2020.

Історія придністровського конфлікту продемонструвала, що поступки Росії не допомагають наблизити реінтеграцію цих територій. Відтак Україні варто не повторювати придністровський сценарій, намагаючись досягти миру на Донбасі. Таку думку висловив Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа», під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

«Молдова намагається врегулювати конфлікт вже 30 років. І поки що ми бачимо, що незалежно від того, скільки поступок Росії зробить Молдова – це особливо не впливає на результат врегулювання… Навпаки, що більше суверенних прерогатив отримує Придністров’я від Молдови, тим більше вони кажуть «Ви нам не потрібні» – тому що стають все більш спроможними самі дати собі раду. Це дуже сумна історія, і Україна, на мою думку, не повинна її повторити», – зазначив Леонід Літра.

Він звернув увагу, що дії Росії щодо Придністров’я дуже нагадують її позицію та вимоги до України у переговорах щодо Донбасу: вимога прямих переговорів між офіційним Кишиневом і Тирасполем; просування наративу про те, що це внутрішній конфлікт, та зміна статусу Росії з агресора на посередника у врегулюванні; прив’язка зобов’язання вивести свої війська із Придністров’я до реінтеграції цих територій; вимога визнання Молдовою документів, виданих придністровською адміністрацією, номерних знаків автомобілів тощо. Де-факто Росія, посилюючи позиції Придністров’я, посилила свій вплив на Молдову загалом.

Західні партнери, додає Леонід Літра, не завжди відігравали конструктивну роль: майже увесь тиск був спрямований на Кишинів. Найбільш послідовну позицію продемонстрували США. ЄС завжди виступав за те, щоб створювати більше контактів і форматів, які спонукатимуть Придністров’я реінтегруватися у Молдову.

Розмови про ймовірність просування Росією придністровського сценарію для Донбасу активізувалися на тлі кадрових змін у Росії – призначення колишнього віцепрем’єра Дмитра Козака заступником керівника адміністрації Володимира Путіна, і, ймовірно, відповідальним за політику щодо України, замість Владислава Суркова. Свого часу Дмитро Козак відігравав ключову роль у переговорах щодо Придністров’я.

Основні відмінності між ситуацією на Донбасі та придністровським конфліктом – це відсутність прямих переговорів між українською владою та лідерами маріонеткових «республік», тоді як між Кишиневом і Тирасполем вони розпочались майже одразу, та наявність спільного кордону з Росією – на відміну від Придністров’я, зазначає Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа».

«Придністровський сценарій часто асоціюють із заморожуванням конфлікту. Але яку ціну буде коштувати це заморожування? Ніхто просто так його нам не подарує… Так само як Москві не потрібно виключно Придністров’я, а вплив на всю Молдову, так само їй потрібен не Донбас, а вся Україна – чим вони і будуть займатися», – зазначає вона.

На думку Андрія Веселовського, завідувача Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка, на Донбасі реалізувати придністровський сценарій неможливо, щонайменш – у зв’язку з наявністю спільного кордону з Росією.

У політиці і щодо Придністров’я, і щодо Донбасу Україні важливо обрати послідовну позицію, зазначає він.

«Повинне бути рішення: чи ми рухаємося по закону, у правовій сфері, чи про все домовляємося. До цього часу, на жаль, ми весь час домовлялися. Чим довше ми домовляємося – тим глибше вгрузаємо у їхню гру, і тим менше шансів у нас колись із цієї гри вийти. Чітке визначення своїх пріоритетів, їх озвучення та послідовне виконання дадуть нам дуже серйозний важіль впливу як на Придністров’я, так і в майбутньому на Донбас», – каже Андрій Веселовський.

На думку Євгенія Єніна, заступника директора Українського інституту майбутнього, велика перевага України, порівняно зі становищем Молдови – те, що 5 років тому Україна чітко ідентифікувала сторони конфлікту і не погодилася на прямі переговори з лідерами маріонеткових «республік».

«Ми повинні визначити, що хочемо отримати в результаті. Без цього це рух по колу і ми приречені на поразку. Під ці задачі ми маємо сформувати план дій та інституції. Досвід Молдови, який продемонстрував ефективність – їхнє Міністерство реінтеграції, яке координує усі політики, дотичні до врегулювання конфлікту, включно із зовнішньополітичними комунікаціями. Чого б ще хотілося навчитися у Молдови – беззастережно відстоювати національні інтереси», – зазначив він.

Детальніший аналіз викладено у записці Центру «Нова Європа» «Дзеркальне відображення: що Придністров’я може підказати нам про Донбас».