Коментар Сергія Солодкого для “Сьогодні”.

Щорічне послання Володимира Путіна Федеральним зборамі запропоновані господарем Кремля зміни до Конституції РФ, які відкривають шлях до транзиту влади після 2024 року, не обіцяють Україні нічого доброго. Серед іншого, господар Кремля запропонував, щоб вимоги міжнародного законодавства і договорів в Росії діяли, тільки якщо вони не обмежують права і свободи людини і не суперечать Конституції РФ.

Експерти в оцінках розділилися на два табори. Одні кажуть, що варто дочекатись фінальної версії поправок до російської Конституції, зокрема, чи поширюватимуться вони на раніше підписані Росією договори. Інші вваєають, що для України це безпрецедентний виклик, особливо в світлі підготовки до наступної зустрічі в Нормандському форматі, адже навіть Мінські домовленості визнані резолюціями РБ ООН. Москва вже нагадала Києву про свої “забаганки”. В Офісі президента України поки готові до обміну полоненими і розведення сил і засобів в наступних трьох точках. На яких умовах можливий “Париж-2”, розбирався сайт “Сьогодні”.

Підготовка до “Парижу 2”

Ще під час першої після трирічної перерви зустрічі “Нормандської четвірки” в Парижі 9 грудня лідери домовилися провести наступну впродовж чотирьох місяців “щодо політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів”. Пізніше в Кремлі озвучили, що переговори можуть пройти в Берліні.

Володимир Зеленський неодноразово заявляв про можливість проведення місцевих виборів на Донбасі, включаючи окуповані Росією ОРДЛО, вже цієї осені. Однак експерти до такої ідеї ставляться скептично.

“Ніяких виборів на непідконтрольній частині Донбасу восени, згідно з Конституцією, законодавством України та міжнародних стандартів, навіть якщо буде ухвалений спеціальний закон, не може бути організовано. Практика перехідного правосуддя, транзитного періоду до повернення в правове поле свідчить про те, що потрібно від 12 місяців до 3 років”, – писала у себе в Facebook голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.

Що стосується політичних та безпекових умов, які записані в підсумковому комюніке паризького саміту, зі свого боку Україна їх частково виконала. Верховна Рада продовжила ще на рік термін дії закону про особливий статус. Під час телефонної розмови 15 січня Володимир Зеленський повідомив канцлеру Німеччини Ангелі Меркель про три додаткові ділянки розведення сил і засобів (там же планується відкрити і три нових КПВВ), і підготовку до чергового обміну полоненими. Останній обмін пройшов 29 грудня. На сьогоднішній день в полоні залишаються 342 українця: в ОРДЛО – 227, і в Росії – 115.

На яких умовах і з ким саме пройде наступний обмін поки невідомо. Але Росія вже висуває свої умови до наступної зустрічі “Нормандської четвірки”. На спільній пресконференції з Ангелою Меркель в Москві 11 січня Володимир Путін заявив:

“Ми дуже сподіваємося, що українська сторона почне реалізовувати і домовленості щодо політичного врегулювання. Продовження закону про особливий статус Донбасу – це хороший крок в правильному напрямку, але закон повинен стати безстроковим, як і передбачено в Мінських угодах. Необхідно закріпити особливий статус Донбасу в українській Конституції, що теж відображено в Мінських угодах. Ми розуміємо всі складнощі внутрішньополітичного процесу на Україні, але якщо всі зацікавлені сторони хочуть домогтися остаточного врегулювання, потрібно йти за реалізацією Мінських угод”.

Чи може відбутися наступна нормандська зустріч без виконання цих вимог? Експерти вважають, що може. Адже ці заяви Путіна нічим не відрізняються від тих, які він робив місяць або два тому. Питання в тому, чи виставлятиме Москва їх як умови для “Парижа-2”?

Варто нагадати, що умовою Путіна для зустрічі із Зеленським 9 грудня у Парижі була згода України на “формулу Штайнмаєра”. На думку першого заступника директора Центру “Нова Європа” Сергія Солодкого, в Росії це могли сприйняти як зайву поступливість з боку України. За його словами, апетити Москви зросли і цілком ймовірно, що Росія вдаватиметься до більш відвертого і серйозного шантажу.

“Але поки українська сторона має поле для маневру і аргументи, щоб розраховувати на підтримку Макрона і Меркель, які можуть натиснути на Путіна, щоб не виставляти того, про що не домовлялися. Питання до української сторони, наскільки у неї є стійкість окреслити російській стороні, де червоні лінії, за які вона не буде переходити. Зеленський це вже робив. І за допомогою підтримки Ангели Меркель, думаю, можна розраховувати, що зустріч відбудеться. Якщо, звичайно ж, відбудеться досягнення тих речей, про які домовилися на останньому “норманді”. На останньому “норманді” все ж таки були досягнуті домовленості про досить скромні результати для наступної зустрічі. Зокрема, це розведення сил, обмін полоненими … Звичайно, якщо Путін захоче вигадати якісь причини, щоб не зустрічатися, він їх вигадає”, – сказав сайту “Сьогодні” Сергій Солодкий.

 

Нові правила гри

Поки українські ЗМІ, експерти та соцмережі були зайняті розбором змісту скандальних аудіозаписів нібито з голосами прем’єра Гончарука, інших членів Кабміну та НБУ, мало хто звернув увагу на важливу деталь в посланні Путіна до Федеральних зборів 15 січня:

“Дійсно, вважаю, що прийшов час внести до Основного закону країни деякі зміни, які прямо гарантують пріоритет Конституції Росії в нашому правовому просторі. Що це означає? Це означає буквально наступне: вимоги міжнародного законодавства і договорів, а також рішення міжнародних органів можуть діяти на території Росії тільки в тій частині, в якій вони не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина, не суперечать нашій Конституції”.

Посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (в 2010-2015 рр.) Олександр Левченко в своєму Facebook написав, що якщо Москва не визнаватиме пріоритетність міжнародного законодавства, було б логічно розглянути доцільність перебування РФ серед постійних членів Ради безпеки ООН.

Експерти пояснюють, що Путін має намір швидко перебудувати систему державної влади в Росії. Асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко підкреслює, що ми будемо мати справу з Росією, далекою від колапсу і з мінімальною ймовірністю гострих політичних конфліктів, які супроводжуватимуть процес передачі влади. А риторика про пріоритетність російського законодавства над міжнародним – це частина ширшої концепції суверенітету – його російський президент вважає вищою і безумовною цінністю.

“Підхід не новий, але він бере до уваги тривалу кризу світопорядку. Сучасний світ – це світ конкуренції держав-егоїстів, Росія доклала значних зусиль, щоб зробити його таким. Який сенс дотримуватися принципу про пріоритет міжнародних норм? Це зовсім не означає, що з Росією не буде сенсу ні про що домовлятися. Як і раніше, Москва домовлятиметься і дотримуватиметься тих домовленостей, порушувати які вважатиме для себе за невигідне. Просто трохи більше реалізму і прагматики – тільки й усього. Тепер це стає більш очевидним”, – сказав сайту “Сьогодні” Микола Капітоненко.

Майбутнє “нормандського формату”, на думку експерта, залежить не від конституційних змін в Росії, а виключно від здатності Києва і Москви знайти компромісну формулу врегулювання конфлікту на Сході.

“Так, в риториці Путіна (в посланні до Федеральних зборів – Авт.) майже не знайшлося місця зовнішній політиці, але це не означає, що до неї не буде діла. Москва вважає свої позиції міцними, і чекатиме поступок. В основному від цього залежатиме результат наступного саміту (в “нормандському форматі” – Авт.)”, – підсумував Микола Капітоненко.

Всі подробиці в спецтемі Зустріч Нормандської четвірки