Під час проведення досліджень у регіонах України аналітики Центру «Нова Європа» відзначили, що київський політичний клас бачить євроінтеграцію нашої держави дещо по-іншому порівняно із середньостатистичними громадянами, що мешкають за межами столиці. Що насправді українське суспільство розуміє під словосполученням «Європейський Союз»? Щоб отримати чітке бачення настроїв громадськості щодо цього питання, ми заручилися допомогою соціологічної компанії GfK Ukraine, програми USAID/ENGAGE та PACT.

Нам було принципово важливо визначити, що саме люди з різних регіонів вважають індикатором руху України в бік Європи (або ж того, що ми не зрушили з місця). Що, на думку громадян, стає на заваді цього процесу у їхньому регіоні? Який рівень інтеграції до Європейського Союзу вони воліли б бачити?

Отримані результати дозволяють твердити, що українське суспільство, так само як і політичні еліти, не мають єдиного бачення щодо європейської інтеграції. Їхня фрагментація з приводу цього питання – значуща.

Ми виділили декілька основних трендів суспільної думки. Найбільш часто громадяни висловлювали думку, що успіх євроінтеграції буде помітним лише за умови покращення надання державою соціальних послуг. Під цим маються на увазі насамперед якість роботи закладів охорони здоров’я, дитячих садків та шкіл. Майже 40% українців вбачають у цьому найбільш очевидний доказ впливу євроінтеграції на їхній регіон. Інакше кажучи, для українців Європа і надалі має соціальне обличчя. До того ж, питання зближення з ЄС для громадян усе більше персоналізується: українці радше сфокусовані на поліпшенні рівня життя їхніх сімей, аніж на змінах на державному рівні. Для більшості українського суспільства важливіше забезпечити необхідним членів своєї сім’ї, ніж покарати корумпованого політика у далекому Києві.

33% респондентів вважають, що успішна євроінтеграція віддзеркалиться у покращенні транспортної інфраструктури. У цьому контексті найчастіше люди говорять про ремонт автомобільних доріг, а також про безпечний та комфортний публічний транспорт. Як контраргумент тут можна зазначити, що хороші дороги не можуть слугувати індикатором проєвропейського вектору. До прикладу, у Білорусі – держави без амбіцій стати членом ЄС – мережа автодоріг у хорошому стані. Незважаючи на це, традиційно більшість українців пов’язує хорошу транспортну інфраструктуру винятково з Євросоюзом.

Приблизно стільки ж опитаних українців успіхом європейської інтеграції вважають створення нових робочих місць та збільшення іноземних інвестицій у їхні міста. Це ще один чіткий сигнал уряду про необхідність нормалізувати бізнес клімат в Україні. Це водночас і нагадування закордонним інвесторам, що, коли мова заходить про роботу міжнародних компаній у регіонах України, йдеться не просто про бізнес. Співпраця із закордонними фірмами на місцях, в очах звичайних громадян, свідчить про те, що Україна таки зближується з рештою Європи.

Серед ключових перепон на шляху євроінтеграції на обласному рівні українці називають хабарництво місцевих чиновників та брак бюджетного фінансування (по 37% за обидва варіанта). Найбільш неочікувані відповіді принаймні для мене особисто стосувалися питання бажаного рівня зближення України та ЄС. Хоча повне членство у ЄС й задеклароване як стратегічна мета української дипломатії, лише 33% українців вважають, що Україна цього дійсно потребує. Втім, саме цей варіант відповіді був найбільш популярним серед респондентів.

Другою за популярністю була відповідь, що Україні необхідна вільна торгівля з країнами ЄС без будь-яких обмежень. Топ трійку замикає варіант «поточний рівень інтеграції – нормальний». З цього можна зробити висновок, що українці не дивляться на можливість майбутнього членства у ЄС крізь рожеві окуляри. Навпаки, вони доволі реалістичні у питанні набуття Україною статусу держави-члена Євросоюзу.

Такі відповіді українців можна пояснити і посиленням суспільного невдоволення перебігом європейської інтеграції як такої. Незважаючи на факт, що 50% українців досі підтримують європейський курс, зростає кількість тих, хто вважає, що Україні не потрібно співпрацювати «ані з ЄС, ані з Євразійським союзом та Росією». Наразі їхня кількість становить близько 30%. Поза сумнівом, доля відповідальності за зменшення суспільної підтримки євроінтеграції та посилення позиції тих, хто виступає за нейтральний курс, лежить на українських політиках. Теперішній уряд не зміг реалізувати основоположні реформи, від яких залежить покращення життя українців. Оскільки громадськість здебільшого проводить паралель між чинними урядовцями та проєвропейським вектором, розчарування в діях політиків невідворотно позначається на невдоволенні проєвропейським вибором держави.

Передбачувано, ми маємо можливість спостерігати, як політики-популісти з опозиційного табору просувають ідею, що країни-члени не хочуть бачити Україну в ЄС. Вони стверджують, що європейська інтеграція не принесла українцям нічого, крім зубожіння, погіршення стандартів життя та таких непопулярних наслідків, як збільшення цін на комунальні послуги та знецінення національної валюти.

Хороша звістка для українських єврооптимістів полягає у тому, що всього 14% опитаних нами респондентів вважають, що Україна має припинити будь-які намагання зблизитися з ЄС. Регіональний фактор зіграв значущу та передбачувану роль у цьому питанні. У західних областях підтримка повного членства становить 54,5%. У східному ж регіоні кількість симпатиків вступу сягає всього 13,2% та поступається числу тих, хто ставиться до Євросоюзу індиферентно. У підконтрольних українській владі східних областях України найбільша кількість тих, хто вважає, що Україна має облишити всі зусилля на шляху європейської інтеграції, а саме – 25%.

Дискусія щодо європейського вибору України триває, а аргументація обох сторін далека від переможної. У контексті президентських та парламентських виборів, що майорять на обрії, зрозумілим стає завдання тих, хто адвокує в Україні питання євроінтеграції. Вони мають пояснити пересічному виборцю, що, хоча результати руху в сторону Європи не ідеальні, альтернатива цьому вектору – в рази гірша.

Стаття опублікована на сайті журналу Business Ukraine

Із результатами  соціологічного опитування щодо сприйняття українцями процесу євроінтеграції можна ознайомитись за посиланням