Блог Альони Гетьмачук для Української Правди.

Вчора ми в Центрі “Нова Європа” оприлюднили дані соціологічного опитування у Німеччині, Франції та Нідерландах на тему статусу кандидата. Ми спитали мешканців цих країн, як вони ставляться до такого кроку – так само скептично, як окремі їх лідери, чи значно позитивніше. Виявилось, що значно позитивніше. І прихильників такого кроку значно більше, аніж опонентів. Крім того, якщо взяти лише тих, хто визначився і готовий був відповісти на це питання, або так, або ні, то там взагалі підтримка вище 60% у всіх трьох країнах.

Ми вирішили глибше подивитись, хто наші союзники там, а хто опоненти. Виявляється, що у Німеччині та Франції значно більше підтримують статус кандидата чоловіки, аніж жінки. У Нідерландах теж є перевага на користь чоловіків, але не така значна, як у інших двох країнах. У Франції ця різниця найбільше помітна – маємо підтримку на рівні 50% чоловіків, і лише 39% жінок.

У кожній краіні маємо найбільших прихильників та найбільших опонентів у різних вікових групах. У Нідерландах на ЄС найбільше підтримують люди у віковій групі 45-54, а найменше у групі 35-44. У Німеччині наша опора – це молоді люди, віком від 16 до 34 років, а от у групі в 45-54 роки, яка нас найбільше підтримує у Нідерландах, у Німеччині підтримка найменша. У Франції наші головні союзники теж серед молоді – у віковій категоріі від 25 до 34 років, але, як і у Нідерландах, найбільшу підтримку маємо серед людей у віковій групі 35-44.

У Нідерландах нас більше підтримують люди, які мають дітей, а от у Франції та Німеччині – навпаки – які не мають. Також у усіх трьох країнах маємо підтримку серед людей з достатньо високим рівнем заробітку, які самі себе класифікують як вищий соціальний клас – від 55000 до 55990 євро річного доходу у Нідерландах та Німеччині та від 60 до 64999 у Франції. Йдеться, так розумію, про вищий середній клас, тоді як найбагатші у всіх трьох країнах не вражають рівнем підтримки, як і найбідніші.

Цікава ситуація і по регіонах – у Нідерландах маємо найбільшу підтримку на Півдні країни, і найменшу на Півночі. У Німеччині навпаки – Північ найбільш підтримує (політична вотчина канцлера Шольца, до речі), Схід і Південь найменше. У Франції – Південний Схід і Південний Захід наші головні опори, Париж теж має досить високі показники. Найменша ж підтримка на Північному Сході.

Ось такий розклад сил, який може стати підказкою для наших посольств там і всіх, хто й надалі займатиметься адвокацією України в ЄС у цих країнах. Бо не хотілось би знову піти шляхом, яким Україна пішла після сумнозвісного нідерландського референдуму по Угоді про асоціацію: завершився референдум, завершились, окрім діяльності посольства, наші помітні активності там.