Учора, 4 жовтня, Міністерство закордонних справ України оголосило консула Угорщини в місті Берегове персоною нон-грата «у зв’язку з діяльністю, несумісною зі статусом консульської посадової особи». Протягом наступних 72 годин він має покинути територію нашої держави.
Таке рішення було ухвалено у відповідь на видачу консульством Угорщини у Береговому угорських паспортів українським громадянам. Ця ситуація набула розголосу після оприлюднення в YouTube відповідного відео, на якому зображена церемонія вручення паспортів і чути прохання «приховувати від державних структур України факт отримання угорського громадянства».
Голова МЗС Павло Клімкін запевнив, що Київ не має намірів погіршувати відносини з Будапештом, але нині важливо «просувати дуже жорстко і послідовно, але конструктивно на Закарпатті наші національні інтереси», цитує його слова «Укрінформ». Ще перед оголошенням цього рішення Києвом угорський колега Петер Сійярто попередив, що відповідь на висилку консула буде дзеркальною.
Сергій СОЛОДКИЙ, перший заступник директора Центру «Нова Європа»:
— Україна реагує так, як би це робила будь-яка інша держава, оскільки дипломатичний представник Угорщини мав би послуговуватися відповідними міжнародними документами, конвенціями. Якраз Україна діє в руслі саме міжнародних правил. А консул порушив ці правила та мусить залишити територію країни.
Очевидно, що цей крок спонукатиме до подальшої ескалації напруги у двосторонніх відносинах. Очевидно, що ця ескалація не вигідна ні Будапешту, ні Києву. Ніхто ні в Україні, ні в Угорщині не буде сперечатися, що двом країнам потрібно повернутися в конструктивне дружнє русло вирішення питань, які існують і постійно виникають. З обох сторін є дуже багато гарячих голів, які загострюють ситуацію. У виграші від цього нагнітання є наразі лише РФ. І Угорщині, й Україні, особливо тим представникам цих країн, які усвідомлюють загрози вищого порядку, що стоять перед регіоном і континентом, потрібно знайти в собі сили, аби правильно розставити пріоритети для вирішення викликів, які перед нами стоять, і загроза з боку Росії — це номер один. І це достатньо значний аргумент для того, щоб обидві країни сідали за стіл переговорів і дружньо вирішували існуючі питання та були готовими до відсічі провокаціям, маніпуляціям і втручанням, до яких вдається чи може вдаватися Росія.
Хоч би як там було, Україна та Угорщина зрештою опиняться в одних і тих самих організаціях — НАТО і ЄС, і, зважаючи на стратегічний напрям України, приналежність до одного ціннісного політичного простору, дві держави повинні послуговуватися правовими рамками. Сьогодні головна проблема двох країн полягає у браку поінформованості, що дозволяє маніпулювати і використовувати «недомовки» на шкоду двом країнам.
