“Тоді як в Україні криза мігрантів є мало кому цікавою, вона є тою призмою, крізь яку Україна може зрозуміти Італію та її євроскептицизм. Так як Україна вимагає від ЄС допомоги і солідарності у протистоянні російській агресії, так само Італія очікує від ЄС підтримки та солідарності щодо міграційної кризи. На тлі відчуття самотності сам-на-сам із проблемою мігрантів в італійських політиків дедалі менше апетиту солідаризуватися з ЄС у питанні санкцій щодо Росії, які вони вважають не тільки безрезультатними, але й шкідливими для себе. Варто підкреслити, що міграційне питання та врегулювання міграційної кризи було пунктом програми усіх без винятку партій, які змагалися на парламентських виборах в Італії.

Нині всередині ЄС точиться дискусія навколо декількох підтем щодо мігрантів, а саме: чи приймати нових мігрантів узагалі та як перерозподіляти тих, які вже знаходяться всередині ЄС. Тоді як новий італійський уряд є незворушним щодо першого питання, відправляючи кораблі з мігрантами плавати у міжнародних водах, Німеччині болить друге. Наразі міграційне питання є великим каменем спотикання усередині ЄС, і його хитання у той чи інший бік загрожує таким країнам як Італія та Німеччина урядовою кризою. Наразі Італія зараховує “1:0” на свою користь, перешкодивши Меркель прийняти план перерозподілу мігрантів всередині ЄС, однак битва економічних титанів ЄС продовжиться на саміті Європейської Ради. Яким би не був її підсумок, наразі ЄС учергове далекий від солідарності та єдності”, зазначила заступниця директора ЦНЄ Катерина Зарембо в коментарі для видання “Сегодня”.