Блог Альони Гетьманчук для “Української правди”.

Якщо раптом Зеленський не знає якоїсь страшної таємниці про роль Байдена у процесі інтеграції України до НАТО, яка нам, простим смертним євроатлантистам невідома, то він дійсно дещо помилився адресатом, коли заявив американським журналістам, що буде питати в Байдена, чому Україна досі не в НАТО. Таке питання логічніше було б адресувати до тієї ж канцлерки Меркель. У Байдена можна було б запитати, чому не переконав Обаму надати летальну зброю, але точно не чому Україна не в НАТО. Тим паче, такі питання можуть заживу зачепити людей в оточенні Байдена, які якраз багато робили, щоб Україна з НАТО насправді зближувалась, а відносини часом не виглядали так, як заняття на велотренажері – зусилля докладаються, час і дистанція задаються, люди виснажуються, а насправді все стоїть на місці…

Але є й інша сторона медалі. Якось непоміченим у нашому поляризованому дискурсі залишилось те, що Зеленський не просто назвав членство Украіни в НАТО за час каденції Байдена як очікування України від США, він назвав його як ПЕРШЕ очікування. Зауважу, не просто абстрактну підтримку України на шляху до НАТО і навіть не ПДЧ, а повноцінне членство за каденції Байдена. Достатньо показово насправді.

P.S. Ну а якби мені довелось ставити питання Зеленському про НАТО, то я б почала б з дуже простого і приземленого: де ж ті відео ролики, які він обіцяв під час виборчої кампанії записувати для українців, щоб розповідати, що “НАТО – не звірюка”? Хоч один з них на Сході України побачили у той момент, коли Зеленському там дійсно безмежно вірили?