Коментар Сергія Солодкого для “ТСН“.
Для значної кількості росіян Путін і надалі залишається легітимним лідером, він контролює найпотужніші інформресурси й олігархат.
Прихильники Олексія Навального анонсували чергові акції протестів в Росії вже цієї неділі, 31 січня. Попередні, 23 січня, що прокотилися 125 російськими містами і зібрали від 110 до 160 тис. (за даними Фонду боротьби з корупцією Навального — понад 300 тис. людей), закінчилися масовими побиттями й затриманнями. Росіяни вийшли на вулиці після затримання Навального й оприлюднення його фільму-розслідування про таємний палац Путіна.
Наступного дня західні ЗМІ вибухнули заголовками ледь не про кінець епохи Путіна. Українців ці події знову ж розкололи. Одні раділи протестам в Росії, як і поверненню Олексія Навального в Москву після отруєння, вбачаючи в ньому ліберальну альтернативу Путіну. Інші засуджували перших, мовляв, не треба марно сподіватися на падіння кремлівського режиму.
ТСН.ua розбирався, що ж насправді відбувається в Росії, чи може режим Путіна впасти та до чого готуватися Україні.
Що з протестами?
Ефект золотого йоршика за 700 євро в палаці Путіна неподалік міста Геленджик на узбережжі Чорного моря дав свій результат. Як, власне, і свого часу “золотий батон” Віктора Януковича з Межигір’я. Тому, не так арешт Олексія Навального після повернення з Берліна після отруєння “Новічком”, як оприлюднений фільм про царські хороми хазяїна Кремля вивели росіян на вулиці, навіть у рідному Путіну Санкт-Петербурзі. Загальна площа палацу вражає — понад 17 тис. кв. м. Це як 39 князівств Монако. Приблизна вартість — мільярд євро.
Розслідування головного російського опозиціонера Олексія Навального про так званий палац Путіна стало найпопулярнішим цього тижня серед українців відео в ютубі. Його Навальний опублікував одразу ж після свого арешту. Минулої неділі політик повернувся до Москви з Німеччини, де майже 5 місяцІв лікувався від наслідків отруєння речовиною “Новачок”. Але Навальний навіть з аеропорту не вийшов. Суд заарештував його на 30 діб і зараз політик перебуває у СІЗО “Матроська тиша”. Тим часом його розслідування про розкіш палацу Путіна вже подивилися більше п’ятдесяти п’яти мільйонів разів. Ми теж це зробили і далі коротко усе вам перекажемо.
Саме це неабияк обурило росіян. Дозволу на мітинги 23 січня влада не давала, що повністю розв’язало руки омонівцям. Затримували та били абсолютно всіх. Хоча федеральні російські канали вдало дискредитували протест, показавши картинку, що на мітинги прийшли діти 12-14 років, які геть не знаються на політиці. Хоча насправді середній вік протестувальників — 30 років. Були й кадри, де омонівці героїчно допомогли батькам знайти їхніх дітей, які загубилися в мітингу.
Загалом російські силовики затримали понад 3,5 тис. людей, враховуючи дружину Навального Юлію. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков жорстокі побиття та затримання назвав “сумними моментами”. Сам же Путін фільм про свій таємний палац прокоментував у дусі: “Я — не я, і хата не моя”. Проте імен справжніх власників шикарного палацу на узбережжі Чорного моря в Кремлі так і не озвучили.
На сьогодні фільм Навального “Дворец для Путина” подивилося понад 91 млн людей. Та міністр закордонних справ України 2007-2009 рр. Володимир Огризко нагадує, що на мітинги у всій Росії за реалістичними оцінками вийшли від 100 до 120 тис. осіб, а населення країни — 140 млн.
“Вони дивляться, ставлять вподобайки, але сидять на дивані. Їм всі ці речі, на мою думку, індиферентні. У Росії немає політсили, здатної посунути режим. Постає інше питання: ну, там же є люди… Звичайно. Люди є, але вони вже щонайменше 20 років під потужним щогодинним і щотижневим пропагандистським пресом. Ці люди не можуть вийти на масові протести. І ми це побачили. Враховуючи, що крадійство в Росії — це національна риса… Один російський аналітик написав: мені здається, що більшість, яка подивилася цей фільм, подумала, що, мабуть, краде, але по-царськи. Тобто, він підводить до думки, що не засуджують, а заздрять. І в цьому теж є певна правда, бо у більшості випадків це не викликає відторгнення, бо крадуть всі. І це не висновок сьогоднішнього дня. Це історія. Подивіться всю російську літературу. Там про що? Про крадійство: про “мертвые души”, зловживання тощо”, — сказав ТСН.ua Володимир Огризко.
Захід недооцінює режим
При владі Володимир Путін вже 20 років. Довше на пострадянському просторі тільки Олександр Лукашенко в Білорусі (26 років до невизнаних президентських виборів 9 серпня), і перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який керував країною 29 років. За майже чвертьстолітню історію правління Путіна, акцій протесту в Росії було всього кілька. Та й дуже масовими їх назвати аж ніяк не можна. Болотна площа, проспект Сахарова та Хабаровськ збирали до 100 тис. Акції 23 січня стали найбільш масовими за кількістю охоплених міст та учасників.
Російські аналітичні центри пишуть, що домінувальна емоція протестувальників — це втома від незмінності влади. На додачу, режим Путіна прорахувався з впливовістю соцмереж, зокрема Tik Tok. Цим вони і пояснюють, що понад 40% людей вийшли на протест вперше. Російські аналітики приходять до висновку, що ми побачили протистояння Інтернету та телевізора. Бо більшість тих, хто дивиться телевізор у віці 55+, вважають, що отруєння Навального не було. Водночас, користувачі Інтернету серед молоді відповіли, що за отруєнням Навального стоїть влада.
Майже всі західні європейські столиці відреагували на жорстокість омонівців під час затримань протестувальників на вулицях російських міст. Таке ж занепокоєння вони висловили і, власне, на затримання Олексія Навального 17 січня. Проте, щодо додаткових санкцій проти кремлівської верхівки міністри закордонних справ країн ЄС на саміті в Брюсселі 25 січня так і не домовилися. А от президент США Джо Байден доручив своїм спецслужбам підготувати звіт щодо ситуації з Навальним. Американська преса вже гадає, чи запровадить Білий дім нові санкції проти Росії.
Західні ж ЗМІ й аналітичні центри просто вибухнули заголовками про слабкість режиму Путіна і невдоволенням росіян, що зростає. Так, наприклад, The Wall Street Journal вийшла зі статтею “Протести Навального загрожують перерости у снігову кулю по мірі зростання невдоволення в Росії”. The New York Times — “Протести на підтримку Навального охоплюють Росію, кидаючи виклик Путіну”. На Financial Times вийшла авторська колонка “Олексій Навальний є реальною загрозою для Володимира Путіна”.
Проте, більш-менш тверезий аналіз у статті Foreign Policy “Хоробрість Навального навряд чи змінить вкорінену владу Путіна”. Автор пише, що не варто найближчим часом чекати кінця путінізму, бо дії Навального хоч і сміливі, але він не має союзників в оточенні Путіна, які б могли йому допомогти повалити режим.
До чого готуватися Україні
Зрештою, всі західні політики і медіа не ставлять головного питання. Де був Олексій Навальний і його прихильники з протестами, коли Путін перекроював під себе російську Конституцію й обнуляв свої президентські терміни, щоб правити країною до 2036 року?
Зрозуміло, що теперішні російські протести десакралізують владу Путіна. Особливо, коли таємний палац вождя з золотими йоршиками висміюють користувачі Tik Tok. Зрозумілі і слова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який каже, що Україна підтримує Навального, бо він є ворогом Путіна. Але треба враховувати й інший аспект. Анексією й подальшою окупацією Криму у 2014 році Путін фактично заглушив протестний потенціал в Росії.
За словами першого заступника директора Центру “Нова Європа” Сергія Солодкого, суспільні настрої в Росії будуть змінюватися. Для Росії протестний потенціал на рівні 30% — це мільйони людей. Цього достатньо, щоб похитнути міць путінської влади.
“Останні історії навколо Навального б’ють по авторитету російської влади серед звичайних росіян. Російська влада, Путін персонально налякані тим, що відбувається. Всі ці розслідування про причетність ФСБ до отруєння Навального були для неї неочікуваними. Але Путіну не звикати до того, що його критикують чи розвінчують його причетність до різного роду зловживань чи злочинів. Хто хотів, той давно склав про нього думку і розуміє, що Путін не є взірцем чистоти, порядності і демократичності. І є значна частина росіян, до 60%, яка не хотіла цього помічати. Для значної кількості росіян Путін і надалі залишається легітимним лідером. Він контролює найпотужніші інформаційні ресурси й олігархат”, — сказав ТСН.ua Сергій Солодкий.
Володимир Огризко додає, навіть попри те, що наступної неділі на протести в Росії знову вийде якась кількість людей, це не зможе змінити путінський режим в принципі. Дипломат зауважує, що в Росії влада змінюється виключно зверху: був один більшовицький переворот (1917 року. — Авт.), як виняток, хоча тоді влада валялася на землі, а так це все палацові перевороти, вбивства, отруєння. Тому ці протести приречені щонайменше на білоруський варіант.
“А якщо Путін побачить, що трохи щось виходить з-під контролю, почнуться репресії, про які в Білорусі навіть не здогадуються. Для України ж очевидно, що від зміни доданків сума не зміниться. Якщо, умовно кажучи, прийде такий Навальний на посаду першої особи Росії, то нам від того легше не буде. Ви так само читали про його героїчно-історичне минуле, хоча він доволі молодий чоловік, але: “русские марши” (Навальний брав участь у ході націоналістів “Русский марш” в Москві. — Авт.), підтримка агресії проти Грузії — “грузини — гризуни”, “Крим — не бутерброд” тощо. Плюс ви читали, які інструкції дав штаб Навального протестувальникам? Я бачив кілька стрімів, дехто проходив вздовж рядів ОМОну з піднятими руками. Тобто, “мы сдаемся раньше времени”. Він грає в якусь дивну гру. Я не хочу сказати, що він підігрує Кремлю. Але назвати це реальною опозицією у мене щонайменше язик не повертається”, — підсумував Володимир Огризко.
