Центр “Нова Європа” – аналітичний центр, який займається просуванням європейської та євроатлантичної інтеграції в Україні, українського порядку денного за кордоном та посиленням ефективності нашої зовнішньої та безпекової політики. З цією метою “Нова Європа” співпрацює з іншими аналітичними центрами держав-членів ЄС та США, а навесні 2022 року адвокатувала серед іноземних партнерів необхідність надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. 

В рамках окремого проєкту “Кандидат Check” центр відслідковує виконання рекомендацій Європейської комісії, які наша держава зобовʼязалася виконати після отримання кандидатського статусу. Серед них: реформа Конституційного суду, продовження судової реформи: Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, антикорупція, боротьба з відмиванням коштів, антиолігархічна реформа, законодавство про медіа та зміна законодавства про нацменшини. З моменту надання Україні статусу кандидата експерти провели вже два дослідження, де оцінили якість та швидкість імплементації єврореформ. “Реформа державного управління” поспілкувалася з аналітикинею центру Маріанною Фахурдіновою про темпи реформування, галузеві оцінки та можливі терміни відкриття переговорного процесу.

Маріанна Фахурдінова: Важливо зазначити, що надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу стало можливими завдяки унікальний синергії зусиль Уряду, Парламенту, аналітичних центрів, громадянського суспільства й інших акторів, що опікуються європейською інтеграцією України.

Один зі стратегічних пріоритетів нашої організації – комунікація України в Європі та США. У який спосіб ми це реалізовуємо? По-перше, працюємо над написанням спільних аналітичних матеріалів з експертами з ключових держав-членів ЄС: Німеччини, Франції, Італії. По-друге, проводимо спільні заходи з європейськими та американськими  аналітичними центрами, де представляємо нашу аналітику можновладцям, експертам та журналістам. По-третє, публікуємо колонки в іноземних медіа та створюємо інфографічні матеріали, щоб достукатись до ширшої аудиторії в європейських країнах.

Навесні аналітики центру відвідували столиці ключових держав-членів ЄС, зустрічалися з урядовцями, політиками, експертами й доносили їм свої аргументи, переконували у необхідності надання Україні статусу кандидата.

Після історичного рішення 23 червня, Україна зобов’язалася виконати сім рекомендацій від Єврокомісії – провести сім реформ для впровадження кращих європейських практик у різних сферах. Як експерти, котрі адвокатували надання статусу кандидата для нашої держави, ми відчули співвідповідальність за подальший рух України на цьому шляху. Нашій владі необхідна допомога та моніторинг виконання своїх обіцянок з боку громадянського суспільства.

Саме тому одразу після отримання кандидатського статусу Центр “Нова Європа” вирішив започаткувати і адмініструвати проєкт “Кандидат Check”, мета якого – відслідковувати виконання владою семи реформ на регулярній основі. До проєкту долучені експерти з девяти провідних українських аналітичних центрів та громадських організацій. З повним переліком можна ознайомитися на нашому сайті.

Перший “Кандидат Check” ми провели наприкінці серпня, другий – у листопаді. Гадаю, вже на початку 2023 року робитимемо новий моніторинг. У листопаді оцінки варіювалися від 3 до 7, в залежності від стану виконання кожної реформи. Середній бал становив 4,7 з 10 можливих. Утім, станом на кінець грудня оцінка, вочевидь, була б іншою з огляду на те, що ситуація динамічно розвивається.

Робота з партнерськими організаціями та оцінки за секторами

Як це працює у нас? До моніторингу долучені експерти з профільних громадських організацій, тобто таких, які спеціалізуються на конкретній галузі, наприклад, антикорупція, верховенство права, медіа тощо. Профільні аналітичні центри мають напрацьовану роками експертизу у своїй сфері, слідкують за проведенням реформ у ній, а отже – в змозі надавати обґрунтовану оцінку успішності проведеної роботи.

Фахівці присвоюють оцінки імплементації кожної реформи в залежності від прогресу. Вона залежить від того, на якому етапі перебуває розробка необхідного законопроєкту, чи долучена до процесу громадськість, якою є ефективність роботи комісій, наприклад, з відбору кандидатів до органів судової влади – Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. З цього складається сукупний бал.

Наприклад, в рамках пілотного серпневого дослідження «Кандидат Check-1», експерти поставили нуль балів за реформу Конституційного Суду, адже на той момент влада не здійснила жодних дій у цьому напрямку. А вже в другому моніторингу оцінка цього напрямку дорівнювала трьом: був розроблений законопроєкт про відбір суддів на конкурсній основі, але, за даними фахівців, в ньому містилися певні недоліки.

Темпи проведення реформи

Моніторинг «Кандидат Check-2» ми провели цьогоріч у листопаді. Зафіксували, що реформи відбуваються, але, порівняно з серпневим періодом, коли Україна напрочуд гарно стартувала, відбулося певне зниження темпів з об’єктивних та суб’єктивних причин. Однак, вже станом на грудень ми бачимо, що прогрес імплементації знову пришвидшився й темп задовільний. Особливо, враховуючи стан війни та постійні відключення електроенергії, що створює перешкоди для належної роботи державних органів.

Тішить те, що нещодавно Європейський Союз визнав прогрес України у впровадженні необхідних реформ. Для нас, експертної спільноти, це надзвичайно позитивний сигнал і доказ руху в правильному напрямку. Водночас, для зміцнення довіри до України та нашого успішного руху до ЄС владі наразі дуже важливо дослухатись до рекомендації ЄС та внести правки до закону про реформу КСУ, який вже підписав Президент.

Аудиторія

Головна цільова аудиторія Центру “Нова Європа”, до якої ми намагаємося донести поради та рекомендації, –  українські можновладці. Зокрема, Офіс Віцепремʼєрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, МЗС, Парламент, Офіс Президента.

Дослідження «Кандидат Check» мало на меті не лише проінформувати громадян про стан проведення реформ, а й за допомогою публічного інструменту підштовхнути владу здійснювати більш рішучі кроки в напрямку імплементації змін. За кордоном ми хочемо достукатися як до осіб відповідальних за ухвалення рішень, так і до громадян країн-членів ЄС.

Водночас, дослідження «Кандидат Check» великою мірою було спрямоване на можновладців з держав-членів ЄС – депутатів Європарламенту, Єврокомісарів, посадовців національних урядів та парламентів – і мало на меті показати їм, що Україна є надійним партнером та виконує взяті на себе зобов’язання. Саме Європейська комісія надаватиме оцінку ефективності України у впровадженні семи реформ. Це мало б відбутися восени 2023 року. Однак 13 грудня ЄС підтвердив готовність Європейської Комісії провести попередню оцінку навесні наступного року. Для нас і держави це великий крок вперед – тож ми маємо пришвидшити виконання реформ.

Ухвалення Верховною Радою всіх обіцяних законів

«Можна з упевненістю сказати, що Верховна Рада України виконала свою частину роботи та прийняла усі необхідні системні законопроекти для виконання рекомендацій Єврокомісії», — запевнив 14 грудня Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Насправді, ми можемо говорити про те, що Парламент дійсно ухвалив більшість ключових законів  в рамках семи реформ, рекомендованих Європейською комісією, але не всі. Деякі нормативно-правові акти все ж лишаються неопрацьованими. Пропоную розглянути на прикладі семи рекомендацій:

1. Ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України. ВРУ ухвалила Закон про відбір суддів до КСУ на конкурсній основі, його вже підписав Президент. Однак, на думку українських експертів та Венеціанської комісії, Закон потребує вдосконалення. До цього ж закликають і європарламентарі;
2. Судова реформа. Парламент був не дотичним до цього процесу, але мав певну квоту щодо призначення членів ВРП. Позитив у тому, що два кандидати є доброчесними;
3. Посилення боротьби з корупцією. Парламент не брав участі;
4. Боротьба з відмиванням коштів. На скільки мені відомо, не всі законодавчі акти були ухвалені;
5. Закон про олігархів ухвалений ще в 2021 році. Нині ми чекаємо на фідбек від Венеціанської комісії. Ведеться робота щодо створення реєстру олігархів;
6. Закон про медіа ухвалений у другому читанні, має позитивні відгуки експертів;
7. Завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин. Ухвалений Парламентом Закон експерти оцінюють також позитивно.

Отже, ми можемо говорити про те, що основні закони ухвалені та здебільшого з позитивними оцінками.

Шлях до Європейського Союзу

Для нас важливою є не лише швидкість проведення реформ, але і якість. Ухвалені закони мають бути ефективними і здатними покращувати роботу державних інституцій, зміцнювати верховенство права в Україні.

Відкриття переговорів про членство в ЄС для нас є амбітною метою. Українська сторона прагне досягти цього у 2023 році. Чи є реалістичною така ціль? Гадаю, за позитивного сценарію це може трапитися у 2024-му. Звісно, ми всі хочемо, аби це відбулося якомога швидше. Однак, варто розуміти, що відкриття переговорів з країною-кандидатом це політичне рішення, яке може заблокувати одна або кілька країн-учасниць з власних політичних або історичних переконань.

У будь-якому разі Україна має довести, що вона надійний партнер, котрий виконує взяті на себе зобов’язання. Тому, повторюсь, має бути ефективність впровадження семи реформ і синергія зусиль всіх залучених акторів. Насамперед важливою є робота української дипломатії задля досягнення консенсусу в ЄС щодо відкриття переговорів з Україною.

Інший важливий фактор, як на мене, – наскільки ефективно Україна зможе рухатися у напрямку деокупації власних територій і якими будуть успіхи на військовому фронті. Українські перемоги утверджуватимуть європейських партнерів у думці про те, що Україна – надійний партнер, який буде ще більш ефективно та якісно рухатись до членства, щойно закінчиться війна.